УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Корнієнко Т.Ю.,

суддів - Мосьондза І.А., Полтавцевої Г.А.,

за участю прокурора - Тертичного О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 18 червня 2012 року,

встановила:

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Томськ Російської Федерації, громадянин України, який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше двічі судимий, останній раз: 07.07.2010 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 185 КК України на 2 роки 4 місяці позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 10.03.2012 року по від відбуттю строку покарання,

засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

По справі вирішено питання щодо речових доказів.

Згідно з вироком, 17.03.2012 року, приблизно о 23 год. 50 хв. ОСОБА_1, проходячи по вул. Островського, 9 в м. Києві, помітив в салоні припаркованого там автомобіля «Рено Кенго» д.н.з. НОМЕР_1 автомагнітолу і у нього виник умисел на повторне таємне викрадення чужого майна.

Переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1, використовуючи кухонний ніж та пилочку для нігтів, які були при ньому, відкрив замок лівих задніх дверей цього автомобіля, проник до салону, витягнув з шахти на передній панелі автомобіля автомагнітолу «Соні М4Х6», вартістю 1200 грн., яку повторно таємно викрав, і з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Діями ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 було завдано матеріальної шкоди в сумі 1200 грн., яка відшкодована шляхом повернення викраденого.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду змінити та пом'якшити призначене покарання, мотивуючи тим, що суд першої інстанції не в повній мірі врахував його позитивну характеристику з місця відбування покарання, де зазначено, що він постійно працював, пом'якшуючі покарання обставини - його щире каяття та відшкодування завданої шкоди, його перебування в скрутному матеріальному становищі, оскільки після звільнення з місць позбавлення волі він не зміг відразу працевлаштуватись та не мав коштів на існування.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи, викладені в апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Висновки суду першої інстанції щодо встановлених судом фактичних обставин справи і кваліфікації дій засудженого за ч.2 ст. 185 КК України та дотримання судом вимог кримінально-процесуального закону під час розгляду справи не оспорюються в апеляції, а тому не є предметом апеляційного розгляду відповідно до вимог ч.1 ст. 365 КПК України.

Покарання ОСОБА_1 призначено у відповідності зі ст. 65 КК України. При цьому судом першої інстанції обґрунтовано враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст.12 КК України, віднесений до злочинів середньої тяжкості, дані про особу засудженого, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, його характеристику за останнім місцем відбування покарання, те, що матеріальна шкода потерпілому відшкодована, та відсутність обставин, які обтяжують покарання. Як обставину, що пом'якшує покарання згідно ст. 66 КК України суд врахував його щире каяття, тобто судом враховані всі обставини, на які послався в апеляції засуджений.

Суд першої інстанції обгрунтовано не врахував як обставину, що пом'якшує покарання, відшкодування шкоди потерпілому, оскільки в данному випадку таке відшкодування не було добровільним з боку засудженого, а викрадена автомагнітола була повернута потерпілому після вилучення її співробітниками міліції.

Інших обставин, які б пом'якшували покарання засудженому, при розгляді справи судом першої інстанції і при апеляційному розгляді не встановлено.

З урахуванням наведенного, суд призначив ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч.2 ст.185 КК України, яке присудив до реального відбуття.

Враховуючи конкретні обставини вчиненння злочину, який вчинено засудженим протягом тижня після звільнення від відбування покарання за попереднім вироком, таке покарання за своїм видом і розміром є справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення, перевиховання та попередження нових злочинів, і колегія суддів з ним погоджується.

Підстав для застосування більш м'якого покарання, як про це просить в апеляції засуджений, немає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 18.06.2012 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого - без задоволення.

Судді:

Корнієнко Т.Ю. Мосьондз І.А. Полтавцева Г.А.