КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.10.2012 № 5011-57/4901-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Корсакової Г.В.
Куксова В.В.
за участю секретаря: Денисюк І.Г.
за участю представників сторін:
від прокуратури Лесько Г.Є.;
від позивача 1 Загуменний В.В.;
від позивача 2 Сірик В.В.;
від відповідача не з'явився;
від третьої особи не з'явився.
розглянувши апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВАТ І К"
на рішення Господарського суду
міста Києва
від 01.08.2012р.
справа №5011-57/4901-2012 (суддя - Пригунова А.Б.)
за позовом Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави, уповноваженим органом якого є
1. Міністерство оборони України
2. Державне підприємство Міністерства оборони України "Укроборонпостачальник"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВАТ І К"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву
про витребування майна з чужого незаконного володіння
ВСТАНОВИВ:
Заступник військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави, в особі Міністерство оборони України та Державне підприємство Міністерства оборони України "Укроборонпостачальник" в квітні 2012 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВАТ І К" про витребування з чужого незаконного володіння до державної власності в особі Міністерства оборони України у повне господарське відання Державного підприємства Міністерства оборони України "Укроборонпостачальник" частини нежитлової будівлі літера "В" площею 1380,9 кв.м. за адресою: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 81, вартістю 12 144 000, 00 грн., яка складається з цокольного поверху літ. "В" площею 529, 1 кв.м., першого поверху літ. "В" площею 284,5 кв.м., другого поверху літ. "В" площею 574, 5 кв.м. Позовні вимоги обґрунтовані намаганням відповідачами приховати незаконну реалізацію державного (військового) майна, що суперечить інтересам держави в особі Міністерства оборони України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.08.2012р. у справі №5011-57/4901-2012 позов задоволено повністю. Витребувано з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВАТ І К" до державної власності в особі Міністерства оборони України у повне господарське відання Державного підприємства Міністерства оборони України "Укроборонпостачальник" частину нежитлової будівлі літера "В" площею 1 380,9 кв.м. за адресою: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 81, вартістю 12 144 000,00 грн., яка складається з цокольного поверху літ. "В" площею 529, 1 кв.м., першого поверху літ. "В" площею 284, 5 кв.м., другого поверху літ. "В" площею 574, 5 кв.м. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВАТ І К", з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання судового рішення, в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 64 380,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІВАТ І К" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2012р. у справі №5011-57/4901-2012 і постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2012р. у справі №5011-57/4901-2012, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.
03.10.2012р. від відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про витребування доказів.
Розглянувши в судовому засіданні дане клопотання, колегія суддів дійшла до висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Так, витребування матеріалів перевірки 2008 року військової прокуратури про законність відчуження спірних не житлових приміщень не можуть вплинути на хід вирішення даної справи.
Крім того, 03.10.2012р. від відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи (на розгляд експерта запропоновано поставити питання - яку ринкову вартість має спірне майно), яке не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Тож, наведена стаття передбачає можливість призначення судової експертизи для роз'яснення питань, які по-перше, вже виникли у межах конкретної справи, а по-друге -вирішення яких потребує спеціальних знать.
Між тим, питання, що вирішуються в межах даної справи є суто правовими та не потребують спеціальних знань.
Крім того, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що до матеріалів справи було подано оригінал висновку про вартість спірного майна.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2012р. розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
10.10.2012р. від відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшла телеграма з клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з перебуванням представника на лікарняному та неможливістю направити до суду іншого представника.
Розглянувши в судовому засіданні дане клопотання, колегія суддів дійшла до висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р.
№18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Проте, відповідачем відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України не надано належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості бути присутнім в судовому засіданні або забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника.
Представник відповідача в засідання Київського апеляційного господарського суду 10.10.2012р. не з'явилися, були належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується письмовим повідомленням про відкладення розгляду апеляційної скарги, яке підписане уповноваженим представником відповідача.
Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, відповідач не скористався належним йому процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 10.10.2012р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2012р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВАТ І К" - без задоволення, з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до Указу Президії Верховної Ради України № 1608-ХІІ від 07.10.1991 р. "Про підпорядкування Україні дислокованих на її території військових частин і підрозділів залізничних військ Союзу радянських соціалістичних республік, військ урядового зв'язку Комітету державної безпеки Союзу радянських соціалістичних республік і Цивільної оборони Союзу радянських соціалістичних республік та військової техніки і майна Міністерства оборони Союзу радянських соціалістичних республік, переданих безоплатно навчальним організаціям Товариства сприяння обороні України" Міністерству обороні України підпорядковано військові частини і підрозділи залізничних військ Союзу радянських соціалістичних республік та військову техніку і майно Міністерства оборони Союзу радянських соціалістичних республік, передні безоплатно навчальним організаціям Товариства сприяння обороні України.
Як вбачається зі списку будівель Національного комітету оборони Київського особливого воєнного округу, Військове містечко № 116 входило до складу Квартирно-експлуатаційного управління Головного інтендантського управління Червоної армії, а відтак - на підставі указу Президії Верховної Ради України № 1608-ХІІ від 07.10.1991 р. увійшло до підпорядкування Міністерству обороні України, що, зокрема, свідчить про приналежність зазначеного майна державі Україна.
Наказом Міністра оборони України № 342 від 15.11.1999 р. "Про призначення керівника Державного підприємства Міністерства оборони України "Укроборонпостачальник" та наділення підприємства основними фондами" затверджено перелік основних фондів, які передаються на баланс Державного підприємства Міністерства оборони України "Укроборонпостачальник" та закріплено таке майно за підприємством на праві повного господарського відання.
За актом приймання (передачі) будинків, споруд і територій військового містечка, затвердженим начальником Головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України 21.01.2000 р., Квартирно-експлуатаційний відділ міста Києва Міністерства оборони України передав, а Державне підприємство Міністерства оборони України "Укроборонпостачальник" прийняло військове містечко 116/2.
Відповідно до наказу Міністра оборони України № 38 від 19.01.2005 р. "Про додаткове наділення Державного підприємства Міністерства оборони України "Укроборонпостачальник" основними фондами" керівнику Державного підприємства Міністерства оборони України "Укроборонпостачальник" наказано безоплатно передати, а директору Департаменту капітального будівництва та управління фондами Міністерства оборони України прийняти на баланс праве крило третього поверху будівлі № 2 (кімнати №№ 80-91) військового містечка № 116/2 за адресою: м. Києва, вул. Мельникова, 81; директору Департаменту капітального будівництва та управління фондами Міністерства оборони України безоплатно передати, а керівнику Державного підприємства Міністерства оборони України "Укроборонлізинг" прийняти додатково до статутного фонду праве крило третього поверху будівлі № 2 (кімнати №№ 80-91) військового містечка № 116/2 за адресою: м. Києва, вул. Мельникова, 81.
За актом приймання (передачі) будинків, споруд і територій військового містечка, затвердженим начальником Головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України від 26.01.2005 р. Державне підприємство Міністерства оборони України "Укроборонпостачальник" передало, а Квартирно-експлуатаційний відділ міста Києва Міністерства оборони України прийняв праве крило третього поверху будівлі № 2 (кімнати №№ 80-91) та коридор військового містечка № 116/2 за адресою: м. Києв, вул. Мельникова, 81 відповідно до наказу Міністра оборони України № 38 від 19.01.2005 р.
06.09.2005р. між Державним підприємством Міністерства оборони України "Укроборонпостачальник" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кордель" було укладено договір № 21, предметом якого визначено проведення спільної діяльності по створенню інженерних мереж, технічної інфраструктури і реконструкції (будівництво) частини нежитлової будівлі, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81, літ "В", площею 1 577, 6 кв.м.
19.09.2005р. між Державним підприємством Міністерства оборони України "Укроборонпостачальник" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірмою "Кордель" укладено договір № 22 про регулювання відносин в договорі № 21 від 06.09.2005 р. про спільну діяльність без об'єднання вкладів учасників по реконструкції (будівництву) об'єкта соціального призначення зі створення інженерної інфраструктури, за умовами якого Державне підприємство Міністерства оборони України "Укроборонпостачальник" припинило діяльність за договором № 21 від 06.09.2005 р.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2008 р. у справі № 18/270 визнано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірми "Кордель" на частину нежитлової будівлі загальною площею 1 380, 9 кв.м., яка складається з цокольного поверху (літера "В") площею 521, 9 кв.м., першого поверху (літера "В") площею 284, 5 кв.м., другого поверху (літера "В") площею 574, 5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81, будівля літера "В".
20.10.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірмою "Кордель" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр інноваційних технологій" було укладено договір купівлі продажу 55/100 частин нежитлової будівлі літ. "В" площею 2 548, 5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81, а саме: приміщення цокольного поверху -з № 6 по № 22, з № 24 по № 30 площею 521, 90 кв.м., перший поверх -з № 2 по № 8, з № 10 по № 14, з № 16 по № 22 площею 284, 5 кв.м., другий поверх -з № 2 по № 6, з № 8 по № 30, з № 32 по № 39 площею 574, 5 кв.м. загальною площею 1 380, 90 кв.м.
Згідно п.1.2. договору майно, що є його предметом, відчужується на виконання рішення постійно діючого третейського суду при асоціації "Юридична група "Верітас" від 17.09.2008 р. № 04-09.09/2008 та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірмою "Кордель" на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2008 р. у справі № 18/270 та зареєстровано 13.10.2008 р. в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна у реєстрову книгу № 179П-200 за реєстровим № 9189-П.
Вищевказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 20.10.2008 р. та зареєстровано в реєстрі за № 2728.
Постановою Вищого господарського суду міста Києва від 22.09.2010 р. у вказаній справі рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2008 р. у справі № 18/270 скасовано, а справу направлено на новий розгляд.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2010 р. припинено провадження у справі № 18/270-53/311 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із припиненням юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірми "Кордель"- позивача по справі № 18/270-53/311.
Судом було встановлено, що Господарським судом Харківської області розглядалась справа № 57/165-09, в межах якої Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр інноваційних технологій" були заявлені вимоги про визнання його добросовісним набувачем нежитлових приміщень цокольного поверху -№№ 6-22, 24-30 площею 521, 90 кв.м., першого поверху -№№ 2-8, 10-14, 16-22 площею 284, 5 кв.м., другого поверху -№№ 2-6, 8 -30, 32-39 площею 574, 5 кв.м. загальною площею 1 380, 90 кв.м., розташованих в будівлі літ. "В" площею 2 548, 5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81.
Рішенням Господарського суду Харківської області № 57/165-09 від 24.11.2009 р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.01.2010 р. у задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр інноваційних технологій" відмовлено.
11.05.2011 р. між Гірчак Оленою Миколаївною на виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15.03.2011 р. № 6418/11, від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр інноваційних технологій" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІВАТ І К" укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень в літ. "В": цокольний поверх -з № 6 по № 22, з № 24 по № 30 площею 521, 90 кв.м., перший поверх -з № 2 по № 8, з № 10 по № 14, з № 16 по № 22 площею 284, 5 кв.м., другий поверх -з № 2 по № 6, з № 8 по № 30, з № 32 по № 39 площею 574, 5 кв.м. загальною площею 1 380, 90 кв.м., що складає 55/100 частин від нежитлової будівлі площею 2548, 5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81, які за змістом п. 1.3. договору належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр інноваційних технологій" на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 20.10.2008 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 2728.
11.05.2011р. Гірчак Олена Миколаївна від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр інноваційних технологій" передала, а Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІВАТ І К" прийняло нежилі приміщення в літ. "В": цокольний поверх -з № 6 по № 22, з № 24 по № 30 площею 521, 90 кв.м., перший поверх -з № 2 по № 8, з № 10 по № 14, з № 16 по № 22 площею 284, 5 кв.м., другий поверх -з № 2 по № 6, з № 8 по № 30, з № 32 по № 39 площею 574, 5 кв.м. загальною площею 1 380, 90 кв.м., що складає 55/100 частин від нежитлової будівлі площею 2 548, 5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81, що підтверджується відповідним актом (наявний в матеріалах справи).
Заступник військового прокурора Центрального регіону України обґрунтовуючи заявлений позов, зазначав, що вищевказані дії були спрямовані на приховання незаконної реалізації державного (військового) майна, що суперечить інтересам держави в особі Міністерства оборони України.
Крім того, прокурор обґрунтовуючи позов зазначає, що відчуження нежилих приміщень загальною площею 1 380, 90 кв.м., в будівлі літ. "В", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81 відбулось без погодження з Фондом державного майна України та без дозволу органу управляння спірним майном -Міністерства оборони України.
Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.
Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизацією державного майна є платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об'єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.
Основними пріоритетами приватизації є підвищення ефективності виробництва та мотивації до праці, прискорення структурної перебудови і розвитку економіки України (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного майна").
Статтею 6 Закону України "Про приватизацію державного майна" до суб'єктів приватизації віднесено, зокрема, державні органи приватизації.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.
Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших законів України з питань приватизації. Державні органи приватизації у межах своєї компетенції, зокрема, здійснюють повноваження власника державного майна у процесі приватизації.
Згідно ст. 11 Закону України "Про приватизацію державного майна" порядок приватизації державного майна, який передбачає опублікування списку об'єктів, які підлягають приватизації, у виданнях державних органів приватизації, місцевій пресі; прийняття рішення про приватизацію об'єкта на підставі поданої заяви або виходячи із завдань Державної програми приватизації та створення комісії з приватизації; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта; проведення аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства, що приватизується (за винятком об'єктів малої приватизації); проведення у випадках, передбачених законодавством, екологічного аудиту об'єкта приватизації; затвердження плану приватизації або плану розміщення акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації, та їх реалізацію.
Відповідності до ст. 15 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизація державного майна здійснюється шляхом продажу об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом; продажу акцій (часток, паїв), що належать державі у господарських товариствах, на аукціоні, за конкурсом, на фондових біржах та іншими способами, що передбачають загальнодоступність та конкуренцію покупців; продажу на конкурсній основі цілісного майнового комплексу державного підприємства, що приватизується, або контрольного пакета акцій відкритого акціонерного товариства; викупу майна державного підприємства згідно з альтернативним планом приватизації.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що з аналізу вищенаведених норм випливає, що закон, який регулює відносини у сфері приватизації державного майна, не надає державним органам приватизації права делегувати свої повноваження будь-якому іншому органу, або здійснювати приватизацію державного майна у спосіб, не передбачений законодавством.
Судом першої інстанції було правомірно встановлено, що право власності на нежилі приміщення в будівлі літ. "В", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81 загальною площею 1 380,90 кв.м. 13.10.2008 р. Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірмою "Кордель" на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2008 р. у справі № 18/270, яке, в свою чергу, скасовано постановою Вищого господарського суду міста Києва від 22.09.2010 р.
Так, станом на момент укладення договорів № 21 від 06.09.2005 р. та № 22 від 19.09.2005 р., які, між тим, стали передумовою прийняття Господарським судом міста Києва рішення у справі № 18/270 від 23.07.2008 р. про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірмою "Кордель" права власності на частину нежитлової будівлі загальною площею 1380, 9 кв.м., яка складається з цокольного поверху (літера "В") площею 521, 9 кв.м., першого поверху (літера "В") площею 284, 5 кв.м., другого поверху (літера "В") площею 574, 5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81, будівля літера "В" та послідуючої реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірмою "Кордель" такого права, спірне майно відносилось до державної власності та перебувало у Державного підприємства Міністерства оборони України "Укроборонпостачальник" на праві повного господарського відання відповідно до наказу Міністра оборони України № 342 від 15.11.1999 р.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першоїінстанції, що нежитлові приміщення в будівлі літ. "В", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81 загальною площею 1 380, 90 кв.м. вибули із володіння держави поза її волею та без її згоди, а також в інших спосіб, ніж встановлено Законом України "Про приватизацію державного майна".
Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Згідно 386 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
У відповідності до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно зі ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на час розгляду спору в суді першої інстанції спірне майно було зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІВАТ І К" на підставі договору купівлі-продажу від 11.05.2011 р., що, зокрема, підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів від 11.07.2012 р.
Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що він є добросовісним набувачем спірного майна та не знав і не міг знати про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр інноваційних технологій" не мало права його відчужувати і відповідач є добросовісним набувачем спірного майна.
У відповідності до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
З приводу наведеного суд відзначає, що у відповідності до ст. 330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Згідно положень ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння, було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
У відповідності до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 р., відповідно до частини п'ятої статті 12 Цивільного кодексу України добросовісність набувача презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.
При цьому, за змістом ст.ст. 368, 369 Цивільного процесуального кодексу України питання, пов'язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу. За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, видається виконавчий лист, який має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Тож, з аналізу вищенаведених норм слідує, що застосування норм ч. 2 ст. 388 Цивільного кодексу України можливе лише у разі виконання рішення суду у спосіб та у порядку, встановленими Законом України "Про виконавче провадження".
При цьому, суд відзначає, що відчуження спірного майна Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІВАТ І К" на виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15.03.2011 р. № 6418/11 не є тотожним поняттю продажу майна у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
В силу вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України відповідач має довести свої заперечення. Разом з тим, належних доказів, які б давали суду дійти висновку, що спірне майно було придбане відповідачем в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" ані суду апеляційної інстанції , ані суду першої інстанції не надано.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження апелянта, що судом першої інстанції неправомірно було не застосовано норми ст. 330 та ч. 2 ст. 388 Цивільного кодексу України.
Так, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІВАТ І К" безпідставно володіє спірним майном, яке вибуло із державної власності поза волею органу, уповноваженого управляти вказаним майном, а саме - Міністерства оборони України.
При цьому, як вже зазначалось, військове містечко 116/2 що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81 передано у повне господарське відання Державного підприємства Міністерства оборони України "Укроборонпостачальник".
Таким чином, заперечення відповідача спростовуються вищенаведеними обставинами та наявними у справі доказами.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Проте, в даному випадку, апелянт, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.
З огляду на встановлене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВАТ І К", залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2012р. у справі №5011-57/4901-2012- залишити без змін.
3. Матеріали справи №5011-57/4901-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Сулім В.В.
Судді Корсакова Г.В.
Куксов В.В.
- Номер:
- Опис: витребування майна з чужого незаконного володіння
- Тип справи: Касацiйна скарга (подання)
- Номер справи: 5011-57/4901-2012
- Суд: Касаційний господарський суд
- Суддя: Сулім В.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Відмовлено у відкритті провадження
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 30.01.2017
- Дата етапу: 02.02.2017
- Номер:
- Опис: витребування майна з чужого незаконного володіння
- Тип справи: За заявою сторони (друга iнстанцiя)
- Номер справи: 5011-57/4901-2012
- Суд: Північний апеляційний господарський суд
- Суддя: Сулім В.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 05.11.2020
- Дата етапу: 05.11.2020
- Номер:
- Опис: витребування майна з чужого незаконного володіння
- Тип справи: Відновлення чи продовження процесуальних строків (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 5011-57/4901-2012
- Суд: Північний апеляційний господарський суд
- Суддя: Сулім В.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 05.11.2020
- Дата етапу: 05.11.2020
- Номер:
- Опис: витребування майна з чужого незаконного володіння
- Тип справи: Розстрочення, відстрочення, повернення судового збору та звільнення від його сплати (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 5011-57/4901-2012
- Суд: Північний апеляційний господарський суд
- Суддя: Сулім В.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 05.11.2020
- Дата етапу: 05.11.2020
- Номер:
- Опис: витребування майна з чужого незаконного володіння
- Тип справи: Зупинення провадження у справі (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 5011-57/4901-2012
- Суд: Північний апеляційний господарський суд
- Суддя: Сулім В.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 10.12.2020
- Дата етапу: 10.12.2020
- Номер:
- Опис: про витребування майна з чужого незаконного володіння
- Тип справи: Касацiйна скарга (подання)
- Номер справи: 5011-57/4901-2012
- Суд: Касаційний господарський суд
- Суддя: Сулім В.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 12.03.2021
- Дата етапу: 12.03.2021
- Номер:
- Опис: витребування майна з чужого незаконного володіння
- Тип справи: За заявою сторони (друга iнстанцiя)
- Номер справи: 5011-57/4901-2012
- Суд: Північний апеляційний господарський суд
- Суддя: Сулім В.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.11.2021
- Дата етапу: 15.11.2021
- Номер:
- Опис: витребування майна з чужого незаконного володіння
- Тип справи: Відновлення чи продовження процесуальних строків (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 5011-57/4901-2012
- Суд: Північний апеляційний господарський суд
- Суддя: Сулім В.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.11.2021
- Дата етапу: 15.11.2021
- Номер:
- Опис: витребування майна з чужого незаконного володіння
- Тип справи: За заявою сторони (друга iнстанцiя)
- Номер справи: 5011-57/4901-2012
- Суд: Північний апеляційний господарський суд
- Суддя: Сулім В.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.02.2022
- Дата етапу: 15.02.2022
- Номер:
- Опис: витребування майна з чужого незаконного володіння
- Тип справи: Відновлення чи продовження процесуальних строків (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 5011-57/4901-2012
- Суд: Північний апеляційний господарський суд
- Суддя: Сулім В.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.02.2022
- Дата етапу: 15.02.2022
- Номер:
- Опис: витребування майна з чужого незаконного володіння
- Тип справи: Розстрочення, відстрочення, повернення судового збору та звільнення від його сплати (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 5011-57/4901-2012
- Суд: Північний апеляційний господарський суд
- Суддя: Сулім В.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.02.2022
- Дата етапу: 15.02.2022
- Номер:
- Опис:
- Тип справи: Касацiйна скарга (подання)
- Номер справи: 5011-57/4901-2012
- Суд: Касаційний господарський суд
- Суддя: Сулім В.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 26.08.2022
- Дата етапу: 26.08.2022