Справа № 1490/1716/12 02.04.2012 02.04.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 33/1490/80/12 суддя суду 1 інстанції Олефір М.В.
Категорія: ст. 130 ч.1 КУпАП суддя апеляційного суду
Погорєлова Г.М.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2 квітня 2012 року суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області Погорєлова Г.М., при секретарі Бойко М.А., за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3, розглянула справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 березня 2012 р., якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, працюючого без оформлення вантажником на ринку «Колос», мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1,
визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк на 1 рік,
В С Т А Н О В И Л А:
Згідно з постановою суду ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що 17.02.2012 р., о 22 год. 20 хв., в м. Миколаєві на пр. Леніна перетин з пр. Жовтневим, керував з явними ознаками алкогольного сп'яніння автомобілем марки «ВАЗ-2121» державний реєстраційний НОМЕР_1.
За результатами огляду ОСОБА_3 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу - алкотестеру «Драйгер» вміст алкоголю у видихуваному повітрі склав 1,4 %о. Стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_3 також підтверджений висновком за результатами медичного огляду лікарем-наркологом Миколаївського обласного наркологічного диспансеру.
Таким чином, ОСОБА_3 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову судді в частині виду стягнення змінити на громадські роботи. Посилається, що працює водієм і у разі позбавлення його права керування транспортними засобами не зможе матеріально утримувати сім'ю. Вказує на наявність на його утриманні неповнолітньої доньки, 1996 р. народження, яку виховує без матері. Зазначає, що суд 1 інстанції не врахував обставину, яка пом'якшує відповідальність - щире розкаяння. Також посилається, що суд 1 інстанції встановивши, що він раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, наклав на нього найбільш суворе стягнення, передбачене санкцією ст. 130 ч.1 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_3 на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи і додаткові дані, а також доводи апелянта, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення підтверджено матеріалами справи й обґрунтованість притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП ним не оспорюється.
Що стосується накладеного стягнення, то судом 1 інстанції належним чином умотивовано накладення на ОСОБА_3 позбавлення права керування транспортними засобами за вчинення ним грубого правопорушення. При цьому, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП судом враховані дані про особу правопорушника, який має на утриманні неповнолітню дитину, 1996 р. народження.
Є необґрунтованими твердження апелянта про накладення на нього найбільш суворого стягнення, оскільки з огляду на види адміністративних стягнень, які передбачені ст. 24 КУпАП, позбавлення права керування транспортними засобами не є найбільш суворим видом адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ст. 130 ч.1 КУпАП.
Тому, вказуючи на необхідність зміни вказаного стягнення на громадські роботи, апелянт просить про посилення стягнення, що відповідно до вимог ч. 9 ст. 294 КУпАП не допускається у разі зміни постанови при апеляційному перегляді справи.
Крім того, є неправильними висновки суду 1 інстанції стосовно того, що ОСОБА_3 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався. Ці висновки спростовуються наявною в матеріалах справи довідкою ДАІ, дослідженою в апеляційному суду (а.с.7). Згідно з нею, 26.09.2011 р. на нього накладений штраф у розмірі 255 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП. Нове адміністративне правопорушення ним вчинено до закінчення року з дня виконання стягнення за попереднє правопорушення. Тому відповідно до вимог ст. 39 КУпАП ОСОБА_3 вважається особою, яка раніше була піддана адміністративному стягненню.
Згідно дослідженому в апеляційному суді свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, власником автомобіля моделі «ВАЗ-2121» державний реєстраційний НОМЕР_1 є ОСОБА_4
ОСОБА_3 не надано даних апеляційному суду на підтвердження того, що він працює водієм. А в судовому засіданні він зазначав суду 1 інстанції, що не працює.
Щодо щирого розкаяння, на яке посилається апелянт, то така пом'якшуюча відповідальність обставина відсутня, оскільки за матеріалами справи ОСОБА_3 оспорював дані щодо вмісту алкоголю.
Враховуючи наведене, вважаю, що відсутні підстави для зміни постанови судді.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 березня 2012 р. у відношенні ОСОБА_3 залишити - без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Миколаївської області Погорєлова Г.М.