АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

МСП - 03680, м.Київ-680, вул. Солом'янська, 2-А .

Справа № 22ц-2690/1759/2006 Головуючий у 1-й інстанції: Буравльов С.І.

Доповідач Кравець В.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2012 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

Головуючої - Кравець В.А.,

Суддів - Семенюк Т.А., Музичко С.Г.

при секретарі - Попандопало Ю.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Апеляційного суду міста Києва від 14 лютого 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні власністю, встановлення порядку користування житлом , вселення, -

В С Т А Н О В И Л А :

В жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом до відповідачів про усунення перешкод в користуванні власністю, встановлення порядку користування житлом, вселення.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 05.12.2005 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов'язано відповідачів не чинити перешкоди в користуванні ј частиною квартири АДРЕСА_1.

В задоволені іншої частини позову - відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м.Києва від 14 лютого 2006 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_3 задоволено частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 05 грудня 2005 року в частині відмови у встановленні порядку користування квартирою скасовано та ухвалено в цій частині нове, яким встановлено порядок користування приміщенням в квартирі АДРЕСА_1, виділено в користування ОСОБА_1 кімнату площею 10,2 кв. м.;

ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - виділено у спільне користування кімнати, розміром 14,8 кв. м, та 15,6 кв. м.

Кухню, ванну кімнату, туалет та коридор залишено в спільному користуванні.

В інший частині рішення залишено без зміни.

У серпні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про роз'яснення рішення Апеляційного суду міста Києва від 14 лютого 2006 року, в якій просить постановити ухвалу про роз»яснення рішення Апеляційного суду м. Києва від 14 лютого 2006 року щодо встановлення порядку користування приміщенням в квартирі АДРЕСА_1, яким виділено в користування ОСОБА_1 кімнату площею 10.2 кв.м. та визначити, що слід розуміти під виділенням в користування кімнати площею 10.2 кв.м. і яким чином має бути реалізовано її право спільної часткової власності на вище вказану кімнату.

В мотивування заяви зазначає, що під час примусового вселення до кімнати 10.2 кв.м квартири АДРЕСА_1 було виявлено, що в кімнаті 10.2 кв.м знаходяться чужі їй громіздкі речі, які перешкоджають і унеможливлюють користування її власністю. Боржники відмовляються винести речі з кімнати, що підтверджується актом державного виконавця від 09.09.2010 р. Крім того, з листа ВДВС за №6082 від 07.10.2010р. вбачається, що відсутні правові підстави для виконання зазначених дій. Вказує на те, що внаслідок дій ВДВС, якому незрозуміло рішення Апеляційного суду м. Києва від 14 лютого 2006 p., рішення щодо надання їй в користування кімнати площею 10.2 кв.м квартири АДРЕСА_1 залишилось невиконаним і вона не має можливості користування кімнатою за призначенням, тобто для проживання.

Розглянувши справу в межах доводів заяви, вислухавши осіб, що брали участь у справі, колегія суддів приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 221 ЦПК України якщо рішення є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

В силу зазначеної норми процесуального права роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Суть роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові та невирішені ним вимоги, він лише має роз'яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Зі змісту резолютивної частини рішення колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва від 14 лютого 2006 року убачається, що колегія суддів задовольнила апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково, встановивши порядок користування приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 та виділивши в користування ОСОБА_1 кімнату, площею 10,2 кв. м. та залишила в спільному користуванні кухню, ванну кімнату, туалет та коридор.

Рішення Оболонського районного суду м.Києва в частині задоволення позовних вимог щодо усунення перешкод у користуванні вказаною квартирою залишено без змін.

Отже, суд апеляційної інстанції в силу ст. 303 ЦПК України задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції щодо встановлення порядку користування квартирою.

Між тим, обставини, на які посилається заявниця, не є підставою для роз'яснення рішення апеляційної інстанції, оскільки ОСОБА_1 фактично вказує на наявність перешкод в користуванні частиною квартири.

Доводи заявниці про те, що ВДВС не передало їй ключі від кімнати та не звільнило кімнату площею 10,2 кв.м. для її користування не є підставою до роз»яснення рішення суду у розумінні ст..221 ЦПК України.

Керуючись статтею 221 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

В задоволені заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Апеляційного суду міста Києва від 14 лютого 2006 року - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

Головуючий Судді