АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 22-11508/12 р. Головуючий в 1 інстанції - Цокол Л.І.
Доповідач - Усик Г.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 жовтня 2012 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Усика Г.І.
суддів - Соколової В..В., Нежури В.А.
при секретарі - Бігус М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 5 червня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, за участю третьої особи Головного управління юстиції в м. Києві про встановлення факту ухилення від надання допомоги, усунення від права на спадкування, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності на спадкове майно,
в с т а н о в и л а:
У червні 2011 р. ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_4, третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві, в якому з урахуванням уточнень, просив усунути ОСОБА_4 він права на спадкування за законом після померлої ОСОБА_5, визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом ,№2-1272 від 09.06.2011 р., видане Сьомою Київською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_4 на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1, визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_5, а саме: на 1/2 квартири АДРЕСА_1 та на квартиру АДРЕСА_2.
На обґрунтування своїх доводів зазначав, що ОСОБА_4 є онукою ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1
Посилаючись на те, що відповідачка ухилялась від надання допомоги ОСОБА_5, яка в силу свого похилого віку та тяжкої хвороби потребувала сторонньої допомоги, позивач усунути її від права на спадкування з посиланням на ч.5 ст.1224 ЦК України.
Крім того вважав, що ОСОБА_4 не має права на спадкування за правом представлення на ј частину квартири АДРЕСА_1, оскільки у разі якби першим помер її батько - ОСОБА_6, то він як спадкоємець першої черги за законом спадкував би після смерті своєї матері ОСОБА_5 лише належну їй квартиру АДРЕСА_2, а оскільки на час відкриття спадщини він помер, то спадкоємцем ОСОБА_5 є лише він, як чоловік померлої, та відповідачка. Однак обсяг спадкового майна, на яке ОСОБА_4 має право спадкування, складається лише з квартири АДРЕСА_2.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 05.06.2012 р. в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Зазначав, що висновок суду про те, що ОСОБА_4 має право на спадкування за правом представлення на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1, є помилковим, оскільки суд неправильно застосував до встановлених ним обставин ст.1266 ЦК України.
Крім того, посилання суду на недоведеність його тверджень про те, що ОСОБА_5 у зв'язку з своїм безпорадним станом потребувала допомоги, від надання якої ОСОБА_4 ухилялась, не відповідає зібраним у справі доказам у їх сукупності.
В судовому засіданні представник ОСОБА_3 просив задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.
Представник ОСОБА_4 просив апеляційну скаргу відхилити, посилаючись на те, що її доводи є безпідставними.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді АДРЕСА_1, що належала померлому на праві приватної власності.
Відповідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 08.06.2011 р., виданого державним нотаріусом Шостої Київської державної нотаріальної контори Савченко Т.Г. отримала спадок 1/2 частину цієї квартири, а іншу частину цієї квартири успадкувала мати померлого - ОСОБА_5 (бабуся відповідачки ОСОБА_4) .
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5, після її смерті відкрилась спадщина на квартиру .АДРЕСА_2, а також на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, яку вона спадкувала після смерті сина - ОСОБА_6
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 09.06.2011 р. державним нотаріусом Сьомої Київської державної нотаріальної контори, спадкоємцями померлої ОСОБА_5 є її чоловік - ОСОБА_3 та онука ОСОБА_4, спадковим майном є 1/2 частина квартири АДРЕСА_1.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 в частині визнання недійсним зазначеного вище свідоцтва, суд першої інстанції неправильно застосував положення ст.1266 ЦК України є безпідставним, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст.1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини (спадкування за правом представлення).
Відповідно ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Ураховуючи, що до складу спадкового майна після смерті ОСОБА_5 входила і 1/2 частина квартири АДРЕСА_1, а її син ОСОБА_6 на час відкриття спадщини помер, то відповідно, ОСОБА_4, як дочка ОСОБА_6, і онука спадкодавця, спадкувала ту частку спадщини, що належала б за законом її батьку, якби він був живим.
Посилання ОСОБА_3 на те, що у разі якби ОСОБА_5 був живий, то після смерті матері він би спадкував лише Ѕ частину квартири АДРЕСА_2, є недоречним, оскільки у разі якби ОСОБА_6 був живий, то у ОСОБА_4 було б відсутнє спадкування за правом представлення.
Відповідно до ст.1224 ЦК України, за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про усунення ОСОБА_4 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 у зв'язку з ухиленням її від надання допомоги спадкодавцеві, якої та потребувала, як тяжко хвора особа похилого віку, суд першої інстанції виходив з відсутності доказів, які беззаперечно підтверджували такі доводи.
Сам по собі похилий вік ОСОБА_5 та наявність у неї тяжкої хвороби, не є беззаперечною підставою для усунення особи від спадкування за законом, оскільки як правильно зазначив суд першої інстанції, пріоритетним значенням під час вирішення цього питання є ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, і лише сукупність цих двох складових є підставою для усунення особи від спадкування.
Перевіряючи в цій частині доводи позивача, суд правильно урахував, що ОСОБА_5 проживала разом з позивачем, отримувала необхідну їй допомогу, яку надавав позивач та його дочка. При цьому, ні позивач ні сама ОСОБА_5не звертались за допомогою до ОСОБА_4
З пояснень свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 убачається, що ОСОБА_4 пропонувала свою допомогу, однак ОСОБА_5 не хотіла обтяжувати свою онуку турботою про неї та вважала, що їй достатньо догляду її чоловіка.
Позивач, крім посилань на те, що ОСОБА_4 не надавала допомогу спадкодавцеві, не навів будь-яких доказів на підтвердження того, що він чи ОСОБА_5 звертались до відповідачки з проханням про надання допомоги спадкодавцеві, та що вона від цього ухилялась.
Аналізуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.
Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують, а тому її слід відхилити.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 5 червня 2012 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: