Справа № 2-204/08

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕ УКРАЇНИ

14 липня 2008 р.          Київський районний суд м.Сімферополя в складі:

                                      Головуючого     судді Чумаченко Р.Д.,

                                      При секретарі    Ліфінцовій Я.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КРП «Виробниче підприємство водопровідно-комунального господарства м. Сімферополя» про перевід на більш легку роботу,  відшкодуванні моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В

        Позивачка ОСОБА_1. звернулася до суду із зазначеним позовом до відповідача.

        В обґрунтування позову вказує, що вона працювала у відповідача з 1994 року контролером-таксувальником абонентської служби.

        В 1997 році одержала трудове каліцтво, у зв'язку із чим у січні 1998 року за висновком МСЕК їй була протипоказана праця із тривалою ходьбою. Позивачка посилається на те, що в 1999 році вона двічі зверталася до адміністрації відповідача із заявою про перевід її на роботу не пов'язану з тривалою ходьбою. Ці заяви були залишені без уваги.

        У вересні 1999 р. був черговий її огляд у МСЕК, призначена 3-я група інвалідності зі ступенем втрати працездатності 30%, у висновках комісії було зазначено легка праця. Позивачка затверджує, що вона знов зверталася до адміністрації підприємства із заявою про перевід її на більш легку роботу, не пов'язану з тривалою ходьбою, однак вона (заява) задоволена не була.

         У жовтні 2001 року у позивачці був черговий огляд у МСЕК, що встановила відсоток втрати працездатності - 40%, також було показано легка праця. Позивачка затверджує, що в липні 2002 року вона ще раз зверталася до відповідача із заявою про перевід на більш легку роботу, не пов'язану із тривалим перебуванням на ногах, однак питання позитивно вирішено не було. У квітні й листопаді 2006 року вона знову зверталася до адміністрації підприємства із заявою про перевід на легку працю разом з додатком - висновок МСЕК. За результатами розгляду заяв позивачка одержала відповідь про заміну обслуговування ділянки АДРЕСА_1 в м.Сімферополі. У мікрорайоні Фонтани знаходиться її місце проживання. У наданні іншої більш легкої посади, чим контролер їй було відмовлено.

        Позивачка вважає, що відповідач порушив її трудові права, як інваліда , не надавши більш легку роботу відповідно до рекомендацій МСЕК, чим заподіяв  моральну шкоду, яку вона оцінює в 10000 грн.

        У судовому засіданні позивачка відмовилася від своїх вимог  у частині надання більше легкої праці, посилаючись на те, що в березні 2007 року вона була звільнена з роботи по ст..40 п.3 КЗпП України й у цей час не працює у відповідача, тому данні вимоги в цей час не мають для неї значення. Вимоги про відшкодування моральної шкоди підтримала в повному об'ємі. Затверджувала, що вона перетерпіла значні моральні страждання, тому що відчувала біль при тривалій ходьбі, змушена була витрачатися на ліки, відчувала почуття приниження, тому що адміністрація ігнорувала її стан здоров'я, проявляла до неї байдужість. На посаді контролера вона працювала до моменту її звільнення  20.03.2007 р.

        Судом прийнята відмова позивачки від позову в частині надання більш легкої праці.

         Представник відповідача проти позову про відшкодування моральної шкоди заперечував, посилаючись на те, що позивачка пропустила строк на звернення до суду з  позовом про надання більш легкої праці, який є підставою для вимог про відшкодування моральної шкоди, також вказував на те, що в 2006 році позивачці була замінена ділянка обслуговування на більш близьку - за місцем її проживання мікрорайон Фонтани.

         Вислухавши позивачку, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

         Судом встановлено, що наказом № 59-ОК від 03.07.1994 року ОСОБА_1. була прийнята на  роботу до відповідача на посаду контролера-таксувальника абонентської служби . В 1997 році вона одержала травму, пов'язану з виконанням трудових обов'язків. В 1998 року за висновком МСЕК позивачці була протипоказана праця, пов'язана із тривалою ходьбою. У вересні 1999 р. у ході чергового огляду ОСОБА_1. була встановлена третя група інвалідності зі ступенем втрати професійної працездатності 30%, рекомендована легка праця, контролер, потім відсоток втрати працездатності встановлювалася 40 і 50% при огляді  в 2006 році, коли позивачці знову була рекомендована робота, не пов'язана із тривалою ходьбою й фізичні навантаження.

            Як вбачається  із представлених представником відповідача документів, зокрема, протоколу зборів працівників абонентської служби від 16.05.2006 р. ОСОБА_1. була замінена ділянка обслуговування, розташована у мікрорайоні її проживання (Фонтани-3), з метою зменшення навантажень, пов'язаних із тривалою ходьбою. Позивачка в судовому засіданні підтвердила той факт, що в 2006 році ділянка обслуговування їй був замінена і наближена до її будинку.

            Даних, що підтверджують вимоги позивачки за період з 1999 року,  суду  не надано. Посилання позивачки на приписання Територіальної державної інспекції праці в АРК  від 06.06.2007 р.  про усунення допущених порушень законодавства про працю, якою  приписано..п.5 - на виконання ст.170 КЗпП України розглянути заява ОСОБА_1. як працівника, що потребує за станом здоров'я в наданні більше легкої роботи відповідно до медичного висновку на строк, зазначений у медичному висновку, судом не може бути прийнята до уваги. Відповідач по даній справі КРП  «Виробниче підприємство водопровідно-комунального господарства м.Сімферополя» оскаржив зазначене приписання. Територіальної державної інспекції праці в господарський суд АРК. Своїм рішенням від 07.11.2007 р., залишеним у чинності ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.01.2008 р. суд визнав  назване приписання незаконним.

        Суд також бере до уваги те, що вимоги позивачки стосуються трудових відносин з підприємством і є трудовою суперечкою. У статті 221 КЗпП України зазначено, що трудові спори розглядаються комісіями по трудових спорах; районними, районними в місті, міськими або гміськрайонними судами. Згідно ст. 225 КЗпП України працівник може звернутися в комісію в справах трудових спорів у тримісячний строк від дня коли він довідався або повинен був довідатися про порушення свого права.

         Відповідно до ч.1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо в районний (міський) суд у тримісячний строк від дня, коли він довідався або повинен був довідатися про порушення свого права.

         Статися 234 КЗпП України вказує, що у випадку пропуску з поважних причин  строків, встановлених ст..233 КЗпП України, районний (міський) суд можуть поновити ці строки.

          Всупереч вказаним  вимогам закону, позивачка пропустила строки звернення до суду, поважності причин пропуску суду не представила.

          Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивачка не довела протиправність дій відповідача стосовно неї, які привели, по її затвердженню,  до значних  моральних   страждань, оціненим  нею в сумі 10 000 грн.

          Стаття 237-1 КЗпП України містить у собі перелік юридичних фактів, які становлять підставу виникнення правовідносин по відшкодуванню власником або уповноваженим їм органом моральної шкоди працівникові. Обов'язок відшкодувати моральну шкоду виникає тільки за умови, що моральні страждання працівника стали слідством порушення його законних прав.

          Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав до задоволення позову по відшкодуванню моральної шкоди.

          На підставі викладеного, ст..ст. 170, 221,225. 3=233, 234, 237-1 КЗпП України, керуючись ст..211-213 ЦПК України, с у д

В И Р І Ш И В:

           ОСОБА_1 в позові КРП «Виробниче підприємство водопровідно-комунального господарства м. Сімферополя» про відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн. відмовити.

           Судовий збір віднести за рахунок держави.

          На рішення  може бути принесена заява  про апеляційне оскарження  протягом  десяти днів зі дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти  днів після  подання заяви про апеляційне оскарження  до Апеляційного суду АР Крим, через Київський районний суд м. Сімферополя.

Суддя                                                                                       Р.Д. Чумаченко