УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - Корнієнко Т.Ю.,
суддів - Мосьондза І.А., Полтавцевої Г.А.,
при секретарі - Макєєвій О.В..
за участю прокурора - Тертичного О.А.,
потерпілої - ОСОБА_1,
захисника - ОСОБА_2,
засуджених - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_3 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 17 серпня 2012 року,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, громадянин України, який не працює, не одружений, має на утриманні малолітню дитину, 2004 року народження, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий: 26.11.2009 року вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області за ч.2 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки,
засуджений за ч. 2 ст. 296 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано не відбуте покарання, призначене за вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26.11.2009 року, і остаточно призначено покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець с. Рогачин Бережанського району Тернопільської області, громадянин України, який не працює, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимий: 11.06.2009 року вироком Солом'янського районного суду м. Києва за ч.2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,
засуджений за ч. 2 ст. 296 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 11.06.2009 року, і остаточно призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженець м. Харкова, громадянин України, який не працює, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,
засуджений за ч. 2 ст. 296 КК України на 2 роки позбавлення волі, за ч.1 ст. 122 КК України на 1 рік позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточне покарання призначено у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.
По справі вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно з вироком, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, групою осіб вчинили злочин, а саме хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, а ОСОБА_5 також умисно заподіяв ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесні ушкодження, за наступних обставин.
17.05.2010 року, в період часу з 22 год. 00 хв. до 24 год. 00 хв. ОСОБА_5 разом з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх знайомою ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшли на недобудований будівельний майданчик автопаркінгу, що розташований біля будинку № 61 по вул. Льва Толстого в м. Києві, де помітили раніше не знайомих їм осіб без постійного місця проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_6, які в цей час також знаходились у вказаному громадському місці.
В цей момент у ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, виник спільний злочинний умисел на вчинення хуліганський дій щодо потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_6
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення хуліганський дій, діючи умисно та протиправно, за попередньою змовою групою осіб, на очах у потерпілих, а також ОСОБА_7, усвідомлюючи відкритість своїх дій, використовуючи незначний привід, нехтуючи загальновизнаними нормами поведінки в громадському місці, діючи аморально, з мотивів явної неповаги до суспільства та оточуючих, бажаючи показати свою зверхність, ОСОБА_5, діючи узгоджено з ОСОБА_4, підійшли до ОСОБА_6, та своїми діями, що супроводжувалися особливою зухвалістю, не маючи будь-якої об'єктивної причини на те, почали безпричинно застосовувати насильство до ОСОБА_6, який в цей час лежав на землі. Користуючись тим, що останній не чинить опору їх злочинним діям, вони почали наносити чисельні удари ногами та руками по тілу останнього, заподіявши тому тілесні ушкодження у вигляді садна в області правої пахової западини; садна в поперековій області; синців в правому плечі; синців на лівому плечі та передпліччі; синців на лівому коліні; синця з садном на його фоні на правому коліні, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 66/1666 від 18.08.2010 року, мають ознаки легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою розладу здоров'я.
Крім цього, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи протиправно та з хуліганських мотивів за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_5 умисно наніс удари ногами в область грудної клітини ОСОБА_6, спричинивши таким чином останньому тілесні ушкодження у вигляді садна на лівій боковій поверхні грудей, перелому 10-го ребра ліворуч, без пошкодження пристіночної плеври по задній анатомічній лінії, забою нижньої долі лівої легені, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 66/1666 від 18.08.2010 року відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості.
Крім того, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи протиправно та з хуліганських мотивів за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_3, підійшов до потерпілого ОСОБА_8 та, діючи умисно та цілеспрямовано, грубо ігноруючи загально визнані норми поведінки та моральності, безпідставно, наніс удари руками по тулубу останнього, чим заподіяв тому тілесні ушкодження у вигляді синців на передній поверхні грудної клітини ліворуч та у правій паховій ділянці, що згідно висновку судово-медичної експертизи № 2985 від 31.05.2010 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок суду скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особам засуджених через м'якість, та постановити новий вирок, яким призначити покарання ОСОБА_3 за ч.2 ст. 296 КК України у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком та остаточно призначити покарання у виді 6 років позбавлення волі; ОСОБА_4 за ч.2 ст. 296 КК України у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком та остаточно призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі; ОСОБА_5 за ч.2 ст. 296 КК України призначити покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі, за ч.1 ст. 122 КК України у виді 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточне покарання призначити у виді 3 років позбавлення волі.
