ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" серпня 2012 р. Справа № 5016/1041/2012(9/19)
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" /04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 56; ОСОБА_1, АДРЕСА_3
до відповідача: Комунальне підприємство "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" /54030, м. Миколаїв, вул. Шевченко, 40/
третя особа-1: ОСОБА_2 /АДРЕСА_1; АДРЕСА_4/
третя особа-2: ОСОБА_3 /АДРЕСА_2/
про зобов'язання скасувати державну реєстрацію права власності
Суддя Бездоля Д.О.
ПРЕДСТАВНИКИ:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 16.02.2012р. № 09/05-124)
від відповідача: Архипов Д.О. (довіреність від 10.01.2012р. № 111)
від третьої особи-1: не з'явився
від третьої особи-2: ОСОБА_5 (довіреність від 20.06.2012р.)
СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про зобов'язання останнього скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресами: АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 за третьою особою-2, яке було зареєстроване на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19.10.2011р. у справі № 2-3061/2011, шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно.
Заявлений позов позивач обґрунтовує тим, що він, як іпотекодержатель, звернувся до відповідача з заявою від 13.04.12р. № 55/21-147 про скасування державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресами: АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 за третьою особою-2, яке було зареєстроване на підставі скасованої ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19.10.2011р. у справі № 2-3061/2011, а відповідач неправомірно відмовив йому, посилаючись на те, що з відповідною заявою до відповідача може звернутись лише попередній власник нерухомого майна, який є зацікавленою особою в розумінні п. 3.2.4. Порядку ведення реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.03р. № 7/5.
Відповідач проти задоволення позову позивача заперечив, мотивуючи наступним. Право власності на спірні нежитлові приміщення виникло у третьої особи 2 на підставі ухвали суду про визнання мирової угоди, а не правочину, який не був нотаріально посвідчений, а тому у відповідача були відсутні правові підстави вимагати у заявника витяг про наявність/відсутність заборони та/або арешту щодо цього нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно з підстав скасування в судовому порядку правовстановлювального документу є можливим з одночасним поновленням попереднього запису в реєстрі прав власності за заявою зацікавленої особи. Водночас, з системного аналізу п. 2.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02р. №7/5, та п. 3.2.4. Порядку ведення реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.03р. № 7/5, вбачається, що з заявою про внесення змін до реєстру прав власності на нерухоме майно з підстав скасування або визнання недійсним правовстановлювального документу може звернутись лише попередній власник нерухомого майна. На момент подачі даного позову і до цього часу за третьою особою 2 не зареєстровано право власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресами: АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 дані об'єкти нерухомості взагалі відсутні у зв'язку з їх об'єднанням в єдиний об'єкт нерухомості по АДРЕСА_7.
Третя особа 1 належним чином повідомлялась судом про час та місце розгляду справи, проте свого представника в судові засідання не направляла, пояснень по суті позову не надала.
Третя особа 2 проти задоволення позову позивача заперечила та заявила на розгляд суду клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, повністю підтримане відповідачем.
Дане спільне клопотання третьої особи 2 та відповідача ґрунтується на тому, що реєстрації права власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресами: АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 за третьою особою 2 не існує, розділ реєстру прав та реєстраційні справи щодо цих об'єктів закриті у зв'язку з об'єднанням нерухомого майна за новою адресою: АДРЕСА_7, у цього нерухомого, об'єднаного за новою адресою, майна є інший власник, після третьої особи 2 -ОСОБА_6, а потім -ОСОБА_7
Розглянувши вказане клопотання суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З цього приводу, пленум Вищого господарського суду України у п. 4.4. постанови від 26.12.11р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснив наступне: «господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.»
Дослідивши наведені третьою особою 2 та відповідачем в обґрунтування заявленого клопотання обставини, суд встановив, що вони виникли до порушення провадження у справі, а тому підстав для припинення провадження у справі згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України немає, у зв'язку з чим господарський суд відмовив третій особі 2 та відповідачу у задоволенні клопотання про припинення провадження у справі.
Ухвалою суду від 14.06.12р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 02.07.12 р. о 15 год. 20 хв. Цією ж ухвалою суду до участі у справі на стороні відповідача були залучені треті особи без самостійних вимог на предмет спору.
Ухвалою суду від 02.07.12р. розгляд справи був відкладений на 19.07.12р. о 10 год. 30 хв. у зв'язку з неподанням відповідачем витребуваних судом доказів та необхідністю витребування нових доказів по справі.
У судовому засіданні 19.07.12р. ухвалою суду оголошувалась перерва до 02.08.12р. о 17 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 02.08.12р. строк розгляду спору був продовжений на 15 днів, а розгляд справи відкладений на 27.08.12р. о 17 год. 30 хв. у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів по справі.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх учасників судового процесу, суд -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19.10.11р. у справі № 2-3061/2011 визнано мирову угоду, укладену між третіми особами, згідно з якою, в рахунок погашення боргу за договором позики, укладеним між третіми особами 07.07.08р. на суму 1500000 грн., припинено право власності третьої особи 1 на нежитлові приміщення, загальною площею 68,9 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_6 та визнано право власності на це майно за третьою особою 2; припинено право власності третьої особи 1 на нежитлові приміщення офісу, загальною площею 166,5 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_5 та визнано право власності на це майно за третьою особою 2.
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 10.04.12р., яка набрала законної сили, вищевказану ухвалу місцевого суду від 19.10.11р. скасовано та постановлено нову -відмовити третім особам у визнанні мирової угоди, справу повернути до того ж суду для судового розгляду в іншому складі суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Апеляційним судом Миколаївської області у справі між третіми особами було встановлено:
- 08.07.08р. між позивачем та ОСОБА_8 був укладений договір про надання кредиту № 25, за умовами якого позивач передав ОСОБА_8 кредитні кошти у розмірі 270000 доларів США зі сплатою 17% річних за користування кредитом на строк до 5 липня 2013 року за умови його повернення частинами згідно з графіком;
- з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 08.07.08р. між позивачем та третьою особою 1 були укладені іпотечні договори, за якими остання, з метою належного виконання зобов'язань, що виникають з договору про надання кредиту, передала позивачу в іпотеку нежитлові приміщення магазину № 6, 7, 8, загальною площею 185,5 кв. м., по АДРЕСА_5 та нежитлові приміщення, загальною площею 68,9 кв. м., по АДРЕСА_6;
- згідно з витягами про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на підставі вказаних договорів іпотеки 08.07.08р. були внесені відповідні обтяження та заборони відносно належних третій особі 1 об'єктів нерухомого майна.
Вказані в ухвалі апеляційного суду Миколаївської області договір про надання кредиту від 08.07.08р. № 25, укладений між позивачем та ОСОБА_8, іпотечний договір від 08.07.08р. № 1610, укладений позивачем з третьою особою 1 щодо нежитлових приміщень магазину № 6, 7, 8, загальною площею 185,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5, іпотечний договір від 08.07.08р. № 1612, укладений позивачем з третьою особою 1 щодо нежитлових приміщень, загальною площею 68,9 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_6, витяги про реєстрацію цих обтяжень у Державному реєстрі іпотек та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 08.07.08р. досліджені судом та залучені до матеріалів справи.
На час звернення позивача до господарського суду з даним позовом записи про дані обтяження містяться в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та в Державному реєстрі іпотек, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 21.06.12р., витягом з Державного реєстру іпотек від 21.05.12р., поясненнями позивача та не заперечується іншими учасниками судового процесу.
21.11.11р. відповідачем була здійснена на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19.10.11р. у справі № 2-3061/2011 державна реєстрація права власності на нежитлові приміщення офісу (реєстраційний номер 19512252), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 за третьою особою 2, що підтверджується витягом від 21.11.11р. та інформаційною довідкою від 27.08.12р. з реєстру прав власності на нерухоме майно, а також поясненнями учасників судового процесу.
21.11.11р. відповідачем була здійснена на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19.10.11р. у справі № 2-3061/2011 державна реєстрація права власності на нежитлові приміщення (реєстраційний номер 22758838), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 за третьою особою 2, що підтверджується витягом від 21.11.11р. та інформаційною довідкою від 27.08.12р. з реєстру прав власності на нерухоме майно, а також поясненнями учасників судового процесу.
Пунктом 31 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 21.12.11р. № 1254 «Про зміну та надання адрес і внесення змін до рішень виконкому міської ради»нежитловим приміщенням офісу по АДРЕСА_5 (загальною площею 166,5 кв. м.) та нежитловим приміщенням по АДРЕСА_6 (загальною площею 68,9 кв. м.) надано нову адресу: АДРЕСА_7.
Пунктом 5 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 21.12.11р. № 1255 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за фізичними особами»право власності на нежитлові приміщення, загальною площею 235,4 кв. м., на першому поверсі житлового будинку за літ. А-5, які розташовані по АДРЕСА_7, оформлено за третьою особою 2.
Відповідно до п. 6.1., 6.2. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02р. №7/5, на кожний об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації та право власності на який заявлено вперше, реєстратором БТІ відкриваються відповідний розділ Реєстру прав та реєстраційна справа. Розділ Реєстру прав складається з трьох частин, які містять записи про об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації; право власності на об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та суб'єкта (суб'єктів) цього права; інші речові права на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих прав.
Відповідно до п. 6.4., 6.6. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02р. №7/5, розділ Реєстру прав та реєстраційна справа закриваються реєстратором БТІ у разі: а) знищення об'єкта, щодо якого проведено державну реєстрацію прав; б) поділу або об'єднання нерухомого майна. Розділ Реєстру прав та реєстраційна справа закриваються за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, реєстратор якого проводить закриття розділу Реєстру прав та реєстраційної справи. Закриті реєстраційні справи зберігаються в архіві БТІ в установленому законодавством порядку. Закриття розділу Реєстру прав та реєстраційної справи у разі поділу або об'єднання нерухомого майна здійснюється реєстратором БТІ одночасно з проведенням державної реєстрації прав на новостворений(і) об'єкт (об'єкти) нерухомого майна.
Згідно з абз. 1, 2 п. 3.4. Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.03р. № 7/5, закриття розділу Реєстру прав проводиться шляхом внесення запису до Реєстру прав, який містить відомості про: підставу закриття розділу Реєстру прав; дату прийняття рішення про закриття розділу Реєстру прав; прізвище, ім'я, по батькові реєстратора БТІ; прізвище, ім'я, по батькові керівника БТІ. Закриття розділу Реєстру прав виконується в такій послідовності: спочатку закриваються записи про право власності на об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та суб'єкта цього права; записи про інші речові права на нерухоме майно та суб'єкта цих прав, а потім закривається запис про об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації.
Враховуючи об'єднання нерухомого майна за адресами: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер 19512252) та АДРЕСА_6 (реєстраційний номер 22758838) з присвоєнням нової адреси: АДРЕСА_7 розділи реєстру прав та реєстраційні справи щодо цих об'єктів рішенням реєстратора відповідача були закриті з одночасним проведенням державної реєстрації прав на новостворений об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 35639771) за адресою: АДРЕСА_7.
Дані обставини виникли до порушення провадження у даній справі та підтверджуються інформаційними довідками з Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 27.08.12р., оглянутими в судовому засіданні архівними матеріалами реєстраційних справ та іншими доказами.
За цих обставин, господарський суд вважає, що записи про право власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресами: АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 за третьою особою-2 є не чинними (закритими), що є окремою підставою для відмови позивачу у задоволенні даного позову.
27.12.11р. відповідачем була здійснена на підставі свідоцтва про право власності від 23.12.11р. САЕ № 359459, виданого виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, державна реєстрація права власності на нежитлові приміщення (реєстраційний номер 35639771), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_7 за третьою особою 2, що підтверджується витягом від 27.12.11р. та інформаційною довідкою від 27.08.12р. з реєстру прав власності на нерухоме майно, а також поясненнями учасників судового процесу.
21.02.12р. відповідачем була здійснена на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 13.02.12р. № 357 державна реєстрація права власності на нежитлові приміщення (реєстраційний номер 35639771), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_7 за ОСОБА_6, що підтверджується витягом від 21.02.12р. та інформаційною довідкою від 27.08.12р. з реєстру прав власності на нерухоме майно, а також поясненнями учасників судового процесу.
09.04.12р. відповідачем була здійснена на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 25.02.12р. №574 державна реєстрація права власності на нежитлові приміщення (реєстраційний номер 35639771), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_7 за ОСОБА_7, що підтверджується витягом від 09.04.12р. та інформаційною довідкою від 27.08.12р. з реєстру прав власності на нерухоме майно, а також поясненнями учасників судового процесу.
Відповідно до абз. 1, 2 п/п 3.2.4. п.3.2. Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.03р. № 7/5, внесення до Реєстру прав запису про перехід права власності на об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та суб'єкта цього права проводиться шляхом зміни запису про право власності на об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та суб'єкта цього права. Зміна запису про право власності на об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та суб'єкта цього права полягає у внесенні до відповідного розділу Реєстру прав запису про право власності, яке виникло на об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та суб'єкта цього права відповідно до вимог підпункту 3.2.2 пункту 3.2 цього розділу взамін даних про зареєстроване право власності на об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та суб'єкта цього права.
Тобто, наведеними нормами права передбачено, що діючим (чинним, який замінив попередні) записом в Реєстрі прав є останній запис про перехід права власності на нерухоме майно.
Отже, з 09.04.12р. по даний час чинним записом в Реєстрі прав власності на нежитлові приміщення, які були передані позивачу в іпотеку та в подальшому об'єднані за однією (іншою) адресою: АДРЕСА_7, є запис про право власності на це майно за ОСОБА_7
Дана обставина виникла до порушення провадження у даній справі та є окремою підставою для відмови позивачу у задоволенні даного позову.
13.04.12р. позивач звернувся до відповідача з листом від 13.04.12р. № 55/21-147, в якому просив останнього скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресами: АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 за третьою особою 2 з підстав скасування апеляційним судом Миколаївської області правовстановлювального документу -ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19.10.11р. у справі № 2-3061/2011.
Листом від 18.04.12р. № 2783 відповідач повідомив позивачу про відсутність підстав для скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, оскільки з системного аналізу п. 2.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02р. №7/5, та п. 3.2.4. Порядку ведення реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.03р. № 7/5, вбачається, що з заявою про внесення змін до реєстру прав власності на нерухоме майно з підстав скасування або визнання недійсним правовстановлювального документу може звернутись лише попередній власник нерухомого майна. Також, в цьому листі відповідач вказав про чинність рішення виконкому Миколаївської міської ради від 21.12.11р. № 1255 та свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомості по АДРЕСА_7.
Спір у справі виник з причин того, що відповідач не скасував реєстрацію права власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресами: АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 за третьою особою-2.
Відповідно до абз. 9-11 п/п 3.2.4. п.3.2. Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.03р. № 7/5, у випадку скасування на підставі рішення суду рішення реєстратора БТІ про державну реєстрацію прав або визнання недійсним чи скасування на підставі рішення суду правовстановлювального документа, на підставі якого проводилася державна реєстрація права власності на об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, чи іншого речового права на нерухоме майно, змінені записи про право власності на об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та суб'єкта цього права; про інші речові права на нерухоме майно та суб'єкта цих прав підлягають поновленню на підставі заяви заінтересованої особи, до якої додається відповідне рішення суду. Поновлення проводиться шляхом внесення до відповідного розділу Реєстру прав запису про право власності на об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та суб'єкта цього права відповідно до вимог підпункту 3.2.2 пункту 3.2 цього розділу та у разі наявності запису про інші речові права на нерухоме майно та суб'єкта цих прав відповідно до вимог підпункту 3.2.3 пункту 3.2 цього розділу. При проведенні поновлення змінених записів використовуються дані реєстраційної справи.
Тобто, чинним законодавством України передбачено, що у випадку скасування правовстановлювального документа, на підставі якого проводилася державна реєстрація права власності на об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, змінені записи про право власності на об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та суб'єкта цього права, підлягають поновленню на підставі заяви заінтересованої особи, до якої додається відповідне рішення суду.
