ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2012 р. Справа № 2а/0470/5814/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОзерянська С.І.
при секретаріМізері А.В.
за участю:
представника позивача представника третьої особи-2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Амур - Нижньодніпровський РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровсьій області,Відділ у справах громадянства, іміграції, реєстрації фізичних осіб Амур-Нижньодніпровського РВ Дніпропетровського МУ ГУМВС України у Дніпропетровській області, Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради, третіх осіб- ОСОБА_9 ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, треті особи - Амур-Нижньодніпровська районна у місті Дніпропетровську рада, ОСОБА_9, ОСОБА_7,ОСОБА_8 про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії з наступними вимогами:
1) Визнати протиправною відмову в реєстрації за місцем проживання в квартирі АДРЕСА_1
2) Зобов'язати відповідачів зареєструвати ОСОБА_5 за місцем його проживання в квартирі АДРЕСА_1
В обґрунтування позову зазначено, що 10 березня 2004 року позивачу та ще трьом членам його сім'ї - ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7 було видано ордер на вселення в квартиру АДРЕСА_1 У зв'язку з тим, що сім'ярозпалася, позивач одноособово вселився у вищевказану квартиру. Після отримання ордеру у квартирі необхідно було зареєструватися в місячний термін , але без усіх осіб вказаних в ордері та у зв'язку з відмовою відповідача зареєструвати ОСОБА_5 у вказаній квартирі термін дії ордену сплинув а отже і право на реєстрацію також.Не зважаючи на письмові звернення позивача до відповідачів з проханням зареєструвати його у вищевказаній квартирі та у постійній відмові відповідачів у реєстрації, ОСОБА_5 був вимушений звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою від 18.06.2012 року судом було задоволено клопотання Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області та залучено якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Амур-Нижньодніпровську районну у місті Дніпропетровську раду.
Ухвалою від 27 липня 2012 року судом було розглянуто питання про вступ у справу та залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_9.
Ухвалою суду від 27 липня 2012 року було залучено ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Представник Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській областіу судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник Відділу у справах громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, надав суду заперечення у яких проти позову заперечував, просив розглядати справу без його участі та просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Представник Амур-Нижньодніпровської у місті Дніпропетровську ради у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглянути справу без його участі та надав заперечення, у яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник ОСОБА_9 у судове засідання з'явився, просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
ОСОБА_8 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала суду письмові пояснення у яких просила відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог,просила розглянути справу без її участі,
ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.. Надала суду письмові пояснення у яких просила відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, просила розглянути справу без її участі,
27 липня 2012 року Амур-Нижньодніпровська районна у місті Дніпропетровську рада надала до суду заперечення, у яких зазначила, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 985 від 28.07.2004 року однією з підстав для реєстрації місця проживання є ордер. Наданий позивачу ордер № 02928 від 10 березня 2004 року є недійсним. Крім цього, в ордері вказаний склад сім'ї, де окрім ОСОБА_5 вказано ще три особи.
У своїх запереченнях від 18.06.2012 року відповідач-2 також посилається на те, що позивач пропустив строк дії ордеру як підставу для реєстрації та намагається скористатися ордером особисто, незважаючи на те, що ордер згідно ст. 47-49 Житлового кодексу України надавався з урахуванням норм на всіх членів родини що тим самим порушує права інших осіб, які внесені до ордеру та мають право користування даним житловим приміщенням і здійснювати на рівних з позивачем умовах реєстрацію за цією ж адресою. Якщо гр. ОСОБА_5 отримував би житло тільки для себе, згідно вимог Житлового кодексу України, житлова площа складала б не більш 13,65 кв.м. а не 43,6 кв.м. а тому зареєструвати позивача неможливо.
Згідно письмових пояснень представника третьої особи-2 вбачається що позивач не міг проживати в квартирі та не проживав там, оскільки у всьому будинку не було світла, води, каналізації, опалення і взагалі будинок було здано в експлуатацію лише у 2006 році та сам ОСОБА_5 з 2005 по 2007 роки проживав у мусті Севастополі, що підтверджується рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.10.2010 року. Також, стосовно проживання позивача у квартирі на сьогодні зазначив, що ОСОБА_5 проживає у м. Києві та створив там сім'ю.
