АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
Справа № 22-ц/2690/13890/2012
Головуючий у 1 інстанції: Гуменюк А.І.
Доповідач: Шкоріна О.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
3 жовтня 2012 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого-судді Шкоріної О.І.,
суддів: Стрижеуса А.М., Поліщук Н.В.,
при секретарі: Василевському Я.П.
за участю: представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання правочинів недійсними, -
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2011 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання правочинів недійсними.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що він отримав у борг у ОСОБА_3 кошти на загальну суму 50 000 доларів США, на підтвердження чого він надав останньому розписки, а саме: від 6 листопада 2010 року на суму 20 000 доларів США, 22 листопада 2010 року 10 000 доларів США, 5000 доларів США за розпискою без дати та 15 000 доларів США за розпискою без дати. Вважає, що укладені договори позики є такими, що підлягають визнанню недійсними, оскільки такі були укладені в іноземній валюті, що порушує чинне законодавство України.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання правочинів недійсними - відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 в повному обсязі.
Зазначив, що рішення є необґрунтованим, таким що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не було застосовано закон який підлягав застосуванню, зокрема ст.. 35 Закону України « Про національний банк України», Декрет Кабінету Міністрів України « Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Постанову Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».
В судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив у зв'язку з чим колегія суддів вважає можливим розглянути справу у його відсутність відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання договорів позики недійсними, суд першої інстанції виходив з того, що при укладенні спірних правочинів були дотримані вимоги законодавства, договори позики є такими, що відповідають діючому законодавству .
Такий висновок суду є правильних і відповідає положенням матеріального закону.
Відповідно до ст..215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.
Згідно із ст..203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст.ст.6, 626, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Вираження грошового еквівалента оспорюваних договорів позики в іноземній валюті допускається за нормами цивільного права, зокрема ст..524 ЦК України.
Посилання апеляційної скарги в тій частині, що договори позики були укладені сторонами з порушенням положень Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», яким передбачено, що операції щодо використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави потребують індивідуальної ліцензії, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки операції по наданню позики у іноземній валюті між фізичними особами не зазначені в переліку операцій, які потребують індивідуальної ліцензії.
У розумінні ст..533 ЦК України при виконання грошових зобов'язань фізичні особи повинні використовувати готівкову валюту України, а тому не мають правового значення для вирішення питання щодо відповідності укладених між сторонами договорів діючому законодавству.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення, а тому підлягають відхиленню.
За таких обставин, висновки суду є обґрунтованими та відповідають положенням матеріального закону.
Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів , -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: «підпис».
Судді: «підписи».
З оригіналом згідно!
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
Справа № 22-ц/2690/13890/2012
Головуючий у 1 інстанції: Гуменюк А.І.
Доповідач: Шкоріна О.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частина )
3 жовтня 2012 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого-судді Шкоріної О.І.,
суддів: Стрижеуса А.М., Поліщук Н.В.,
при секретарі: Василевському Я.П.
за участю: представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання правочинів недійсними, -
Керуючись ст. ст. 218, 317 ЦПК України, колегія суддів , -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: