АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВA
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді - Ященка М.А.,
суддів - Журавля О.О., Тютюн Т.М.,
за участю прокурора - Карпука Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 06 серпня 2012 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:
1) 23 липня 2004 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік;
2) 01 листопада 2004 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185; ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 70, ст. 71 КК України на 3 роки позбавлення волі;
3) 10 вересня 2007 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України на 2 роки 7 місяців позбавлення волі. Звільнений 20 січня 2010 року по відбуттю строку покарання, -
засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі. Судом вирішено питання про речові докази по справі.
Згідно з вироком суду, засуджений ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, за наступних обставин.
06 червня 2012 року близько 04-10 год., ОСОБА_1, знаходячись біля будинку № 18 по вул. Градинській в м. Києві підійшов до автомобіля «Ssang Yong», д.н.з. НОМЕР_1, та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою принесених із собою рукавиць і викрутки розбив скло правих пасажирських дверей та повторно, таємно викрав з салону цього автомобіля автомонітор «Orion» вартістю 2 000,00 грн., який належить потерпілому ОСОБА_2, після чого з викраденим з місця вчинення злочину зник.
В поданій апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини справи та кваліфікацію злочину, просить вирок змінити у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання його особі внаслідок суворості; пом'якшити йому покарання шляхом звільнення від його відбування з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України. Як зазначає апелянт, при призначенні йому покарання, судом першої інстанції недостатньо враховані його характеристики з місця роботи та проживання, щире каяття, обіцянка більше не вчиняти злочини, повернення майна потерпілому, відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи, викладені в апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Дана кримінальна справа розглянута судом першої інстанції із застосуванням положень ч. 3 ст. 299 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 365 КПК України, враховуючи, що фактичні обставини справи апелянтом не оспорюються, висновки суду першої інстанції щодо цих фактичних обставин апеляційним судом не перевіряються.
Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, є вірною.
Покарання засудженому призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, при цьому судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, який є злочином середньої тяжкості, конкретні обставини його вчинення, вартість викраденого майна; відомості про особу засудженого, який має непогашені судимості за вчинення аналогічних злочинів, його вік, позитивні характеристики з місця проживання та роботи. Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, судом визнано щире каяття, обставин, що обтяжують покарання засудженого судом не встановлено.
Правильно врахувавши зазначені обставини в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до вірних висновків, що виправлення, перевиховання засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів неможливе без його ізоляції від суспільства, і обґрунтовано призначив ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для зміни законного і обґрунтованого вироку суду та пом'якшення призначеного ОСОБА_1 покарання шляхом застосування ст. 75 КК України, а тому апеляція засудженого задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Деснянського районного суду м. Києва від 06 серпня 2012 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляцію - без задоволення.
Судді:
_______________ _______________ _______________
М.А. Ященко О.О. Журавель Т.М. Тютюн