Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/9499/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16 година 45 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.

при секретарі Гаджієвій Г.А.

за участю

представника позивача - Тімченка М.Ю. - на підставі довіреності,

представника відповідача - Скрипнік О.О. - на підставі довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Термінал Т-К" до Начальника Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата та Ясинуватському районі Донецької області Кулаковської Людмили Геннадіївни про скасування рішення щодо застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску від 13 липня 2012 року № 208-Ю, -

встановив:

25 липня 2012 року Приватне підприємство "Термінал Т-К", (далі - Позивач або ПП), звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до начальника Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата та Ясинуватському районі Донецької області Кулаковської Л.Г., (далі - Відповідач або УПФУ), в якому просило суд скасувати рішення Відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 13 липня 2012 року № 208-ю, яким до Позивача застосовано штраф в сумі 4 018,96 грн. та нараховано пеню в сумі 687,16 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначив, що 20 липня 2012 року на адресу ПП надійшло рішення УПФУ від 13 липня 2012 року № 208-ю про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Зазначеним рішенням на підставі п.2 ч.11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" до Позивача застосований штраф в сумі 4 018,96 грн. та нарахована пеня в сумі 687,16 грн. за період з 20 квітня 2011 року до 6 травня 2012 року, за період з 20 травня 2011 року до 3 червня 2011 року, за період з 20 квітня 2011 року до 12 травня 2011 року.

Позивач не погодився з вказаним рішенням Відповідача та вважає його таким, що суттєво порушує права ПП, оскільки, на його погляд, оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм діючого законодавства, а тому має бути скасовано судом.

Вказав, що УПФУ віднесло до прострочених платежів ті, які здійснені після 20 квітня 2011 року, тобто прострочення зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування стосується звітного періоду - березень 2011 року. Проте дані, що містяться в розрахунках штрафних санкцій та пені є помилковими, оскільки Відповідачем в якості даних при розрахунку штрафних санкцій та нарахуванні пені були взяті нарахування, відносно сплати єдиного внеску за березень 2011 року (графа "сума боргу" в розрахунках Відповідача), проте в графах "дата зарахування" та "сума зарахування" зазначені відомості про здійснені Позивачем платежі, що стосувалися вже наступного періоду, а саме квітня 2011 року.

Позивач стверджував, що здійснював своєчасне і повне обчислення і нарахування єдиного внеску та сплачував його з дотриманням вимог чинного законодавства. Крім того, відзначав, що 27 вересня 2011 року між ПП та УПФУ складений акт звірки розрахунків, яким встановлено співпадіння даних сторін щодо сплати Позивачем єдиного внеску, зазначеним актом встановлена наявність залишків зі сплати єдиного внеску (авансів) на відповідну дату та заборгованість в сумі 601,88 грн. за попередній звітний період. Виходячи з даних, наведених в акті просторочення сплати єдиного внеску та відповідної заборгованості зі сплати штрафних санкцій та пені за березень 2011 року, як це вказано в спірному рішенні, Позивача не мав.

Посилаючись на складені Відповідачем постанови про порушення строків сплати єдиного внеску за період, якого стосується оскаржуване рішення, Позивач стверджував, що в разі наявності порушень, зазначених у спірному рішенні, до ПП були б застосовані штрафні санкції та нарахована пеня, проте цього Відповідачем здійснено не було.

В судовому засіданні представник Позивача підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, наведених в адміністративному позові, надав пояснення, аналогічні тим, що викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник Відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі, просила у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що наявність у Позивача недоїмки зі сплати єдиного внеску підтверджувалася даними картки особового рахунку платника єдиного внеску, внаслідок чого, УПФУ, діючи в межах повноважень, в порядку та способом, які визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" застосувало до ПП штрафні санкції та здійснило нарахування пені.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Приватне підприємство "Термінал Т-К" утворено внаслідок реорганізації шляхом перетворення Закритого акціонерного товариства "Термінал Т-К" (код ЄДРПОУ 33284725), зареєстрованого виконавчим комітетом Артемівської міської ради 3 червня 2005 року, згідно з рішенням засновника від 31 березня 2011 року № ВПП-01, (а.с.69).

Відповідно до п.1.1. Статуту Приватного підприємства "Термінал Т-К", ПП є правонаступником всіх прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства "Термінал Т-К", у тому числі щодо зобов'язань стосовно всіх його кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються, згідно передавального акта (балансу) станом на 31 березня 2011 року, (а.с.70-83).

Закрите акціонерне товариство "Термінал Т-К" як платник страхових внесків перебувало на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Авдіївка. Внаслідок перетворення Закритого акціонерного товариства "Термінал Т-К" в Приватне підприємство "Термінал Т-К", Позивач був прийнятий на облік Відповідачем як платник єдиного внеску за № 05-58-03-0674, що встановлено на підставі повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску від 5 квітня 2011 року № 1144/04, (а.с.68).

12 травня 2011 року між Управлінням Пенсійного фонду України в м. Авдіївка та Відповідачем складений акт прийому-передачі облікових показників стосовно Закритого акціонерного товариства "Термінал Т-К". Зміст вказаного акта свідчить, що станом на 12 травня 2011 року Позивач не мав недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені, (а.с.84).

Сплата ПП єдиного внеску протягом спірного періоду підтверджується платіжними дорученнями, (а.с.11-42).

27 вересня 2011 року між Позивачем та Відповідачем складений акт звірки розрахунків ПП з УПФУ, зі змісту якого вбачається, що станом на 1 вересня 2011 року Позивач мав залишки зі сплати єдиного внеску до бюджету Пенсійного фонду України в сумі 43 630,36 грн., та заборгованість зі сплати єдиного внеску за ставкою 33,2% в сумі 601,88 грн., (а.с.43).

13 липня 2012 року Відповідачем прийнято рішення за № 208-ю про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, відповідно до якого на підставі п.2 ч.11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до Позивача застосований штраф в сумі 4 018,96 грн. та нарахована пеня в розмірі 687,16 грн. за період з 20 квітня 2011 року по 6 травня 2011 року, з 20 травня 2011 року по 3 червня 2011 року, з 20 квітня 2011 року по 20 травня 2011 року, (а.с.7-10).

В судовому засіданні представник Відповідача пояснила, що, приймаючи оскаржуване рішення, УПФУ керувалося даними картки особового рахунку платника єдиного внеску, які свідчили про наявність в ПП заборгованості по сплаті єдиного внеску у вказані періоди, (а.с.85-111). Крім того, зазначила, що протягом спірного періоду Позивач перебував в на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Авдіївка, яке передало Відповідачу облікові показники ПП лише 12 травня 2012 року, а тому даних про своєчасну і повну сплату Позивачем єдиного внеску Відповідач не мав.

До спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені норми права.

Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: 1) на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; 9) з урахуванням права на особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, що передбачено ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до положень ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

Згідно з приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

П.12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV визначено, що перетворення Пенсійного фонду в неприбуткову самоврядну організацію здійснюється відповідно до окремо прийнятого спеціального Закону. До прийняття відповідного рішення функції виконавчої дирекції Пенсійного фонду, її територіальних органів виконують відповідно Пенсійний фонд України та головні управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах.

У період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України.

Відповідно до п.п.1, 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з п.п.1.1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27 червня 2002 року № 11-2, (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року № 5-5), (далі - Положення), головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі разом з управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах утворюють систему територіальних органів Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади.

П.2.1. Положення визначені основні завдання територіальних органів Пенсійного фонду України, до яких, крім іншого, належить забезпечення у відповідному регіоні збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших коштів відповідно до законодавства, призначених для пенсійного забезпечення.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах УПФУ виступає у якості суб'єкта владних повноважень, а тому оскаржуване рішення Відповідача має бути перевірено на відповідність критеріям, наведеним в ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI, (далі - Закон № 2464).

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону, ч.1 ст.2 Закону № 2464.

Окрім іншого, збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами: обов'язковості сплати; державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків, що передбачено ст.3 Закону № 2464.

Зі змісту п.1 ч.1 ст.4 Закону № 2464 вбачається, що Позивач належить до категорії платників єдиного внеску.

Як платник єдиного внеску Позивач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, про що свідчать положення п.1 ч.2 ст.6 Закону № 2464.

Відповідно до п.2 ч.11 ст.25 Закону № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду України застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Аналіз наведеної норми свідчить, що Відповідач повноважний застосовувати до платників єдиного внеску штрафні санкції, проте підставою для їх застосування має бути несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Позивачем доведено, що протягом спірного періоду він своєчасно і в повному обязі нараховував єдиний внесок, проте сплатив їх до Управління Пенсійного фонду в м. Авдіївці, однак останнє передало ці відомості Відповідачу лише 12 травня 2011 року, внаслідок чого Відповідачем до картки особового рахунку платника єдиного внесу були внесені відомості про наявність недоїмки, що мало наслідком прийняття оскаржуваного рішення.

Водночас суд відзначає, що відсутність у Відповідача відомостей про сплату Позивачем єдиного внеску, що стало результатом несвоєчасного обміну інформацією між двома територіальними органами Пенсійного фонду України не може слугувати підставою для застосування до Позивача штрафних санкцій та нарахування пені.

Крім того, оскаржуване рішення було прийнято 13 липня 2012 року, а облікові показники Закритого акціонерного товариства "Термінал Т-К", правонаступником якого є Позивач, були передані Відповідачу Управлінням Пенсійного фонду України в м. Авдіївка ще 12 травня 2011 року, отже на час прийняття оскаржуваного рішення Відповідачу було відомо про відсутність у Позивача недоїмки по сплаті єдиного внеску за спірний період.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що рішення УПФУ від 13 липня 2012 року № 208-ю є таким, що порушує права Позивача, а тому підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Оскільки Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору, то ці витрати підлягають присудженню на користь Позивача з Державного бюджету України.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2-15, 17-20,51, 69-72, 94, 98, 159-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Термінал Т-К" до Начальника Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата та Ясинуватському районі Донецької області про скасування рішення щодо застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску від 13 липня 2012 року № 208-ю - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску від 13 липня 2012 року № 208-ю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Термінал Т-К" судовий збір в сумі 32 (тридцять дві) грн. 20 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 23 серпня 2012 року.

Постанова складена у повному обсязі і підписана 28 серпня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.