ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2012 р. Справа № 2а/0470/6285/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до ОСОБА_2 про стягнення 1 219, 16 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
05.06.2012р. Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області звернулася з адміністративним позовом до ОСОБА_2 та просить стягнути з відповідача до місцевого бюджету 1 219, 16 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач уклала договір оренди землі, відповідно до умов якого, відповідач фактично орендує земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 30, 0 га, на території Дмитрівської сільської ради. У зв'язку з тим, що відповідач сплатила податкове зобов'язання по оренді за землю з затримкою на 123 календарних дні, на підставі пп. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ, нараховано штрафні санкції за податковим повідомленням-рішенням від 31.12.2010р. №0070191/700/0, які були частково відповідачем сплачені, борг становить 1213, 30грн. по штрафних санкціях та 5, 86 грн. пені.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак 27.08.2012р. надав до канцелярії суду заяву, в якій просить розглянути справу без участі представника позивача та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.(а.с. 31).
Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи або розгляд справи за відсутності його представника не звернувся, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням від 10.07.2012р.(а.с. 28).
Відповідач своїм правом згідно до ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України на участь у судовому засіданні не скористався, свого представника в судове засідання не направив, письмових заперечень на вимогу суду не надав.
Згідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене, заяву позивача про розгляд справи без участі представника позивача, строки розгляду та вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, належне повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду у відповідності до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити спір за відсутності сторін, у письмовому провадженні, за наявними у справі доказами відповідно до вимог ч. 4, ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Враховуючи, що правовідносини щодо наслідків несвоєчасної сплати платником податків - відповідачем у даній справі податкового боргу за користування земельною ділянкою виникли у 2010р. - до набрання чинності Податковим кодексом України, то суд приходить до висновку, що в даному випадку, при розгляді справи слід застосовувати норми раніше діючого законодавства до правовідносин, які виникли у 2010р. та норми Податкового кодексу України, оскільки позов надано до суду у 2012р., з урахуванням ст.58 Конституції України.
Відповідно до п.п.20.1.18. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу або його частини.
Тобто, орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Відповідно до ч. 2 Закону України «Про плату за землю» (чинного до 01.01.2011р.) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Частиною 3 ст. 14 Закону України «Про плату за землю» (чинного у 2010р.) визначено, що нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.
Статтею 15 Закону України «Про плату за землю» (чинного у 2010) встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення власності або права користування земельною ділянкою.
Відповідно до ч. 3 ст. 17 вказаного Закону земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.
Приписами ст. 27 Закону України «Про плату за землю» (чинного у 2010р.) контроль за правильністю обчислення і справлення земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
Згідно п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Підпунктом 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що гр. ОСОБА_2 є орендарем земельної ділянки, наданої їй для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 30, 0га на території Дмитрівської сільської ради зі сплатою орендної плати у розмірі 8763, 19грн. на рік згідно договору оренди землі від 05.09.2009р. (а.с. 7-9).
Згідно відомостей укладених тимчасових договорів по оренді землі Дмитрівської сільської ради станом на 01.02.2010р. вбачається, що дія вказаного договору продовжена на 2010р. та з урахуванням збільшення коефіцієнту індексації розмір орендної плати становить 9 279, 36 грн.(а.с. 10).
Як вбачається із наданих суду документів, податкова інспекція на виконання вимог ч. 3 ст. 14 Закону України «Про плату за землю» (чинного до 01.01.2011р.) направила на адресу відповідача податкове повідомлення № 0095811700/0 від 07.06.2010р., із граничним строком сплати до 16.08.2010р. - 4638, 68грн. до 15.11.2010р. - 4639, 68грн., яке було отримано відповідачем 22.07.2010р., що підтверджується копією корінця зазначеного податкового повідомлення та копією поштового повідомлення. (а.с. 11).
Відповідач у встановлені вище строки суму орендної плати у розмірі 4 551, 04 грн. не сплатив, а сплатив її з затримкою у 123 календарних дні, у зв'язку з чим податковим органом відносно відповідача 31.12.2010р. було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0070191700/0 про застосування до відповідача штрафу в сумі 2275, 52грн. на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами. (а.с. 12).
Вказане повідомлення-рішення від 31.12.2010р. № 0070191700/0 було надіслано на адресу відповідача та повернуто поштою 01.02.2011р. у зв'язку із закінченням терміну його зберігання, що підтверджується копією поштового конверту. (а.с. 13).
У відповідно до абз. 3 п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України (чинного з 01.01.2011р.) у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення, воно вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, враховуючи, що податкове повідомлення-рішення є врученим відповідачеві з урахуванням абз. 3 п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України - 01.02.2011р., відповідач повинен був сплатити нараховану суму грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 31.12.2010р. № 0070191700/0 штраф у сумі 2 275, 52грн.у строк до 11.02.2011р.
Відповідач у вказаний строк суму штрафу не сплатив, однак 25.11.2011р. та 26.11.2012р. здійснив погашення податкового боргу частково в сумі 600грн.
Згідно даних особового рахунку відповідача податковий борг зменшився та становить 1213, 30грн. за штрафними санкціями, а також нарахована пеня за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань на підставі ст. 129 Податкового кодексу України у сумі 5, 86грн., що підтверджується поясненнями позивача від 23.08.2012р., а також відповідною довідкою станом на 31.01.2012р. (а.с. 15 зворот).
Таким чином, у відповідача виник податковий борг по сплаті штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 31.12.2010р. № 0070191700/0 у сумі 1219, 16грн. з 12.02.2011р.
У відповідності до ст. 16, 36 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податковм та збором.
Також, ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У відповідності до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідач в судове засідання не з'явився без поважної причини, доказів погашення податкового боргу суду не надала, а також не було надано і доказів оскарження вищевказаного податкового повідомлення-рішення у встановленому законом порядку.
За викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідачем порушені норми Конституції України, Закону України «Про плату за землю» (чинного до 01.01.2011р.), норми Податкового кодексу України щодо своєчасності сплати орендної плати з фізичних осіб.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 41, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до ОСОБА_2 про стягнення 1 219, 16 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з громадянки ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційни номер - НОМЕР_1) на користь бюджету (код платежу 13050500, р/р33211815700072, банк одержувача - ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код банку 37677195, одержувач - місцевий бюджет Дмитрівської сільської ради) податковий борг за штрафними санкціями та пенею в сумі 1 219, 16 грн.(одна тисяча двісті дев'ятнадцять гривень 16коп.).
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 03.09.2012р
Суддя С.О. Конєва