ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

Справа № 2-А-385/11

Головуючий у 1-й інстанції: Закревський Л.В.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

"03" листопада 2011 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Євпак В.В.

Майора Г.І.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області на постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від "16" лютого 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 16.02.2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області (далі - УПФ) по відмові у перерахунку додаткової пенсії ОСОБА_4, як постраждалій від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії. Зобов'язано УПФ нараховувати та виплачувати ОСОБА_4 додаткову пенсію, передбачену ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 15% від встановленого законодавством мінімального розміру державної пенсії за віком, передбаченої ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосувавши розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 25 липня 2010 року з урахуванням фактично здійснених виплат, та зміни прожиткового мінімуму. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Позивач звернулася до суду із позовом у січні 2011 року, як особа, яка постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії. Вона отримує додаткову пенсію, передбачену ст. 51 Закону №796-ХІІ, але у розмірах, встановленому постановою КМУ.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно із ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок виплат позивачу, передбачених Законом № 796-XII, визначалися згідно постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян". Зазначеною постановою, всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ, який встановлює розмір доплати як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати або пенсії, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретний розмір доплати в твердій грошовій сумі та у розмірі до прожиткового мінімуму.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру додаткової пенсії застосуванню підлягає саме ст. 51 Закону №796-ХІІ, а не постанова КМУ за №530 від 28.05.2008 р., яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Разом із тим, суд першої інстанції зобов'язав УПФ нараховувати та виплачувати ОСОБА_4 додаткову пенсію, передбачену ст.51 Закону №796-ХІІ, починаючи з 25 липня 2010 року, без будь-яких обмежень і застережень щодо можливої зміни статусу позивача або ж зміни у законодавстві, що регулює спірні правовідносини, що не узгоджується з вимогами закону. Тому, постанову суду в цій частині необхідно змінити, зазначивши про вказане. В решті постанова підлягає залишенню без зміни.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207, 212 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області задовольнити частково.

Постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 16.02.2011 року у частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області нараховувати та виплачувати ОСОБА_4 додаткову пенсію, передбачену ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 15% від встановленого законодавством мінімального розміру державної пенсії за віком, передбаченої ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосувавши розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 25 липня 2010 року з урахуванням фактично здійснених виплат, та зміни прожиткового мінімуму, змінити, зазначивши про зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області проводити нарахування та виплату додаткової пенсії ОСОБА_4 відповідно до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 15% від встановленого законодавством мінімального розміру державної пенсії за віком, передбаченої ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 25 липня 2010 року до зміни статусу позивача або ж до змін у законодавстві, що регулює спірні правовідносини, з урахуванням фактично здійснених виплат.

У решті постанову залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.В.Одемчук

судді: В.В. Євпак

Г.І. Майор

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1,34350

3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області вул.Соборна, 28,смт.Володимирець,,Рівненська область,,34300