ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"22" жовтня 2012 р. Справа № 5006/22/2/2012

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:Першикова Є.В.,

суддів:Данилової Т.Б.,

Ходаківської І.П.,

розглянула

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Феоніс" (далі - Товариство)

на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду

від15.05.12

у справі№ 5006/22/2/2012

господарського судуДонецької області

за позовомприватного підприємства "Агробізнес-Мінерал"

доТовариство

простягнення 69 148,06 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Особливості процедури розгляду господарських справ Вищим господарським судом України у касаційному порядку передбачені розділом ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, відповідна скарга може бути розглянута в касаційному порядку за умови дотримання вимог, викладених у розділі ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство звернулося втретє до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою вих. № 620 від 07.09.12 на ухвалу від 15.05.12 Донецького апеляційного господарського суду у даній справі. При цьому, Товариством подано клопотання (вих. № 619 від 07.09.12), в якому ставиться питання про відновлення пропущеного ним строку для подання касаційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, попередньо подані Товариством касаційні скарги були повернуті ухвалами Вищого господарського суду України від 26.06.12 та від 28.08.12 на підставі п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що

ст. 110 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

З правового контексту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в даному випадку причиною пропуску скаржником строку, встановленого для подання касаційної скарги, було недотримання заявником визначених процесуальним законом вимог.

Так, можливість правильного та вчасного подання касаційної скарги на ухвалу від 15.05.12 Донецького апеляційного господарського суду залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.

За таких обставин, касаційна інстанція вважає, що в даному випадку причиною пропуску встановленого строку для подання касаційної скарги стали обставини, які не були для скаржника об'єктивно непереборними та пов'язаними з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в даному випадку Товариства не доведено належними доказами непереборність обставин, що зумовили пропуск встановленого процесуальним законом строку для касаційного оскарження ухвали від 15.05.12 Донецького апеляційного господарського суду.

З урахуванням наведеного колегія суддів не вбачає у даному випадку підстав для відновлення пропущеного Товариством процесуального строку.

Таким чином, касаційна скарга Товариства вих. № 620 від 07.09.12 на ухвалу від 15.05.12 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України, не приймається до розгляду і підлягає поверненню відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, оскільки така скарга подана після спливу строку, встановленого для її подання, а клопотання про його відновлення не може бути задоволено з викладених підстав.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачений Товариством судовий збір у сумі 536,50 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 110, п. 5 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", колегія суддів Вищого господарського суду України

у х в а л и л а :

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Феоніс" про відновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги на ухвалу від 15.05.12 Донецького апеляційного господарського суду відхилити.

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Феоніс" на ухвалу від 15.05.12 Донецького апеляційного господарського суду у справі № 5006/22/2/2012 господарського суду Донецької області та додані до неї документи, повернути заявникові без розгляду.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Феоніс" судовий збір у сумі 536,50 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень п'ятдесят копійок) сплачений згідно платіжного доручення № 10534 від 06.09.12.

Головуючий Є.Першиков

судді: Т.Данилова

І.Ходаківська