У Х В А Л А

18 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/12205/12

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали позовної заяви гр. ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним рішення відповідача від 01.08.2012р. щодо залишення заперечень до акту перевірки без розгляду, -

ВСТАНОВИВ

15.10.2012р. гр. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська та просить:

- визнати юридичний факт задоволення Державною податковою службою України скарги позивача від 05.09.2012р. на рішення ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська № 12098/10/17-2 від 01.08.2012р., рішення ДПС у Дніпропетровській області № 21285/10/17-110 від 31.08.2012р., яка була отримана Державною податковою службою України 10.09.2012 року з підстав передбачених нормою п56.9 ст. 56 Податкового кодексу України: «Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків»;

- визнати протиправним рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська № 12098/10/17-2 від 01.08.2012р. про залишення заперечень позивача до акта перевірки від 20.07.2012 року № 718/17-2/НОМЕР_1 без розгляду;

- зобов'язати ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська розглянути заперечення позивача від 01.08.2012 року до акта перевірки від 20.07.2012 року № 718/17-2/НОМЕР_1;

- зупинити будь-які дії ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська, пов'язані із прийняттям рішення за актом перевірки від 20.07.2012р. № 718/17-2/НОМЕР_1 до розгляду заперечень позивача від 01.08.2012 року до акта перевірки № 718/17-2/НОМЕР_1 від 20.07.2012р.

Проаналізувавши зміст заявлених позовних вимог, норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позивачеві у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, з наведеної правової норми вбачається, що рішення суб'єкта владних повноважень можуть бути виражені у формі нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії.

Визначальною ознакою як нормативно-правових актів, так і акту індивідуальної дії є обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (кола суб'єктів), дотримання яких забезпечується правовими механізмами.

Так, як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до нього документів, предметом заявленого позову є дії податкового органу з питань розгляду заперечень позивача до акту перевірки від 20.07.2012р., які податковим органом залишені без розгляду про що свідчать додані до позову лист ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 01.08.2012р. № 12098/10/17-2 та лист Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 31.08.2012р. № 21285/10/17-110, які і є предметом оскарження за даним позовом.

Однак предметом спору в адміністративному судочинстві не можуть бути листи податкового органу надіслані на адресу платника податків на його скаргу, оскільки зазначені листи носять інформаційний характер, не містять будь-яких обов'язкових приписів для виконання позивачем, у зв'язку з чим зазначені листи податкового органу не є рішеннями суб'єкта владних повноважень у розумінні ст.ст.2, 17 Кодексу адміністративного судочинства України, так як останні не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків у платника податків, а отже не породжують для позивача ніяких правових наслідків, які можуть бути предметом спору.

Тобто, в даному випадку, лише відповідні податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі розгляду скарг, є тими правовими актами індивідуальної дії, що можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин.

Виходячи з наведеного, відсутність правових наслідків для позивача за зазначеними листами, виключає можливість звернення до суду з даними позовними вимогами, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 2, 17, п. 1 ч. 1 ст. 109, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

УХВАЛИВ

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом гр. ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним рішення відповідача від 01.08.2012р. щодо залишення заперечень до акту перевірки без розгляду.

Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими матеріалами надіслати позивачу за зазначеною у позовній заяві адресою.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 5 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом не допускається.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали згідно ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва