АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 22-11825/12 р. Головуючий в 1 інстанції - Сенін В.Ю.
Доповідач - Усик Г.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 вересня 2012 р. Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Усика Г.І.
суддів - Нежури В.А., Пікуль А.А.
при секретарі - Штефюк О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 червня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2011 р. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулись з позовом до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок неправомірних дій.
На обгрунтування своїх вимог зазначали, що з жовтня 2005 р. по липень 2006 р. співробітники ДПІ у Голосіївському районі м. Києва (прізвища їм невідомі, оскільки останні не надавали свої службові посвідчення і не представлялись) звинувачували ОСОБА_3 в несплаті ним податків від заняття підприємницькою діяльністю, погрожуючи порушенням кримінальної справи та арештом, що завдавало їм значних моральних страждань, порушило їх звичний спосіб життя, та з урахуванням їх інвалідності (ОСОБА_3 є інвалідом 1-ої групи з дитинства, а ОСОБА_2 інвалідом 2-ої групи) призвело до значного погіршення здоров'я і понесених ними витрат на придбання ліків.
З урахуванням зазначених обставин просили стягнути на кожного з позивачів по 4 000,00 грн. на відшкодування майнової шкоди та по 50 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 20.06.2012 р. в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 просять рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Зазначали, що суд першої інстанції належно не перевірив їх доводи та відповідно надані ними докази про незаконність дій співробітників ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, а також щодо характеру та тривалості моральних страждань.
В судовому засіданні ОСОБА_2 просила задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.
ОСОБА_3 та представник ДПІ у Голосіївському районі м. Києва в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належно
Відповідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичні особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Таким чином, за загальними правилами відшкодування майнової та моральної шкоди, така шкода відшкодовується особою яка її завдала за наявності її вини, за виключенням випадків, передбачених ч.2 ст.1167 цього Кодексу.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України викладених в п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі не надали доказів на підтвердження своїх вимог.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_3 запрошувався до відділу податкової міліції ДПІ у Голосіївському районі м. Києва для надання пояснень щодо діяльності ПП «Сімкон» на 9.00 год. 11.11.2005 р. Однак зазначений доказ не є підтвердженням неправомірних дій працівників ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, оскільки за змістом ст.10 Закону України «Про державну податкову службу» державні податкові інспекції в районах у містах здійснюють контроль за додержанням законодавства про податки, перевіряють достовірність документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування з обчислення податків та інших платежів.
Інших доказів на підтвердження свої вимог, а також будь-яких даних про осіб, які здійснювали відносно них неправомірні дії, позивачі суду не надали.
Доводи апеляційної скарги про безпідставне відхилення судом першої інстанції пояснень свідків, не можуть прийматись до уваги з огляду на положення ч.2 ст.59 ЦПК України, відповідно до якої обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Дії працівників ДПІ у Голосіївському районі м. Києва відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 неправомірними не визнавались, а тому суд правильно виходив з відсутності правових підстав для задоволення їх позовних вимог.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду.
Зважаючи на викладене, та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 червня 2012 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий: Судді: