ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" липня 2012 р. Справа № 5016/976/2012(9/6)
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Миколаївської філії ПАТ "Укртелеком" /54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 27/1/
до відповідача: Миколаївського обласного військового комісаріату /54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 33/
про стягнення 4017,02 грн.
Суддя Бездоля Д.О.
ПРЕДСТАВНИКИ:
від позивача: Васильєва С.О. (дов. від 30.12.2011р.)
від відповідача: Кравець О.С. (дов. від 01.02.2012р. №50)
СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 3164,20 грн. основного боргу, 269,68 грн. 3% річних, 575,23 грн. інфляційних нарахувань та 7,91 грн. пені.
У судовому засіданні 12.07.12р. позивач подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 2764,63 грн. основного боргу, 575,23 грн. інфляційних нарахувань, 269,68 грн. 3% річних та 7,91 грн. пені.
Заявлений позов позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати телекомунікаційних послуг, наданих позивачем за договорами від 05.12.06р. № 123 та від 05.01.12р. № 123.
Відповідач у відзиві та у судовому засіданні вказав на обмежене бюджетне фінансування, підтвердив підписання з позивачем акту звірки, згідно з яким заборгованість складає 2764,63 грн. та просив суд зменшити розмір пені до 1,00 грн.
Ухвалою суду від 06.06.12р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 21.06.12р. о 11 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 21.06.12р. розгляд справи був відкладений на 12.07.12р. о 10 год. 30 хв. у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів по справі.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд -
ВСТАНОВИВ:
05.12.06р. та 05.01.12р. між сторонами були укладені договори №№123, за якими позивач зобов'язався надати відповідачу телекомунікаційні послуги, а останній, в свою чергу, зобов'язався оплатити ці послуги не пізніше двадцятого числа місяця, наступного за розрахунковим.
На виконання умов зазначених договорів позивач надавав відповідачу телекомунікаційні послуги, а останній за ці послуги розраховувався, що підтверджується поясненнями сторін, рахунками -актами та іншими доказами.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач порушив власні зобов'язання в частині оплати телекомунікаційних послуг, у зв'язку з чим виник спір у даній справі.
На вимогу суду сторони провели звірку взаєморозрахунків, в результаті якої сторони узгодили, що станом на 26.06.12р. заборгованість відповідача перед позивачем за телекомунікаційні послуги по вказаним договорам становить 2764,63 грн., що ґрунтується на фактичних обставинах справи та підтверджується поданими сторонами доказами.
Станом на час вирішення даного спору відповідач вказану суму позивачу не сплатив, а отже сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 2764,63 грн., що підтверджується позивачем та не заперечується відповідачем.
Згідно з п. 5.8 договору від 05.12.06р. № 123 у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад встанов лений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) відповідач сплачує пеню у розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.
Згідно з п. 5.2 договору від 05.01.12р. № 123 у разі несвоєчасної оплати наданих послуг відповідач сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національно банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення оплати.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Як встановлено судом станом на час вирішення даного спору сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 2764,63 грн., а отже позов позивача в цій частині підлягає повному задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За цих підстав, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню нараховані на суму основного боргу встановлений індекс інфляції в сумі 575,23 грн. та 3% річних в сумі 269,68 грн.
Дані суми не можуть бути зменшені судом в порядку п. 3 ст. 83 ГПК України, ст. 233 ГК України, оскільки не належать до штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про телекомунікації» у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
За цих підстав, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 7,91 грн. пені є правомірною, проте суд, керуючись п. 3 ст. 83 ГПК України, ст. 233 ГК України, враховуючи наведені відповідачем виняткові обставини, вирішив задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір належної до стягнення з відповідача пені до 1,00 грн.
Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 32, 33, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Миколаївського обласного військового комісаріату (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 33, код 08299180) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Миколаївської філії ПАТ "Укртелеком" (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 27/1, код 22437619) основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 3339 (три тисячі триста тридцять дев'ять) грн. 86 коп., 3 проценти річних в сумі 269 (двісті шістдесят дев'ять) грн. 68 коп., пеню в сумі 1 (одна) грн. 00 коп. та судовий збір в сумі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 13.07.2012р.
Суддя Д.О.Бездоля