УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2012 р. справа № 2а-0870/10734/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Проценко О.А. Шлай А.В.

секретар судового засідання ліпіна О.О.

представника позивача ОСОБА_1

прокурора Цяцька О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Директора Науково-методичного центру професійно -технічної освіти у Запорізькій області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2011 року по справі № 2а- 0870/10734/11 за адміністративним позовом Директора Науково-методичного центру професійно -технічної освіти у Запорізькій області ОСОБА_2 до Прокуратури Запорізької області, Прокуратури м.Запоріжжя про визнання незаконною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Прокуратури Запорізької області, Прокуратури м.Запоріжжя в якому просив визнати незаконною бездіяльність відповідачів щодо розгляду його заяви та зобов'язати відповідачів здійснити належний розгляд заяви та надати відповідь за результатами розгляду.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідачами на порушення Закону України „Про прокуратуру" та Закону України „Про звернення громадян" не проведено перевірки його заяви про підроблення його підпису, як службової особи на фірмовому бланку установи, де він працює. Натомість його заява до прокуратури була переадресована до ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2011 року відмовлено у відкритті провадження у справі.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що дана справа не є справою адміністративної юрисдикції та даний спір повинен розглядатись в порядку визначеному Кримінально - процесуальним кодексом України.

Колегія cуддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 частини1 статі Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства

З адміністративного позову та доданих матеріалів встановлено, що позивач звернувся до Прокуратури Запорізької області із заявою в порядку статті 95 Кримінально-процесуального кодексу України та оскаржує бездіяльність та дії відповідачів щодо не проведення перевірки фактів викладених в його заяві про підроблення його підпису, як службової особи на фірмовому бланку установи, де він працює та направлення його заяви до ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області.

Таким чином, фактично позивач оскаржує бездіяльність прокурора в кримінальному процесі.

Відповідно до частини 2 статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України, по заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу; відмовити в порушенні кримінальної справи; направити заяву або повідомлення за належністю.

Статтею 236 Кримінально-процесуального кодексу України встановлено, що скарга на дії прокурора при проведенні ним досудового слідства або окремих слідчих дій у справі подається вищестоящому прокуророві, який її розв'язує в порядку і в строки, що передбачені статтями 234 і 235 цього Кодексу. Дії прокурора можуть бути оскаржені до суду.

Згідно висновку Конституційного суду України, викладеному в п.4.2 рішення № 6-рп/2001р. від 23.05.2001р. по справі щодо конституційності статті 248-3 ЦПК України, відповідно до статті 1 Кримінально-процесуального кодексу України діяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури, суду щодо порядку провадження у кримінальних справах регламентується цим Кодексом. Кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.

Статтями 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України передбачено оскарження в суді рішень чи дій органів дізнання, слідчого, прокурора, які вони постановили чи вчинили під час провадження у кримінальній справі. Суб'єкти, визначені в цих нормах, є носіями спеціальних владних процесуальних повноважень і тому виконують функції, обумовлені завданнями кримінального судочинства. Тому перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність вказаних суб'єктів владних повноважень має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ.

Таким чином повноваження прокурора регламентовані нормами Кримінально-процесуального кодексу України, що з урахуванням предмету позову виключає можливість розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми законодавства.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.199, ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Директора Науково-методичного центру професійно -технічної освіти у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2011 року по справі № 2а- 0870/10734/11 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: А.В. Шлай