Аналогічні пояснення з третьою особою-2 були викладені у своїх письмових поясненнях від 03.09.2012 за вх. № 48370 та № 48366 ОСОБА_7 та ОСОБА_8
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що згідно ордеру на житлове приміщення № 02928 від 10 березня 2004 року позивачу та членам його родини ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 було надано трикімнатну квартиру житловою площею 43,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Зазначена квартира була надана позивачу як військовослужбовцю.
29 січня 2007 року термін дії договору було подовжено, про що свідчить відмітка на ордері №02928 від 10.03.2004 року.
17 березня 2009 року шлюб між позивачем та ОСОБА_9 було розірвано.
02 листопада 2010 року позивач подав до Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУМВС в Дніпропетровській області письмову заяву з проханням зареєструвати його у квартирі. Підставою для реєстрації був ордер № 02928 від 10 березня 2004 року.
Листом від 08.11.2010 року № 44/Ш-13 Амур-Нижньодніпровським РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області позивачу у зв'язку зі спливом терміну дії ордеру та визначеного кола осіб, окрім ОСОБА_5, було відмовлено в реєстрації його за місцем проживання та запропоновано для вирішення даного питання звернутися до суду.
Згідно наданих позивачем документів, а саме: акту від 20.01.2011 року, акту сусідів від 16.07.2007 року, довідки № 2006 від 16.07.2007 року, довідки № 377 від 20.01.2011 року, договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 1286 від 16.07.2007 року, договору від 17.04.06 року про надання населенню послуг з газопостачання ВАТ « ДНІПРОГАЗ» та додаткової угоди від 28.07.2010 року, розрахункової книжки розрахунку за природний газ, договору від 31.01.07 року про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області, типового договору про надання послуг електрозв'язку № 52116808 від 26.06.08 року, квитанцій щодо оплати за користування комунальними послугами та виходячи з пояснень представника позивача, позивач вселився тапроживав у квартирі, відмова в реєстрації у якій стала предметом спору по даній справі.
Відповідно статті 58 Житлового кодексу України, що кореспондує з нормами Постанови про затвердження Правил обліку громадян , які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Стаття 59 Житлового Кодексу передбачає, що ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючи дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень. Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі.
Ордер від 10 березня 2004 року № 02928 у судовому порядку недійсним визнаний не був.
Згідно ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до ст.2 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантується свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами, чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Відповідно до ст.3 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація - внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Відповідно до ст.6 вказаного Закону встановлено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Для реєстрації особа подає:
- письмову заяву;
- паспортний документ;
- квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення його від сплати;
- два примірника талона зняття з реєстрації.
Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів. Заява особи про реєстрацію місця проживання є єдиною підставою для реєстрації місця проживання особи.
Таким чином наведений закон не ставить для проведення реєстрації місця проживання у залежність наявність ордеру.
Окрім того, суд зазначає, що ордер на житлове приміщення є підставою передусім для вселення в житлове приміщення, а вселення і проживання позивача повністю знайшло відображення в досліджених матеріалах справи, що свідчить про те, що ордер був використаний в строки та за його прямим призначенням.
Судом не приймаються до уваги доводи відповідача, що реєстрація ОСОБА_5 буде порушувати права інших осіб, які вказані в ордері на житлове приміщення, а саме ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, так як рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 жовтня 2010 року, що набрало законної сили, позовну заяву ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7 було задоволено, усунено перешкоди в користуванні житловим приміщенням шляхом вселення останніх в АДРЕСА_1
Відповідно до ст.14 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових та службових осіб з питань свободи пересування, вільного вибору місця проживання,реєстрації місця проживання чи місця перебування особи можуть бути оскаржені в установленому законом порядку.
Суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 підлягають задоволенню, оскільки позивач у судовому порядку виконує власний встановлений законом обов'язок щодо реєстрації місця проживання. Обгрунтування нездійснення реєстрації місця проживання позивача неможливістю такої реєстрації без продовження ордеру через райвиконком або по рішенню суду є незаконним, таким що порушує права, свободи та законні інтереси позивача.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 158-163, Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_5 до Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, треті особи - Амур-Нижньодніпровська районна у місті Дніпропетровську рада, ОСОБА_9, ОСОБА_7,ОСОБА_8 про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.Визнати протиправною відмову ОСОБА_5 в реєстрації за місцем проживання в АДРЕСА_1
Зобов'язати відповідачів зареєструвати ОСОБА_5 за місцем проживання в АДРЕСА_1
Стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанованабирає законної сили відповідно до вимог ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 08.09.2012 року.
Суддя С.І. Озерянська