ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" жовтня 2012 р. Справа № 5023/3600/12
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Камишева Л.М., суддя Кухар В.І.,
при секретарі Козікові І.В.,
за участю представників сторін:
позивача - Мікуліної Т.О. за довіреністю №1253 від 12.07.2011р.,
1-го відповідача -не з'явився,
2-го відповідача -Саутенко С.О. (особисто), ліцензія серії АВ, №600552 від 05.12.2011р.
третіх осіб -не з'явились,
розглянувши у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Харків, (вх№2948Х від 19.09.2012р.), на ухвалу господарського суду Харківської області від 04.09.2012р. по справі №5023/3600/12,
за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Харків,
до 1) Товарної біржі «Правопорядок», м. Харків,
2) Арбітражного керуючого Саутенко Сергія Олеговича, м. Харків,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:
1) ОСОБА_4, м. Харків,
2) Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, м. Харків,
про визнання недійсним аукціону та протоколу,
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2012р. позивач, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», звернувся до господарського суду Харківської області із позовом, в якому просив суд: визнати недійсним аукціон з продажу майна -нежитлової будівлі літ. «Д-3»загальною площею 1370,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в процедурі ліквідації ФОП ОСОБА_5, який відбувся 06.10.2011р.; визнати недійсним протокол проведення аукціону №1 від 06.10.2011р. з продажу майна - нежитлової будівлі літ. «Д-3»загальною площею 1370,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5-9,т.1).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.09.2012р. (суддя Аюпова Р.М.) провадження у справі №5023/3600/12 припинено (а.с.126-137,т.1).
Позивач, не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 04.09.2012р., посилаючись на те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського прийнята при неправильному застосуванні норм матеріального права (а.с.4-6,т.2).
В обґрунтування своєї позиції по справі позивач зазначає, що аукціоном, проведення якого він просить визнати недійсним, було безпосередньо порушено право апелянта на прийняття участі в даному аукціоні та здійсненні контролю його проведення. Відповідні обставини стали підставою звернення позивача до суду.
При цьому, апелянт зазначає, що провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 жодним чином не може вплинути на право звернення апелянта до суду, оскільки визнання недійсним аукціону з продажу майна є самостійним предметом позову та не стосується права ліквідатора на звернення до суду із заявою про визнання недійсними угод боржника, на підставах, визначених частиною 10 статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Також, апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції, що окарження результатів аукціону з продажу майна банкрута повинно відбуватись в межах справи про банкрутство боржника ФОП ОСОБА_5, оскільки на думку апелянта пункт 4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» слід розуміти так, що оскарження аукціону майна боржника провадиться, якщо триває розгляд справи про банкрутство. Апелянт вважає, що він може звернутись до господарського суду з позовною заявою про визнання недійсними торгів (аукціону) з продажу майна в ліквідаційній процедурі.
Таким чином, апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України та безпідставно припинив провадження по даній справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.09.2012р. апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та розгляд скарги призначено на 04.10.2012р. (а.с.2-3,т.2).
Другий відповідач -арбітражний керуючий Саутенко С.О. надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№7787 від 04.10.2012р.), в якому зазначив, що проти апеляційної скарги заперечує, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
В обґрунтування своєї позиції по справі 2-й відповідач зазначає, що ним, як ліквідатором боржника, було виконано всі вимоги Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Закону Україну «Про приватизацію невеликих державних підприємств», дотримано приписи процесуальних документів господарського суду Харківської області у справі про банкрутство боржника щодо проведення оскаржуваного аукціону та не було вчинено жодних перешкод для учасників аукціону.
Також, 2-й відповідач зазначає, що позивач вже звертався до господарського суду Харківської області із скаргою на дії ліквідатора з тих же підстав, що заявлені в позовній заяві по даній справі, в рамках справи про банкрутство ФОП ОСОБА_5 №5023/5597/11, в задоволенні якої йому було відмовлено. Таким чином, арбітражний керуючий вважає, що у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_5 мав місце розгляд спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, що заявлені у справі №5023/3600/12.
Перший відповідач -Товарна біржа «Правопорядок»та треті особи, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів -ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 відзивів на апеляційну скаргу не надали, у судове засідання Харківського апеляційного господарського суду не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи належним чином були повідомлені.
У відповідності до частини 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, та зважаючи на стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників 1-го відповідача та третіх осіб.
У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 04.10.2012р. представник позивача підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, просив ухвалу господарського суду Харківської області від 04.09.2012р. про припинення провадження у справі скасувати.
Арбітражний керуючий Саутенко С.О. зазначив, що апеляційну скаргу апелянта вважає необґрунтованою, просив суд залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу господарського суду - без змін.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи учасників процесу, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами в провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа №5023/5597/11 про банкрутство ФОП ОСОБА_5 (третя особа по даній справі), якого постановою від 18.07.2011р. було визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, яка й досі триває.
В ході ліквідаційної процедури призначеним ліквідатором банкрута Саутенко С.О. було здійснено продаж майна ОСОБА_5 -нежитлової будівлі літ. «Д-3»загальною площею 1370,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом проведення аукціону, про що було складено відповідний протокол №1.
Позивач, звертаючись до господарського суду Харківської області із позовом про визнання недійсним аукціону з продажу вищезазначеного майна та протоколу проведення аукціону №1 від 06.10.2011р., свої вимоги обґрунтовував тим, що аукціон був проведений із грубим порушенням норм чинного законодавства, а здійснена реалізація майна банкрута порушує майнові права та законні інтереси позивача як кредитора та заставодержателя (а.с.5-9,т.1).
04.09.2012р. господарським судом Харківської області було прийнято оскаржувану ухвалу про припинення провадження у даній справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України (а.с.126-137,т.1).
Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.
У відповідності до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до приписів частини 3 статті 22 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги ст.ст. 1, 4-1, 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Згідно статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди вирішують господарські спору у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Як вже було зазначено вище, предметом спору по даній справі є визнання недійсним аукціону з продажу майна боржника, який було проведено в межах ліквідаційної процедури банкрута -ФОП ОСОБА_5
Пунктом 4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»встановлено, що господарський суд вирішує у межах розгляду справи про банкрутство спори, безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в такій справі, зокрема про оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника.
Розгляд питання щодо додержання процедури проведення аукціону з продажу майна банкрута неможливий без застосування спеціального законодавства, зокрема, положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Таким чином, спір про визнання недійсним аукціону щодо продажу майна боржника підлягає розгляду виключно в межах справи про банкрутство і, відповідно, не може розглядатись в межах позовного провадження, оскільки розгляд такого спору стосується прав та інтересів позивача, як кредитора та заставодержателя майна ФОП ОСОБА_5, визнаного банкрутом, про що і було зазначено самим позивачем в обґрунтування своїх вимог.
Твердження позивача про те, що судом першої інстанції було помилково застосовано пункт 4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. №10 «Про деякі питання підвідомчості та підсудності справ господарським судам»та про те, що позивач має право звернутись до господарського суду з окремими позовом про визнання недійсним аукціону з продажу майна в ліквідаційній процедурі колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на довільному трактуванні норм чинного законодавства, оскільки як вже було сказано вище, оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника повинно вирішуватись в межах справи про банкрутство.
Щодо вимог позивача про визнання недійсним протоколу проведення аукціону колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до приписів статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.
Положеннями статті 17 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств»визначено, що під час аукціону ведеться протокол, до якого заноситься початкова ціна об'єкта, пропозиції учасників аукціону, відомості про учасників аукціону, результат торгів (ціна продажу, відомості про фізичну або юридичну особу, яка одержала право на придбання об'єкта). Протокол підписується ліцитатором та покупцем (його представником), який одержав право на придбання об'єкта. Протокол у триденний термін надсилається відповідному органу приватизації та затверджується ним.
Аналіз вищенаведених приписів свідчить про те, що протокол проведення аукціону фіксує певні події, що відбуваються під час проведення аукціону та не є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення їх цивільних прав та обов'язків. Протокол є лише підставою для укладення наступного договору купівлі-продажу.
Також, колегія суддів зазначає, що протокол не виступає актом державного чи іншого органу, оскільки нормативний акт -це прийнятий уповноваженим державним органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що протокол не містить в собі обов'язкових ознак правочину, встановлених Цивільним кодексом України та не є актом державного чи іншого органу, через що не може виступати предметом окремого оскарження в господарському суді, а отже, позивач, звертаючись із позовом про визнання недійсним протоколу проведення аукціону №1 від 06.10.2011р. обрав спосіб захисту порушеного права, не передбачений чинним законодавством.
Крім того, позивач, звертаючись до суду із даним позовом одним із відповідачів визначив арбітражного керуючого Саутенко С.О. особисто.
У відповідності до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом»арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) є фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку та діє на підстави ухвали господарського суду. В свою чергу, ліквідатор - це фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
Повноваження ліквідатора визначені статтею 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в якій, зокрема, визначено, що від дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) банкрута. Тобто, законодавством про банкрутство визначено повноваження ліквідатора, як керівника боржника, а не самостійного учасника господарських правовідносин -фізичної особи. Таким чином, позивач, звертаючись з даним позовом не вірно визначив відповідача, як фізичну особу-арбітражного керуючого Саутенко С.О.
Зважаючи на наведене та виходячи із системного аналізу положень Господарського процесуального кодексу України колегія суддів вважає, що спір про визнання аукціону з продажу майна боржника недійсним не підлягає вирішенню господарським судом в порядку позовного провадження, а вимоги про визнання недійсним протоколу проведення аукціону не відповідають встановленим способам захисту порушеного права.
Отже, дослідивши всі належні докази, які мають відношення до даного спору, з урахуванням приписів ст.ст. 4-3, 32, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом законно та обґрунтовано прийнято ухвалу про припинення провадження у даній справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України в порядку позовного провадження.
З огляду на викладене, враховуючи, що доводи, викладені в апеляційний скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що при прийнятті ухвали місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що ухвала господарського суду Харківської області від 04.09.2012р. по справі №5023/3600/12 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, керуючись ст. 49, 99 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»м. Київ в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Харків залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 04.09.2012р. по справі №5023/3600/12 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 09 жовтня 2012 року.
Головуючий суддя В.В. Лакіза
суддя Л.М. Камишева
суддя В.І. Кухар