ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/10013/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Луніної О.С.
суддів Рябчук О.С., Турлакової Н.В.
при секретарі судового засідання Черпак А.Ю.
за участю сторін:
від позивача -Самойленко Н.В.
від відповідачів -Скрипник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Новомосковського районного комунального підприємства бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»до Державного агентства земельних ресурсів України, Головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування наказу про скасування ліцензії, -
в с т а н о в и в:
У серпні 2012 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державного агентства земельних ресурсів України, Головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області по складанню акту про відмову ліцензіата в проведенні органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування на підставі якого було анульовано ліцензію Новомосковського районного КП БТІ «Інвентаризатор»серії АВ№519650 від 22.04.2010;
- визнати протиправними дії по складанню наказу Державного агентства земельних ресурсів України №32 від 12.07.2012 про анулювання ліцензії Новомосковського районного комунального підприємства бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»серії АВ №519650 від 22.04.2010;
- скасувати акт про відмову ліцензіата в проведенні органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування на підставі якого було анульовано ліцензію Новомосковського районного КП БТІ «Інвентаризатор»серії АВ№519650 від 22.04.2010;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства земельних ресурсів України №32 від 12 липня 2012 року про анулювання ліцензії Новомосковського районного комунального підприємства бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»серії АВ №519650 від 22.04.2010 на провадження господарської діяльності по проведенню робіт із землеустрою;
- зобов'язати начальника Головного управління Держкомзему у Дніпропетрвоській області довести рішення суду до відома керівників територіальних органів.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що Головним управлінням Держкомзему у Дніпропетровській області була проведена перевірка Новомосковського районного КП БТІ «Інвентаризатор»щодо додержання ліцензійних умов господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою. За результатами такої перевірки відповідачем складено акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування. На підставі даного акту Державним агентством земельних ресурсів України було видано наказ №32 від 12 липня 2012 року про анулювання ліцензії серії АВ №519650 від 22.04.2010. Позивач зазначає, що ні яких повідомлень про проведення перевірки на адресу Новомосковського районного КП БТІ «Інвентаризатор»не надходило, ніхто для проведення перевірки на підприємство не приходив, чим порушено порядок проведення перевірок встановлений законом. За таких обставин, позивач вважає дії відповідачів протиправними та просить суд позовні вимоги задовольнити.
У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав та просив його задовольнити.
Відповідачі проти позову заперечували, надавши письмові заперечення, в яких посилались на те, що перевірка була проведена відповідно до передбаченого законом порядку, крім того позивачу заздалегідь направлялись повідомлення про проведення перевірки, про що свідчать відповідні копії поштових конвертів. Таким чином, на думку відповідача він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений законом та Конституцією України, а тому позовні вимоги та доводи позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
У судовому засіданні представник відповідачів адміністративний позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові докази та заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, на підставі наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Новомосковський районний КП БТІ «Інвентаризатор» зареєстроване Новомосковською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 25.01.1999, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №429702.
22 квітня 2010 року на підставі рішення Державного агентства земельних ресурсів України №14 від 12.04.2010 Новомосковському районному КП БТІ «Інвентаризатор»було видано безстрокову ліцензію серії АВ №519650 на проведення робіт із землеустрою.
Фахівцями Головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області на підставі наказу Державного земельного агентства земельних ресурсів України №246 від 18.05.2012 «Про проведення позапланових перевірок», графіку проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання, зареєстрованих на території Дніпропетровської області, посвідчення від 28.05.2012 №250, виданого Держземагенством України, було проведено позапланову перевірку додержання Новомосковським районним КП БТІ «Інвентаризатор»ліцензійних умов провадження господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт, за результатами якої було складено акт №10 від 26.06.2012 .
В акті перевірки №10 від 26.06.2012 Головне управління Держкомзему у Дніпропетровській області зробило висновок про те, що за місцезнаходженням юридичної особи, зазначеним у ліцензії та свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи, Новомосковський районний КП БТІ «Інвентаризатор»відсутній.
У зв'язку з цим, Головним управлінням Держкомзему у Дніпропетровській області було складено акт №11 від 26.06.2012 «Про відмову Новомосковського районного КП БТІ «Інвентаризатор»в проведенні перевірки».
12 липня 2012 року на підставі акту №11 від 26.06.2012 «Про відмову Новомосковського районного КП БТІ «Інвентаризатор»в проведенні перевірки», керуючись абз. 11 ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»Держземагенством видано наказ №32 «Про анулювання ліцензії серії АВ №519650 на проведення робіт із землеустрою».
Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами у даній справі, суд керується положеннями ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ЗУ «Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності», Порядку контролю за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою, земле оціночних робіт, затвердженого наказом Держкомзему від 02.07.2010 №511 (далі -Порядок №511).
Так, відповідно до ст. 20 ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», державний нагляд за додержанням органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Приписами ст. 4 ЗУ «Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності»передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Згідно із ч. 10, 12 ст. 20 цього ж закону, позапланові перевірки здійснюють органи ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування лише на підставі надходження до них у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення ліцензіатом ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов. За результатами перевірки орган ліцензування в останній день перевірки складає акт у двох примірниках. Один примірник видається керівнику юридичної особи або фізичній особі - підприємцю, який перевірявся, другий - зберігається органом ліцензування.
Положеннями абз. 9 ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»встановлено, що підставами для анулювання ліцензії є акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.
Відповідно до п.2.9 Порядоку №511 позапланові перевірки здійснюються Держкомземом на підставах, визначених Законами України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Положеннями п. 2.1 Порядоку №511 передбачено, що для здійснення планової чи позапланової перевірки Держкомзем видає наказ, який має містити найменування ліцензіата, щодо якого буде здійснена перевірка, предмет перевірки, прізвища, імена та по батькові посадових осіб, які ввійшли до складу комісії з перевірки Ліцензійних вимог. Наказ підписується керівником Держкомзему або його заступником.
Відповідно до п. 2.2, 2.3 Порядоку №511, на підставі наказу оформлюється посвідчення на проведення перевірки, яке підписується керівником або заступником керівника Держкомзему і засвідчується печаткою Держкомзему. Посвідчення реєструється в журналі обліку посвідчень на проведення перевірки ліцензіатів, сторінки якого повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою. Посвідчення діє лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки.
Згідно із п.п. 2.7, 2.8 Порядку № 511, Держкомзем здійснює планові перевірки за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення такої перевірки не пізніше як за десять днів до дня проведення. Повідомлення про проведення перевірки надсилається ліцензіату рекомендованим листом за місцезнаходженням ліцензіата або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.
Аналізуючи відповідність дій відповідачів щодо проведення позапланової перевірки вищенаведеним нормам права судом встановлено наступне.
Так, позапланова перевірка Новомосковського районного КП БТІ «Інвентаризатор»проводилась в період з 25.06.2012 по 26.06.2012.
Судом встановлено, що 06.06.2012 про проведення позапланової перевірки Головним управлінням Держкомзему у Дніпропетровській області на юридичну адресу позивача було направлено рекомендованим листом відповідне повідомлення від 05.06.2012 вих.№3803/12-14.
Проте, до Головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області повернувся конверт з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання»саме 05.07.2012.
Дані обставини підтверджені копією відповідного поштового конверту з поштовими штампами на ньому.
Відповідно до п.п.116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ №270 від 05.03.2009, У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. За письмовою заявою відправника/адресата строк зберігання поштових відправлень, внутрішніх поштових переказів може бути продовжений за додаткову плату до двох місяців з дня надходження до об'єкта поштового зв'язку місця призначення. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.
Таким чином, з вищенаведених обставин справи вбачається, що відповідач провів перевірку позивача без наявності у нього доказів, які б свідчили про належне повідомлення Новомосковського районного КП БТІ «Інвентаризатор»про проведення такої перевірки, оскільки такі докази були отримані відповідачем пізніше ніж була закінчена така перевірка, що є неприпустимим.
Крім того, що стосується акта №11 від 26.06.2012 «Про відмову Новомосковського районного КП БТІ «Інвентаризатор»в проведенні перевірки», який був підставою для анулювання ліцензії серії АВ №519650 від 22.04.2010, то суд не погоджується з викладеними у ньому висновками відповідача з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1.3 Порядку №511, відмовою ліцензіата у проведенні перевірки є уникнення перевірки, вчинення перешкод з боку ліцензіата в доступі посадових осіб, які ввійшли до складу комісії з перевірки ліцензіата, до будівель, споруд, приміщень суб'єкта господарювання, які використовуються для провадження господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт, непризначення ліцензіатом уповноваженої ним особи, яка має право представляти ліцензіата під час проведення перевірки у разі відсутності керівника ліцензіата (юридичної особи) або ліцензіата - фізичної особи - підприємця, відмова в наданні документів, інформації щодо предмета перевірки на вимогу посадових осіб, які ввійшли до складу комісії з перевірки ліцензіата
Вищенаведеною нормою права передбачений вичерпний перелік обставин, які свідчать про відмову ліцензіата у проведенні перевірки.
Так, підставою для складання акту №11 від 26.06.2012 «Про відмову Новомосковського районного КП БТІ «Інвентаризатор», був акт №10 від 26.06.2012, в якому відповідач дійшов висновку про те, що за місцезнаходженням юридичної особи, зазначеним у ліцензії та свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи Новомосковський районний КП БТІ «Інвентаризатор»відсутній.
Таким чином, відсутність ліцензіата за його місцезнаходженням не відноситься до вичерпного переліку обставин, які б свідчили про його відмову у проведенні перевірки.
Крім того, як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.08.2012 за №14496185, наданої позивачем, юридичною адресою Новомосковського районного КП БТІ «Інвентаризатор»є: вул. Жовтнева, 1, с. Вільне, Новомосковський район, Дніпропетровська область, 51260, яка з моменту державної реєстрації не змінювалась, записів про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням державним реєстратором не вносилось.
Разом з тим, суд зазначає, що встановлення факту відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням є виключною компетенцією державного реєстратора, яка передбачена ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців».
Отже, суд приходить до висновку, що відповідачами не доведено суду факт відмови Новомосковського районного КП БТІ «Інвентаризатор»від проведення позапланової перевірки, про що складено акт №11 від 26.06.2012.
За таких обставин, наказ Державного агентства земельних ресурсів України №32 від 12 липня 2012 року про анулювання ліцензії Новомосковського районного комунального підприємства бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»серії АВ №519650 від 22.04.2010 на провадження господарської діяльності по проведенню робіт із землеустрою, який винесений на підставі акту №11 від 26.06.2012, є необґрунтованим та протиправним, а тому підлягає скасуванню.
Що стосується позовних вимог Новомосковського районного КП БТІ «Інвентаризатор»стосовно визнання дій відповідачів протиправними, скасування акту про проведення перевірки та зобов'язання начальника Головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області довести рішення суду до відома керівників територіальних органів, то суд вважає за необхідне відмовити у їх задоволенні, оскільки такі вимоги позивача не є належним способом захисту його порушених прав, які б призводили до їх відновлення.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з частиною 1, 2 статті 71 КАС, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачами не доведено правомірності прийняття наказу №32 від 12 липня 2012 року, а тому в цій частині позовні вимоги КП БТІ «Інвентаризатор»підлягають задоволенню, в іншій частині позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити у їх задоволенні.
Керуючись статтями 158-163, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Новомосковського районного комунального підприємства бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» до Державного агентства земельних ресурсів України, Головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування наказу про скасування ліцензії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства земельних ресурсів України №32 від 12 липня 2012 року про анулювання ліцензії Новомосковського районного комунального підприємства бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» серії АВ №519650 від 22.04.2010 на провадження господарської діяльності по проведенню робіт із землеустрою.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складений 10 жовтня 2012р.
Суддя О.С. Луніна