Разом з цим, господарським судом встановлено, що враховуючи об'єднання нерухомого майна за адресами: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер 19512252) та АДРЕСА_6 (реєстраційний номер 22758838) з присвоєнням нової адреси: АДРЕСА_7 розділи реєстру прав та реєстраційні справи щодо цих об'єктів рішенням реєстратора відповідача були закриті з одночасним проведенням державної реєстрації прав на новостворений об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 35639771) за адресою: АДРЕСА_7.
Також, господарським судом встановлено, що з часу відкриття розділу прав та реєстраційної справи на об'єднаний об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 35639771), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7, державним реєстратором були здійснені два записи про перехід права власності на цей об'єкт: від третьої особи 2 до ОСОБА_6, від ОСОБА_6 до ОСОБА_7
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За цих обставин, господарський суд вважає, що позов позивача про зобов'язання відповідача скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресами: АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 за третьою особою-2, шляхом внесення відповідних записів до Реєстру прав власності на нерухоме майно є таким, що не підлягає задоволенню, оскільки поновлення запису про державну реєстрацію права власності на ці об'єднані за однією адресою: АДРЕСА_7 та передані позивачу в іпотеку нежитлові приміщення за третьою особою 1 за умов дії (чинності) правовстановлювальних документів та записів про наступний, після третьої особи 2, перехід права власності щодо цього ж майна до інших осіб -ОСОБА_6, ОСОБА_7 є незаконним.
Відповідно до абз. 4, 5 п. 3.4. Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.03р. № 7/5, закритий розділ Реєстру прав не може бути відкритий знову, окрім випадків його помилкового закриття, скасування на підставі рішення суду рішення реєстратора БТІ про державну реєстрацію прав або визнання недійсним чи скасування на підставі рішення суду правовстановлювального документа, на підставі якого проводилася державна реєстрація права власності на поділений чи об'єднаний об'єкт нерухомого майна. Повторне відкриття розділу Реєстру прав відбувається шляхом скасування рішення про закриття розділу.
Отже, закритий розділ Реєстру прав може бути відкритий лише шляхом скасування рішення про його закриття у наступних випадках: помилкового закриття; скасування на підставі рішення суду рішення реєстратора БТІ про державну реєстрацію прав; визнання недійсним чи скасування на підставі рішення суду правовстановлювального документа, на підставі якого проводилася державна реєстрація права власності на поділений чи об'єднаний об'єкт нерухомого майна.
З часу відкриття розділу прав та реєстраційної справи на об'єднаний об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 35639771), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7, державним реєстратором були здійснені два записи на підставі двох правовстановлювальних документів (договору дарування від 13.02.12р. № 357 та договору купівлі-продажу від 25.02.12р. №574) про перехід права власності на цей об'єкт: від третьої особи 2 до ОСОБА_6, від ОСОБА_6 до ОСОБА_7
Саме тому, доводи позивача, наведені в судовому засіданні 27.08.12р., про те, що скасування п. 31 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 21.12.11р. № 1254 «Про зміну та надання адрес і внесення змін до рішень виконкому міської ради»та п. 5 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 21.12.11р. № 1255 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за фізичними особами»призведе до повторного відкриття розділів Реєстру прав та реєстраційних справ щодо нерухомого майна за адресами: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер 19512252) та АДРЕСА_6 (реєстраційний номер 22758838) не ґрунтуються на чинному законодавстві України. Тим більш, що законодавством чітко встановлено, що повторне відкриття розділу Реєстру прав відбувається шляхом скасування рішення про закриття розділу.
Крім цього, господарський суд наголошує позивачу, що згідно з ст. 23 Закону України «Про іпотеку»у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Таким чином, законодавець чітко передбачив спосіб захисту прав іпотекодержателя у випадку переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи. Обраний позивачем спосіб захисту не призводить до захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають покладенню на позивача.
Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 32, 33, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Повне рішення складено 31.08.2012р.
Суддя Д.О.Бездоля