УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
03110, м. Київ, вул. Солом'янська 2-а
УХВАЛА
Іменем України
08 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді: Шальнєвої Т.П.
суддів: Бєлан Н.О., Боголюбської Л.Б.
за участю прокурора: Ємця А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 15 серпня 2012 року.
Встановила:
Цією постановою кримінальну справу по обвинуваченню,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого,
- 03.03.2011 року вироком Печерського районного суду м. Києва за ст. 309 ч.1 КК України на один рік позбавлення волі й звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік на підставі ст. 75 КК.
у вчинені злочину, передбаченого ст. 309 ч.2 КК України, повернуто прокурору Голосіївського району м. Києва для проведення додаткового розслідування, у зв'язку з неповнотою досудового слідства.
Органами досудового слідства ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення в тому, що він маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, 14.05.2011 року, приблизно о 00 год. 10 хв., знаходячись біля буд. №8 по вул. Лятошинського в м. Києві, у невстановленої слідством особи незаконно, повторно, без мети збуту, придбав наркотичний засіб - опій ацетильований, який поклавши до спідньої білизни, став незаконно, повторно, без мети збуту зберігати при собі.
__________________________________________________________________
11/2690/2092/2012 Головуючий першої інстанції - Бойко О.В.
Категорія: ст. 309 ч.2 КК України Доповідач - Шальнєва Т.П.
В подальшому, 14.05.2011року, приблизно о 00 год. 10 хв. ОСОБА_2 знаходячись біля буд. №8 по вул. Лятошинського в м. Києві,, був затриманий співробітниками міліції, після чого доставлений до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, де в службовому кабінеті у нього при поверхневому огляді, було виявлено та вилучено з спідньої білизни презерватив з рідиною коричневого кольору, в якій згідно висновку експерта НДЕКЦ при ГУМВС України м. Києві виявлено наркотичні алкалоїди опію та їх похідні - морфін, кодеїн та ацетил морфін, що свідчить про наявність в рідині особливо небезпечного засобу - опію ацетильованого, масою 0,410 г.
За змістом зазначеної постанови кримінальна справа щодо ОСОБА_2 повернута на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства, оскільки органом досудового слідства неправильно встановленні анкетні дані підсудного.
В апеляції прокурор просить постанову суду скасувати, як таку, яка є незаконною та необґрунтованою, кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд в іншому складі суду, оскільки, вважає, що суд прийняв необґрунтоване рішення про повернення справи на додаткове розслідування, не вичерпавши всі передбачені кримінально-процесуальним законом можливості, для забезпечення явки підсудного ОСОБА_2 до суду.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.
Твердження в апеляції про те, що судом першої інстанції справа повернута на додаткове розслідування в порушення вимог, передбачених ст. 281 КПК України, слід визнати безпідставними, бо не ґрунтуються на матеріалах справи.
Відповідно до ст. 64 КПК України, обставинами що підлягають доказуванню, є також обставини, які характеризують особу обвинуваченого. Зокрема, необхідно встановлювати фактичне місце його проживання, заняття та дані про це мають бути підтвердженні, доданими до справи документами.
Між тим, ці вимоги закону належним чином органами слідства не виконанні.
Як вбачається з матеріалів справи, при застосуванні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд слідчим прийнято до уваги, що той постійно мешкає в АДРЕСА_1.
Між тим, пояснення ОСОБА_2 щодо фактичного його проживання, а також дані про те, чим він займався, під час досудового слідства не перевірялися.
18.10.2011 року, згідно зі ст. 232 КПК України, вищезазначена кримінальна справа надійшла до суду для розгляду по суті.
Однак, на попередній розгляд справи у судове засідання, призначене на 24.10.2011 року, ОСОБА_2 не з'явився, копію обвинувального висновку не отримав.
У подальшому справу було призначено до розгляду на 15.11.2011 року, 06.12.2011 року, 20.12.2011 року, 18.01.2012 року, 30.01.2012 року.
ОСОБА_2 в судові засідання не з'являвся, не зважаючи на те, що був повідомлений про час слухання справи.
Судом першої інстанції, відповідно до вимог ст. 280 КПК України, були винесенні постанови про примусовий привід ОСОБА_2 в судові засідання.
Разом з тим, за результатами проведених перевірок по виконанню таких постанов, підсудний ОСОБА_2 за вказаною адресою - АДРЕСА_1, не проживає і місце знаходження його не встановлено, у зв'язку з чим 30.01.2012 року щодо нього судом був оголошений розшук.
Протягом майже 5 місяців підсудний не був розшуканий, незважаючи на неодноразові нагадування суду, тому 15.05.2012 року було поновлено провадження по справі та викликано підсудного в судове засідання на 05.06.2012 року, на яке він знову не з'явився. При цьому, в цей же день, секретарем судового засідання було здійснено телефонний дзвінок на номер телефону, що вказаний у обвинувальному висновку, і ОСОБА_2 відповів та не повідомляючи про своє місце проживання та перебування, зобов'язався з'явитися до суду 06.06.2012 року.
У судові засідання призначенні на 06.06.2012 року, 27.06.2012 року, 25.07.2012 року, 15.08.2012 року, ОСОБА_2. знову не з'явився.
Судом першої інстанції в черговий раз були винесенні постанови про його примусовий привід, однак з результатів проведених перевірок до суду надійшла інформація про неможливість виконання приводу підсудного ОСОБА_2, оскільки він за вказаною адресою не проживає та зі слів батька перебуває на заробітках в Російській Федерації.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що фактичне місце перебування ОСОБА_2 органами досудового слідства до направлення справи до суду не встановлено, внаслідок чого неможливо розглянути справу по суті, крім того, під час підготовки справи до судового розгляду вичерпані всі можливості забезпечення його явки до суду, бо виконанні передбаченні для цього вимоги кримінально-процесуального закону.
Отже, посилання в апеляції на те, що питання встановлення місця перебування ОСОБА_2 можливо вирішити в судовому засіданні без повернення справи на додаткове розслідування, є непереконливими, оскільки, спростовуються наведеними вище обставинами справи та не відповідні зазначеним вимогам закону.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - залишити без задоволення.
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 15 серпня 2012 року про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст. 309 ч.2 КК України для проведення додаткового розслідування - залишити без зміни.
Головуючий:
Судді: