Апеляційний суд міста Києва
____________________________________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
10 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого - судді Тютюн Т.М.,
суддів Журавля О.О., Ященка М.А.,
за участю прокурора Карпука Ю.А.,
скаржника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали скарги за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 27 липня 2012 року,
у с т а н о в и л а :
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 27.07.2012 року залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого оперуповноваженого ВДСБЕЗ Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 15.11.2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст.358 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України, тобто за відсутністю в її діях складу злочину.
Своє рішення суд мотивував тим, що перевірка обставин, викладених у заяві ОСОБА_1 про злочин, проведена повно, органом дізнання виконано вимоги, зазначені в постанові Деснянського районного суду м. Києва від 20.10.2011 року, і при винесенні постанови про відмову в порушенні кримінальної справи старшим оперуповноваженим ВДСБЕЗ Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві дотримано вимоги ст.99 КПК України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, скаржник подав апеляцію, в якій, з урахуванням доповнень, просить постанову суду першої інстанції скасувати та направити матеріали для проведення додаткової перевірки до Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві, зобов'язавши виконати вимоги ст.97 КПК України. В обґрунтування доводів апеляції ОСОБА_1 зазначає про невідповідність висновків суду, які викладені в постанові, фактичним обставинам справи, а також неповноту та необ'єктивність перевірки за його заявою.
Так, скаржник вказує, що ОСОБА_3 звернулася до нього з позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, в якому просить стягнути на її користь 179 774, 27 гривні та 10 000 гривень в інтересах дитини, надавши на
_________________________________________
Справа № 10/2690/2004/2012
Категорія: ст.2362 КПК України
Головуючий у першій інстанції: Вінтоняк Р.Я.
Доповідач: Тютюн Т.М.
підтвердження позовних вимог психологічне дослідження та психологічну експертизу, виконані та підписані практичним психологом ОСОБА_2, підпис якої завірено відбитком печатки «Громадська організація «Київський центр профорієнтації дітей-інвалідів» (далі - ГО «Київський центр профорієнтації дітей-інвалідів»). У вказаних документах містяться дані про попередження про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України, що не відповідає дійсності, відсутні дати виконання та реєстраційні номери, які є обов'язковими реквізитами. На думку скаржника, відсутність дат пояснюється тим, що 31.05.2011 року ОСОБА_2 звільнена і на момент виконання та підписання психологічного дослідження та психологічної експертизи не працювала в громадській організації, а тому не мала права завіряти документи відбитком печатки.
ОСОБА_1 вказує на суперечливість пояснень працівників громадської організації з приводу існування наказу про звільнення ОСОБА_2 та написання нею заяви про надання дозволу на роботу в літній період, на недоліки кадрової роботи та нез'ясованість у ході перевірки питань оплати праці в організації, повноважень як громадської організації, так і ОСОБА_2 щодо виконання такого роду досліджень. Апелянт не погоджується з використанням психологом певної методики, звертає увагу на те, що в заяві про злочин ставив питання про законність дій як ОСОБА_2, так і посадових осіб ГО «Київський центр профорієнтації дітей-інвалідів», і стверджує про зайняття ОСОБА_2 незаконною підприємницькою діяльністю. А тому вважає, що повна та всебічна перевірки всіх обставин, на які вказував у заяві про злочин, здійснена не була, що залишилося поза увагою суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, пояснення скаржника на підтримку апеляції, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, вважаючи постанову суду законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали скарги та матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів, на підставі яких відмовлено в порушенні кримінальної справи, 7.09.2011 року ОСОБА_1 подав до Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві заяву про злочин, в якій просив порушити кримінальну справу щодо ОСОБА_2 за ч.2 ст.358 КК України.
За результатами перевірки старшим оперуповноваженим ВДСБЕЗ Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві 15.09.2011 року винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ст.358 КК України.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 20.10.2011 року за скаргою ОСОБА_1 вказану постанову скасовано і матеріали повернуто для проведення додаткової перевірки. Як зазначив суд у постанові, доводи в заяві ОСОБА_1 повно та об'єктивно перевірені не були, а саме, не досліджені обставини наявності наказу від 28.05.2011 року про звільнення ОСОБА_2
За результатами додаткової перевірки старшим оперуповноваженим ВДСБЕЗ Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві 15.11.2011 року винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ст.358 КК України.
На вказану постанову в порядку, визначеному ст.2361 КПК України, ОСОБА_1 подав скаргу до суду.
Відповідно до вимог ст.2362 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, суддя витребує матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні справи, знайомиться з ними і повідомляє прокурора та особу, яка подала скаргу, про час її розгляду. В разі необхідності суддя заслуховує пояснення особи, яка подала скаргу.
Залежно від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги статті 99 цього Кодексу, розглянувши скаргу, суддя скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки або залишає скаргу без задоволення.
Вказані вимоги закону судом першої інстанції при розгляді скарги ОСОБА_1 дотримані.
Так, розглядаючи скаргу, суд першої інстанції ознайомився з наданими скаржником матеріалами, а також матеріалами, на підставі яких було відмовлено в порушенні справи, і дійшов до правильного висновку про виконання органом дізнання вимог ст.99 КПК України при винесенні постанови з огляду на те, що перевірка обставин, викладених у заяві скаржника, проведена повно, і висновки про відсутність у діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ст.358 КК України, є обґрунтованими.
А тому колегія суддів не погоджується з доводами апелянта про невідповідність висновків суду, які викладені в постанові, фактичним обставинам справи.
Безпідставними є і твердження ОСОБА_1 про те, що в ході перевірки залишилися нез'ясованими питання про обставини нібито попередження ОСОБА_2 про кримінальну відповідальність та перебування її в трудових відносинах з ГО «Київський центр профорієнтації дітей-інвалідів». Вказані питання логічно випливають з пояснень ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, заяв та наказів, яким надано оцінку під час прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, з чим погодився суд першої інстанції.
Що стосується посилань ОСОБА_1 на необґрунтоване застосування методики ОСОБА_7 при виконанні психологічних досліджень, то це свідчить тільки про його незгоду з результатами досліджень, а не про умисне підроблення ОСОБА_2 офіційних документів.
А доводи в апеляції, що під час перевірки поза увагою органу дізнання, а потім і суду залишилося те, що скаржник у заяві про злочин ставив питання про законність дій не тільки ОСОБА_2, а й посадових осіб ГО «Київський центр профорієнтації дітей-інвалідів», а також про наявність у діях ОСОБА_2 ознак іншого складу злочину, не відповідають дійсності і спростовуються змістом самої заяви про злочин, в якій ОСОБА_1 зазначає про вчинення саме ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.2 ст.358 КК України.
Таким чином колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, і підстави для задоволення апеляції відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 27 липня 2012 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого оперуповноваженого ВДСБЕЗ Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 15.11.2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст.358 КК України за відсутністю в її діях складу злочину, залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_1 - без задоволення.
Судді:
Тютюн Т.М. Журавель О.О. Ященко М.А.