В обґрунтування свого прохання прокурор вказує на те, що суд при призначенні покарання засудженим не в повній мірі врахував тяжкість скоєного злочину, а також особи засуджених, які раніше притягались до кримінальної відповідальності, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили цей злочин в період іспитового строку за попереднім вироком, злочини вчинили злочин в стані алкогольного сп'яніння в темну пору доби, що свідчить про їх суспільну небезпеку.
В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок суду змінити і пом'якшити призначене йому покарання, застосувавши ст.69 КК України. Вважає, що суд не в повній мірі врахував пом'якшуючі покарання обставини, а саме: його щире каяття, наявність у нього на утриманні двох малолітніх дітей 2004 та 2009 року народження, наявність в нього постійного місця проживання та роботи, а також його позитивні характеристики.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який не підтримав апеляцію державного обвинувача та заперечував проти задоволення апеляції засудженого ОСОБА_3, потерпілу, яка підтримала апеляцію прокурора, захисника та засуджених, які заперечували проти апеляції прокурора та підтримали апеляцію засудженого ОСОБА_3, провівши по справі судове слідство в частині дослідження даних про особи засуджених, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово засуджених, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та засудженого не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини засуджених у вчиненні вказаних злочинів за обставин, наведених у вироку, згідно до вимог ст. 365 КПК України не перевіряється у зв'язку з тим, що за згодою сторін, які не оспорювали фактичні обставини справи, докази не досліджувалися.
Будь-яких порушень кримінально-процесуального закону, в тому числі й вимог, передбачених ст. 299 КПК України, щодо встановлення скороченого порядку дослідження доказів судовою колегією не встановлено.
Визначена кваліфікація дій засуджених відповідає матеріалам справи і теж не оспорюється в апеляціях.
Що стосується доводів в апеляції прокурора про м'якість призначеного покарання, то вони не заслуговують на увагу, бо переконливих доводів про це не наведено.
Навпаки, як вбачається з вироку, суд при призначенні покарання засудженим відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд врахував, що він був раніше засуджений та вчинив злочин під час іспитового строку, на спеціальних обліках не перебуває. Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 суд визнав його щире каяття у вчиненні злочину, а також обставини, які обтяжують покарання - рецидив злочину та скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні покарання ОСОБА_5 суд врахував, що він раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, на спеціальних обліках не перебуває, за місцем утримання характеризується позитивно. Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_5 суд визнав його щире каяття у вчиненні злочину, а також обставину, яка обтяжує покарання - скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні покарання ОСОБА_3 суд врахував, що він був раніше засуджений та вчинив злочин під час іспитового строку, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні малолітню дитину 2004 року народження, за місцем проживання та проходження військової служби характеризується позитивно. Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3 суд визнав його щире каяття у вчиненні злочину, а також обставини, які обтяжують покарання - рецидив злочину та скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Оскільки засуджені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинили злочин під час іспитового строку, суд обґрунтовано призначив кожному з них покарання з застосуванням ст.71 КК України, частково приєднавши до призначеного покарання за даним вироком невідбуте покарання за їх попередніми вироками.
Призначене кожному з засуджених покарання відповідає вимогам ст..65 КК України, своїм видом і розміром відповідає тяжкості вчиненого злочину та особам засуджених, а також є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. Підстав для призначення більш суворого покарання, як про ставить питання в апеляції прокурор, по справі немає. Судом враховані всі обставини, на які вказав в апеляції прокурор, тому його апеляція не підлягає задоволенню.
Враховуючи характер вчиненого ОСОБА_3 злочину, а також даних, які характеризують особу засудженого ОСОБА_3, зокрема, що він вчинив злочин в період іспитового строку, колегія суддів також не вбачає підстав для пом'якшення призначеного йому покарання та задоволення його апеляції.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 17 серпня 2012 року щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, - без змін.
Судді:
Корнієнко Т.Ю. Мосьондз І.А. Полтавцева Г.А.