АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
Справа № 22-ц/2690/10894/2012
Головуючий у 1 інстанції: Лазаренко В.В.
Доповідач: Шкоріна О.І.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
3 жовтня 2012 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого-судді Шкоріної О.І.,
суддів:Стрижеуса А.М., Поліщук Н.В.
при секретарі: Василевському Я.П.
за участю: представника позивача - ОСОБА_3
представника відповідача - ОСОБА_4
розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_5, та ОСОБА_6 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29 травня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення коштів, -
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2012 року ОСОБА_5 через свого представника ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення подвійної суми завдатку з урахуванням індексу інфляції та 3 % процентів річних від простроченої суми та штрафних санкцій.. Зазначав про те, що 23 грудня 2008 року між ним та відповідачами було укладено попередній договір, зі змінами від 15.04.2009 року, згідно якого відповідач ОСОБА_6 отримав від нього забезпечувальній платіж у сумі еквівалентній 100000 доларів США, відповідач ОСОБА_7 отримала забезпечувальній платіж у сумі еквівалентній 95000 доларів США, останні в свою чергу зобов'язувалися в строк до 23 травня 2009 року укласти з ним та належним чином оформити договори купівлі-продажу нерухомого майна квартир АДРЕСА_1. Але, відповідачі взяті на себе за попереднім договором зобов'язання не виконали, основні договори купівлі-продажу квартир укладені не були.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 29 травня 2012 року, описки в якому виправлено ухвалою цього ж суду від 01 червня 2012 року, позовні вимоги частково задоволені та стягнуто . на користь ОСОБА_5 з ОСОБА_6 гроші в розмірі 787880 грн., з ОСОБА_7 гроші в сумі 748486 грн.
Вирішено питання судових витрат.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_5, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати і ухвалити нове, яким стягнути з відповідачів на користь позивача суму основного боргу, вирахувану за курсом НБУ на день винесення рішення, з урахуванням індексу інфляції і трьох процентів річних, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.
Зокрема зазначив, що суд першої інстанції не врахував, що сума, що підлягає поверненню позивачу має вираховуватися за офіційним курсом долара США до гривні, виходячи із еквіваленту переданих відповідачу грошових коштів у доларах США.
Крім того, зазначив, що у відповідачів з 24.05.2009 року, з часу припинення попереднього договору, існує зобов'язання по поверненню отриманих від позивача грошових коштів, підстава набуття яких відпала, а тому до правовідносин між сторонами підлягає застосуванню положення ст..625 ЦК України.
В свою чергу ОСОБА_6 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення прийняте з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Зокрема зазначав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність вини ОСОБА_5 у не укладенні основних договорів купівлі-продажу нерухомості. Позивач ухилився від виконання п.2.9 Попереднього договору, не розрахувався з ним та ОСОБА_7 до 23 травня 2009 року. Крім того, позивач не проявив ініціативу в укладенні основних договорів, не звертався з пропозицією узгодити дату та час для укладення основних договорів, не направляв проектів основних договорів.
Ухвалою колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва від 19 вересня 2012 року прийнята відмова ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_5 від апеляційної скарги в частині оскарження рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 29 травня 2012 року щодо стягнення суми основного боргу.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримав в частині стягнення з відповідачів інфляційних втрат за період з 24 травня 2009 року по 30 квітня 2012 року та трьох процентів річних за період з 24 травня 2009 року по 29 травня 2012 року, посилаючись на те, що з 24 травня 2009 року у відповідачів існує зобов'язання по поверненню отриманих від позивача грошових коштів, підстава набуття яких відпала.
Представник ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 підтримав і просив її задовольнити, проти доводів апеляційної скарги позивача заперечував.
В судове засідання ОСОБА_7 не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 23 грудня 2008 року між ОСОБА_5, з одного боку, та ОСОБА_6 і ОСОБА_7, з іншого боку, було укладено попередній договір, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстрований у реєстрі за № 13882, згідно з умовами якого вони домовилися не пізніше 12.00 години 15 квіня 2009 року укласти та нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, майнові права на яку належали ОСОБА_6, та договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, майнові права на яку належали ОСОБА_7
Згідно з п.п.2.3, 2.4 Попереднього договору покупець ОСОБА_5 одночасно з підписанням цього договору передав продавцю ОСОБА_6 забезпечувальний платіж в розмірі 787880 грн., що еквівалентно 100000 доларів США, відповідно до офіційного курсу долару США, встановленого НБУ на день укладення цього договору, а продавцю ОСОБА_7 748486 грн., що еквівалентно 95000 доларів США .
15 квітня 2009 року сторонами було укладено договір про внесення змін та доповнень до Попереднього договору, посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_11, згідно з умовами якого сторони домовилися у п.п.1.1,2.7,3.5,4.2,2.9 Попереднього договору дату «15.04.2009 року» змінити на дату «23.05.2009р».
Як у визначений в договорі строк, так і надалі договір купівлі-продажу нерухомого майна між сторонами не укладено.
Згідно зі ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Якщо не буде встановлено, що сума сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Таким чином, внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання, яке б мало випливати із договору, укладеного сторонами.
Оскільки договори купівлі-продажу квартири в установленому законом порядку між сторонами не укладено, передані ОСОБА_6 сума у розмірі 787880 грн., ОСОБА_7 сума у розмірі 748486 грн., є авансом, які підлягають поверненню позивачу.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо правової природи переданої грошової суми.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 в цій частині висновків суду не спростовують і на правильність їх не впливають.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_5 в частині стягнення з відповідачів суми забезпечувального платежу, яка була визначена сторонами у готівковій валюті України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції припустився порушень норм матеріального права.
Однією з підстав для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Враховуючи, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки судом не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
У попередньому договорі сторони визначили грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Відповідно до ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Таким чином, сума платежу, яка підлягає стягненню з відповідачів, повинна визначатися за офіційним курсом валют, що встановлюється Національним банком України на день платежу.
Враховуючи офіційний курс валют встановлений НБУ на 3 жовтня 2012 року сума, яка підлягає стягненню з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 становить 799000 грн., а з ОСОБА_7 759050 грн.
Оскільки договором не визначено строк повернення грошових коштів, то у відповідачів виникає обов'язок їх повернення з моменту вручення позивачем вимоги про повернення коштів або з моменту пред'явлення до них позову.
Посилання представника позивача в тій частині, що у відповідачів виникло зобов'язання по поверненню отриманих від позивача грошових коштів з 24 травня 2009 року, оскільки підстава набуття їх відпала, не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки до спірних правовідносин ст. 1212 ЦК України не може бути застосована.
Як вбачається з матеріалів справи, вимога ОСОБА_5 про повернення грошових коштів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вручена не була (а.с.13,17).
Не може вважатися і пред'явленням такої вимоги звернення ОСОБА_5 у грудні 2009 року до суду з позовом до відповідачів про звернення стягнення на майно у відповідності до п.2.7 попереднього договору, згідно з яким у забезпечення взятих продавцями зобов'язань в іпотеку покупцю передавалися належні ОСОБА_6 нежилі приміщення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що між сторонами з моменту пред'явлення ОСОБА_5 позову до суду виникли грошові зобов'язання, на які поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Згідно зі ст. 625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.
Враховуючи, що в договорі грошові зобов'язання визначені у іноземній валюті, що унеможливлює урахування розрахованого Державним комітетом статистики України індексу інфляції для обґрунтування вимог пов'язаних з знеціненням боргу, визначеного у іноземній валюті, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в частині стягнення інфляційних втрат.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_6 підлягає стягненню три проценти річних в сумі 11985 грн., виходячи з простроченої суми в розмірі 100000 доларів США за період з 16 березня 2012 року по 3 жовтня 2012 року ( 202 дні) та враховуючи курс долара на 3 жовтня 2012 року в сумі 11985 грн.
Крім того, з ОСОБА_7 підлягає стягненню три проценти річних в сумі 11315 грн.75 коп., виходячи з простроченої суми в розмірі 95000 доларів США за період з 16 березня 2012 року по 3 жовтня 2012 року ( 202 дні) та враховуючи курс долара на 3 жовтня 2012 року.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів в рівних частках на користь позивача підлягають стягненню сплачені ним судові витрати, а саме судовий збір в сумі 3219 грн.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29 травня 2012 року - скасувати і ухвалити нове наступного змісту.
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 799000 грн., три проценти річних від простроченої суми 11985 грн., витрати з оплати судового збору в сумі 1609 грн.50 коп., а всього 812594 грн.50 коп.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 759050 грн., три проценти річних від простроченої суми 11315 грн. 75 коп., витрати з оплати судового збору в сумі 1609 грн.50 коп., а всього 771975 грн.25 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: «підпис».
Судді: «підписи».
З оригіналом згідно!
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
Справа № 22-ц/2690/10894/2012
Головуючий у 1 інстанції: Лазаренко В.В.
Доповідач: Шкоріна О.І.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
3 жовтня 2012 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого-судді Шкоріної О.І.,
суддів:Стрижеуса А.М., Поліщук Н.В.
при секретарі: Василевському Я.П.
за участю: представника позивача - ОСОБА_3
представника відповідача - ОСОБА_4
розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_5, та ОСОБА_6 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29 травня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення коштів, -
Керуючись ст. ст. 218, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29 травня 2012 року - скасувати і ухвалити нове наступного змісту.
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 799000 грн., три проценти річних від простроченої суми 11985 грн., витрати з оплати судового збору в сумі 1609 грн.50 коп., а всього 812594 грн.50 коп.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 759050 грн., три проценти річних від простроченої суми 11315 грн. 75 коп., витрати з оплати судового збору в сумі 1609 грн.50 коп., а всього 771975 грн.25 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: