Справа №1490/1643/12 19.04.2012 19.04.2012 19.04.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11-1490/311/12 Головуючий суду 1 інстанції
Категорія: ст.ст.186 ч.2, 189 ч.2 Батченко В.Г.
КК України Доповідач апеляційного суду
Погорєлова Г.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 квітня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі :
головуючої Погорєлової Г.М.
суддів Маркової Т.О., Рудяка А.В.
за участю прокурора Якименка О.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінальної справи за апеляціями засудженого ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_4 на вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 14 лютого 2012 р., яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Миколаєва, раніше судимий
1) Корабельним районним судом м. Миколаєва 29.11.2005 р. за ст. 185 ч.3 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільненого 23.06.2008 р. умовно-достроково на 1 рік 1 день позбавлення волі
2) Заводським районним судом м. Миколаєва 04.05.2011 р. за ст.309 ч.1 КК України на 1 рік позбавлення волі з випробуванням протягом іспитового строку 1 рік на підставі ст. 75 КК України
засуджений за ст.186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ст.189 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 04.05.2011 р. та призначено 4 роки 1 місяць позбавлення волі.
Також вирішено питання щодо речового доказу у справі.
За вироком суду 10.09.2011 р., приблизно о 12 год., ОСОБА_3, знаходячись в парку біля будинків №№ 107,109 по вул. Ленінградській в м. Миколаєві, у розмові з ОСОБА_4 вимагав від нього повернення боргу в сумі 80 грн. Коли ОСОБА_4 повідомив про відсутність грошей, ОСОБА_3 наніс йому 2 удари в обличчя, від чого той впав на землю. Після цього, побачивши, що ОСОБА_4 дістав з кишені штанів мобільний телефон «Самсунг М-300» з сим-картою мобільного оператора «МТС», ОСОБА_3, керуючись виниклим у нього умислом, направленим на відкрите заволодіння чужим майном, вихопив з рук ОСОБА_4 цей телефон та таким чином відкрито заволодів ним, заподіявши потерпілому майнову шкоду на загальну суму 160 грн.
Після цього, ОСОБА_3 почав вимагати від ОСОБА_4 передати йому в наступному гроші в сумі 500 грн. та призначив зустріч на 11.09.2011 р.
Цього дня, приблизно о 12 год., ОСОБА_3, зустрівши ОСОБА_4 біля будинків №№ 107,109 по вул. Ленінградській в м. Миколаєві, почав вимагати від нього передати йому в наступному гроші в сумі 500 грн. та наніс йому удар долонею в обличчя, давши таким чином йому зрозуміти, що у разі невиконання його вимоги буде застосовано насильство.
Побоюючись застосування фізичного насильства, ОСОБА_4 втік з місця події.
В апеляціях
- засуджений ОСОБА_3 просить вирок змінити, призначити йому більш м'яке покарання з застосуванням ст. 69 КК України. Посилається, що суд не врахував обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, повне відшкодування майнової шкоди, думку потерпілого ОСОБА_4, який не мав претензій та пробачив йому.
- потерпілий ОСОБА_4 просить вирок змінити, призначити ОСОБА_3 покарання, не пов'язане з позбавленням волі. Зазначає, що суд не врахував його думку як потерпілого щодо міри покарання ОСОБА_3 та призначив йому занадто суворе покарання. Вказує, що не має до нього претензій та пробачив йому.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення вироку без зміни, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають з таких підстав.
Вина засудженого ОСОБА_3 у відкритому викрадення майна ОСОБА_4 та у вимаганні його майна за обставин, викладених у вироку, а також кваліфікація дій засудженого за ст.ст.186 ч.2, 189 ч.2 КК України підтверджується дослідженими у справі доказами та апелянтами не оспорюється.
Покарання ОСОБА_3 призначено з додержанням вимог ст.ст.65,66,67 КК України, тобто, з урахуванням вчинення ним 2-х тяжких злочинів; обставин, що пом'якшують покарання - щирого каяття, відшкодування шкоди; обставини, що обтяжує покарання - рецидиву злочинів; даних про особу засудженого, який нові злочини вчинив протягом іспитового строку.
Суд в достатній мірі врахував ті пом'якшуючи покарання обставини, на які посилаються апелянти. Закон не зобов'язує враховувати думку потерпілого щодо міри покарання засудженого.
ОСОБА_3 покарання за ст.ст. 186 ч.2, 189 ч.2 КК України призначено в мінімальному розмірі санкції статей кримінального закону, за сукупністю злочинів на підставі ч.1 ст. 70 КК України покарання визначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України приєднана невідбута частина покарання за попереднім вироком лише в розмірі 1 місяця позбавлення волі.
З урахуванням викладеного є безпідставними твердження апелянтів щодо призначення засудженому занадто суворого покарання. Відсутні підстави як для застосування ст. 69 КК України, так і для призначення ОСОБА_5 покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, про що просять апелянти.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 14 лютого 2012 р. у відношенні ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляції засудженого та потерпілого ОСОБА_4 - без задоволення.
Головуюча:
Судді: