АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
МСП - 03680, м. Київ-680, вул. Солом'янська, 2а
Справа № 22-2690-13922 Головуючий у 1 інстанції - Колдіна О.О. Доповідач - Семенюк Т.А.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2012 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого - Семенюк Т.А.
Суддів - Кравець В.А., Музичко С.Г.
при секретарі - Вендоліній А.М.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 липня 2012 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, -
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 25 липня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.
Представник ПАТ «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» подав апеляційну скаргу на рішення суду, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційні витрати в розмірі 667 грн. 50 коп. та судові витрати, вважаючи, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_2, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що відповідачка є власником будинку АДРЕСА_1 За даною адресою відкрито особовий рахунок одержувача електроенергії № 04090634505.
25.07.2008 р. між сторонами було укладено договір про користування електроенергією, згідно умов якого відповідач зобов'язалася щомісячно до 20 числа календарного місяця сплачувати кошти за користування електроенергією шляхом їх внесення на поточний рахунок позивача із спеціальним режимом використання електропостачальника.
Відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання за договором про користування електроенергією, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 01.05.2012 р. становить 3 058,07 гривень.
Крім того, оскільки відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання по оплаті за спожиту електроенергію на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, вона повинна сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних від суми заборгованості, яка становить 667,50 гривень.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є власником будинку АДРЕСА_1 За даною адресою відкрито особовий рахунок одержувача електроенергії № 04090634505.
25.07.2008 р. між сторонами було укладено договір про користування електроенергією, згідно умов якого відповідач зобов'язалася щомісячно до 20 числа календарного місяця сплачувати кошти за користування електроенергією шляхом їх внесення на поточний рахунок позивача із спеціальним режимом використання електропостачальника.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електроенергетику» відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативне - правовими актами. Взаємовідносини між громадянами (фізичними особами - споживачами електричної енергії) та енергопостачальниками, в тому числі порядок укладання договорів та порядок розрахунків за спожиту електричну енергію, регулюються відповідно до Правил користування електричною енергію для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26. 07.1999 року за № 1357.
Пунктом 42 Правил передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору.
Судом встановлено, що позивач здійснює відповідачу постачання електричної енергії.
Відповідно до Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26. 07.1999 року за № 1357, розрахунки населення за спожиту електричну здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку.
Розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Згідно даних особової картки, станом на 01.05.2012 р. відповідачем спожито електричної енергії на суму 3 058,07 гривень.
В ході розгляду справи відповідачем було надано квитанцію № 98 від 23.07.2012 р., якою підтверджується внесення нею на рахунок ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» коштів в рахунок погашення заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 3 058,07 гривень.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення боргу в розмірі 3058 грн. 07 коп., суд першої інстанції виходив з того, що відповідачкою дана заборгованість погашена.
Рішення суду в цій частині в апеляційному порядку не оскаржується.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення 3% річних та інфляційних витрат у зв'язку з непогашенням заборгованості у розмірі 667 грн. 50 коп., суд першої інстанції виходив з того, що оплата інфляційних витрат та 3% річних за несвоєчасне внесення плати за спожиту електричну енергію умовами договору не передбачена.
Проте, з таким висновком суду погодитись не можна.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір про користування електроенергією, згідно умов якого відповідач зобов'язалася щомісячно до 20 числа календарного місяця сплачувати кошти за користування електроенергією.
Тобто, правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання послуг з електропостачання, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок по оплаті отриманих послуг з електропостачання, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Закріплена в ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за електропостачання у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України.
З розрахунку заборгованості вбачається, що 3% річних та інфляційні витрати станом на 1 лютого 2012 року складають 667 грн. 50 коп.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних витрат в розмірі 667 грн. 50 коп. обґрунтовані і підлягають задоволенню, а рішення суду в цій частині - скасуванню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» судові витрати в розмірі 214 грн. 60 коп.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних витрат в розмірі 667 грн. 50 коп. підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позову в цій частині.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 липня 2012 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних витрат скасувати, постановивши в цій частині нове рішення наступного змісту.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» 3% річних та інфляційних витрат в розмірі 667 грн. 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» судові витрати в розмірі 214 грн. 60 коп.
В решті рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає чинності з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді