Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/10669/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 14 година 55 хвилин
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.
при секретарі Аврамченко С.С.
за участю
представника позивача - Чайки Н.Г. - на підставі довіреності,
представника відповідача - Анісімової О.В. - на підставі довіреності,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку адміністративну справ за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Кіровське Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровське Донецької області про відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності та втраті годувальника, -
встановив:
16 серпня 2012 року Управління Пенсійного фонду України у м. Кіровське Донецької області, (далі - УПФУ або Позивач), звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровське Донецької області, (далі - Відповідач або Відділення Фонду), в якому просило суд стягнути з Відповідача суму витрат по особових справах потерпілих, яким призначені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, станом на серпень 2012 року в сумі 471 366,72 грн., в тому числі:
- відшкодування витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в сумі 112 379,57 грн.;
- відшкодування витрат на виплату державної адресної допомоги, призначеної на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265, в сумі 358 987,15 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що УПФУ в період з 1 березня по 31 липня 2012 року здійснило виплати пенсій по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також державної адресної допомоги.
Посилаючись на правові норми, які містяться в Законі України «Про пенсійне забезпечення», Законі України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності», постанові Кабінету Міністрів України «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян», Позивач стверджував, що органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, повинні відшкодовувати органам Пенсійного фонду пенсії, виплачені особам, яким призначено пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Оскільки Відділення Фонду відмовилося відшкодувати витрати, по особовим справам потерпілих, яким виплачені пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, Позивач просив задовольнити заявлені позовні вимоги та стягнути з Відповідача витрати на виплату основного розміру пенсії та щомісячної адресної допомоги.
В судовому засіданні представник Позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові, надала пояснення, аналогічні тим, що наведені у позовній заяві.
В судовому засіданні представник Відповідача заявлені позовні вимоги не визнала, надала заперечення проти адміністративного позову, (а.с.205-206). Правова позиція Відповідача заснована на тому, що державна адресна допомога не є складовою пенсії, а тому відшкодуванню Відділенням Фонду не підлягає; усі громадяни, яким виплачена пенсія у зв'язку з втратою годувальника, на дату смерті потерпілого були працездатними, за винятком ОСОБА_3, яка на час смерті годувальника досягла 56 років, проте здійснювала підприємницьку діяльність, отримувала прибуток і на утриманні чоловіка не перебувала, тому Відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
В березні-липні 2012 року УПФУ здійснило виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та виплату державної адресної допомоги, та подало списки осіб, яким здійснені ці виплати до Відділення Фонду.
Відділенням Фонду не прийняті до відшкодування витрати, здійснені УПФУ, на загальну суму 471 366,72 грн., в тому числі:
- відшкодування витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в сумі 112 379,57 грн.;
- відшкодування витрат на виплату державної адресної допомоги, призначеної на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265, в сумі 358 987,15 грн.
Вказані обставини встановлені на підставі акта звірки № 1 сум не прийнятих до відшкодування за період з 1 березня 2012 року по 1 серпня 2012 року, (а.с.4), акта звірки № 2 сум не прийнятих до відшкодування за період з 1 березня 2012 року по 1 серпня 2012 року, (а.с.5-6), актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, (а.с.18-22).
Як вбачається з матеріалів справи, УПФУ здійснило виплату пенсії по втраті годувальника та щомісячної адресної допомоги наступним громадянам:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, якій призначена пенсія по втраті годувальника - її чоловіка ОСОБА_5, який постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві і помер ІНФОРМАЦІЯ_30, що встановлено на підставі розпорядження про призначення пенсії, заяви про призначення пенсії, свідоцтва про одруження, свідоцтва про смерть і акта про нещасний випадок на виробництві, (а.с.23-28). На час смерті годувальника ОСОБА_4 було 37 років.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, якій призначена пенсія по втраті годувальника - її чоловіка ОСОБА_7, який постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві і помер ІНФОРМАЦІЯ_31, що встановлено на підставі розпорядження про призначення пенсії, заяви про призначення пенсії, свідоцтва про одруження, свідоцтва про смерть і акта про нещасний випадок на виробництві, (а.с.29-33). На час смерті годувальника ОСОБА_6 було 33 роки.
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, якій призначена пенсія по втраті годувальника - її чоловіка ОСОБА_9, який постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві і помер ІНФОРМАЦІЯ_32, що встановлено на підставі розпорядження про призначення пенсії, заяви про призначення пенсії, свідоцтва про одруження, свідоцтва про смерть і акта про нещасний випадок на виробництві, (а.с.34-39). На час смерті годувальника ОСОБА_8 було 46 років.
ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, якій призначена пенсія по втраті годувальника - її чоловіка ОСОБА_11, який постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві і помер ІНФОРМАЦІЯ_33, що встановлено на підставі розпорядження про призначення пенсії, заяви про призначення пенсії, свідоцтва про одруження, свідоцтва про смерть і акта про нещасний випадок на виробництві, (а.с.40-44). На час смерті годувальника ОСОБА_10 було 50 років.
ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, якій призначена пенсія по втраті годувальника - її чоловіка ОСОБА_13, який постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві і помер ІНФОРМАЦІЯ_34, що встановлено на підставі розпорядження про призначення пенсії, заяви про призначення пенсії, свідоцтва про одруження, свідоцтва про смерть і акта про нещасний випадок на виробництві, (а.с.45-50). На час смерті годувальника ОСОБА_12 було 44 роки.
ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_6, якій призначена пенсія по втраті годувальника - її чоловіка ОСОБА_15, який постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві і помер ІНФОРМАЦІЯ_35, що встановлено на підставі розпорядження про призначення пенсії, заяви про призначення пенсії, свідоцтва про одруження, свідоцтва про смерть і акта про нещасний випадок на виробництві, (а.с.56-61). На час смерті годувальника ОСОБА_14 було 35 років.
ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_7, якій призначена пенсія по втраті годувальника - її чоловіка ОСОБА_17, який постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві і помер ІНФОРМАЦІЯ_36, що встановлено на підставі розпорядження про призначення пенсії, заяви про призначення пенсії, свідоцтва про одруження, свідоцтва про смерть і акта про нещасний випадок на виробництві, (а.с.62-67). На час смерті годувальника ОСОБА_16 було 39 років.
ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_8, якій призначена пенсія по втраті годувальника - її чоловіка ОСОБА_19, який постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві і помер ІНФОРМАЦІЯ_37, що встановлено на підставі розпорядження про призначення пенсії, заяви про призначення пенсії, свідоцтва про одруження, свідоцтва про смерть і акта про нещасний випадок на виробництві, (а.с.68-74). На час смерті годувальника ОСОБА_18 було 38 років.
ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_9, якій призначена пенсія по втраті годувальника - її чоловіка ОСОБА_21, який постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві і помер ІНФОРМАЦІЯ_38, що встановлено на підставі розпорядження про призначення пенсії, заяви про призначення пенсії, свідоцтва про одруження, свідоцтва про смерть і акта про нещасний випадок на виробництві, (а.с.75-78). На час смерті годувальника ОСОБА_20 було 50 років.
ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_10, якій призначена пенсія по втраті годувальника - її чоловіка ОСОБА_23, який постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві і помер ІНФОРМАЦІЯ_39, що встановлено на підставі розпорядження про призначення пенсії, заяви про призначення пенсії, свідоцтва про одруження, свідоцтва про смерть і акта про нещасний випадок на виробництві, (а.с.79-84). На час смерті годувальника ОСОБА_22 було 40 років.
ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_11, якій призначена пенсія по втраті годувальника - її чоловіка ОСОБА_25, який постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві і помер ІНФОРМАЦІЯ_40, що встановлено на підставі розпорядження про призначення пенсії, заяви про призначення пенсії, свідоцтва про одруження, свідоцтва про смерть і акта про нещасний випадок на виробництві, (а.с.85-90). На час смерті годувальника ОСОБА_24 було 44 роки.
ОСОБА_26, ІНФОРМАЦІЯ_12, якій призначена пенсія по втраті годувальника - її чоловіка ОСОБА_27, який постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві і помер ІНФОРМАЦІЯ_41, що встановлено на підставі розпорядження про призначення пенсії, заяви про призначення пенсії, свідоцтва про одруження, свідоцтва про смерть і акта про нещасний випадок на виробництві, (а.с.91-96). На час смерті годувальника ОСОБА_26 було 43 роки.
ОСОБА_28, ІНФОРМАЦІЯ_13, якій призначена пенсія по втраті годувальника - її чоловіка ОСОБА_29, який помер ІНФОРМАЦІЯ_42 внаслідок професійного захворювання, що встановлено на підставі розпорядження про призначення пенсії, заяви про призначення пенсії, свідоцтва про одруження, свідоцтва про смерть і довідки МСЕК, (а.с.97-102). На час смерті годувальника ОСОБА_28 було 48 років.
ОСОБА_30, ІНФОРМАЦІЯ_14, якій призначена пенсія по втраті годувальника - її чоловіка ОСОБА_31, який постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві і помер ІНФОРМАЦІЯ_43, що встановлено на підставі розпорядження про призначення пенсії, заяви про призначення пенсії, свідоцтва про одруження, свідоцтва про смерть і акта про нещасний випадок на виробництві, (а.с.103-107). На час смерті годувальника ОСОБА_30 було 50 років.
ОСОБА_32, ІНФОРМАЦІЯ_15, якій призначена пенсія по втраті годувальника - її чоловіка ОСОБА_33, який постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві і помер ІНФОРМАЦІЯ_44, що встановлено на підставі розпорядження про призначення пенсії, заяви про призначення пенсії, свідоцтва про одруження, свідоцтва про смерть і акта про нещасний випадок на виробництві, (а.с.108-113). На час смерті годувальника ОСОБА_32 було 45 років.
ОСОБА_34, ІНФОРМАЦІЯ_16, якій призначена пенсія по втраті годувальника - її чоловіка ОСОБА_35, який помер ІНФОРМАЦІЯ_45 внаслідок професійного захворювання, що встановлено на підставі розпорядження про призначення пенсії, заяви про призначення пенсії, свідоцтва про одруження, свідоцтва про смерть, акта розслідування хронічного професійного захворювання і довідки МСЕК, (а.с.114-120). На час смерті годувальника ОСОБА_34 було 53 роки.
ОСОБА_36, ІНФОРМАЦІЯ_17, якій призначена пенсія по втраті годувальника - її чоловіка ОСОБА_37, який постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві і помер ІНФОРМАЦІЯ_46, що встановлено на підставі розпорядження про призначення пенсії, заяви про призначення пенсії, свідоцтва про одруження, свідоцтва про смерть і акта про нещасний випадок на виробництві, (а.с.121-126). На час смерті годувальника ОСОБА_36 було 36 років.
ОСОБА_38, ІНФОРМАЦІЯ_18, якій призначена пенсія по втраті годувальника - її чоловіка ОСОБА_39, який помер ІНФОРМАЦІЯ_47 внаслідок професійного захворювання, що встановлено на підставі розпорядження про призначення пенсії, заяви про призначення пенсії, свідоцтва про одруження, свідоцтва про смерть, довідки МСЕК і судових рішень, (а.с.127-138). На час смерті годувальника ОСОБА_38 було 48 років.
ОСОБА_40, ІНФОРМАЦІЯ_19, якій призначена пенсія по втраті годувальника - її чоловіка ОСОБА_41, який постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві і помер ІНФОРМАЦІЯ_48, що встановлено на підставі розпорядження про призначення пенсії, заяви про призначення пенсії, свідоцтва про одруження, свідоцтва про смерть і акта про нещасний випадок на виробництві, (а.с.139-144). На час смерті годувальника ОСОБА_40 було 40 років.
ОСОБА_42, ІНФОРМАЦІЯ_20, якій призначена пенсія по втраті годувальника - її чоловіка ОСОБА_43, який постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві і помер ІНФОРМАЦІЯ_49, що встановлено на підставі розпорядження про призначення пенсії, заяви про призначення пенсії, свідоцтва про одруження, свідоцтва про смерть і акта про нещасний випадок на виробництві, (а.с.145-152). На час смерті годувальника ОСОБА_42 було 46 років.
ОСОБА_44, ІНФОРМАЦІЯ_21, якій призначена пенсія по втраті годувальника - її чоловіка ОСОБА_45, який постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві і помер ІНФОРМАЦІЯ_50, що встановлено на підставі розпорядження про призначення пенсії, заяви про призначення пенсії, свідоцтва про одруження, свідоцтва про смерть і акта про нещасний випадок на виробництві, (а.с.153-158). На час смерті годувальника ОСОБА_44 було 43 роки.
ОСОБА_46, ІНФОРМАЦІЯ_22, якій призначена пенсія по втраті годувальника - її чоловіка ОСОБА_47, який постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві і помер ІНФОРМАЦІЯ_51, що встановлено на підставі розпорядження про призначення пенсії, заяви про призначення пенсії, свідоцтва про одруження, свідоцтва про смерть і акта про нещасний випадок на виробництві, (а.с.159-167). На час смерті годувальника ОСОБА_46 був 41 рік.
ОСОБА_48, ІНФОРМАЦІЯ_23, якій призначена пенсія по втраті годувальника - її чоловіка ОСОБА_49, який постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві і помер ІНФОРМАЦІЯ_52, що встановлено на підставі розпорядження про призначення пенсії, заяви про призначення пенсії, свідоцтва про одруження, свідоцтва про смерть і акта про нещасний випадок на виробництві, (а.с.168-171). На час смерті годувальника ОСОБА_48 було 36 років.
ОСОБА_50, ІНФОРМАЦІЯ_24, якій призначена пенсія по втраті годувальника - її чоловіка ОСОБА_51, який постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві і помер ІНФОРМАЦІЯ_53, що встановлено на підставі розпорядження про призначення пенсії, заяви про призначення пенсії, свідоцтва про одруження, свідоцтва про смерть і акта про нещасний випадок на виробництві, (а.с.172-176). На час смерті годувальника ОСОБА_50 було 38 років.
ОСОБА_52, ІНФОРМАЦІЯ_25, якій призначена пенсія по втраті годувальника - її чоловіка ОСОБА_53 , який постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві і помер ІНФОРМАЦІЯ_34, що встановлено на підставі розпорядження про призначення пенсії, заяви про призначення пенсії, свідоцтва про одруження, свідоцтва про смерть і акта про нещасний випадок на виробництві, (а.с.177-182). На час смерті годувальника ОСОБА_52 був 41 рік.
ОСОБА_54, ІНФОРМАЦІЯ_26, якій призначена пенсія по втраті годувальника - її чоловіка ОСОБА_55, який постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві і помер ІНФОРМАЦІЯ_54, що встановлено на підставі розпорядження про призначення пенсії, заяви про призначення пенсії, свідоцтва про одруження, свідоцтва про смерть і акта про нещасний випадок на виробництві, (а.с.183-188). На час смерті годувальника ОСОБА_54 було 44 роки.
ОСОБА_56, ІНФОРМАЦІЯ_27, якій призначена пенсія по втраті годувальника - її чоловіка ОСОБА_60, який постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві і помер ІНФОРМАЦІЯ_55, що встановлено на підставі розпорядження про призначення пенсії, заяви про призначення пенсії, свідоцтва про одруження, свідоцтва про смерть і акта про нещасний випадок на виробництві, (а.с.189-195). На час смерті годувальника ОСОБА_56 було 43 роки.
ОСОБА_57, ІНФОРМАЦІЯ_28, якій призначена пенсія по втраті годувальника - її чоловіка ОСОБА_58, який постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві і помер ІНФОРМАЦІЯ_56, що встановлено на підставі розпорядження про призначення пенсії, заяви про призначення пенсії, свідоцтва про одруження, свідоцтва про смерть і акта про нещасний випадок на виробництві, (а.с.196-201). На час смерті годувальника ОСОБА_57 було 46 років.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_29, якій призначена пенсія по втраті годувальника - її чоловіка ОСОБА_59, який помер ІНФОРМАЦІЯ_57 внаслідок професійного захворювання, що встановлено на підставі розпорядження про призначення пенсії, заяви про призначення пенсії, свідоцтва про одруження, свідоцтва про смерть і довідки МСЕК, (а.с.51-55). На час смерті годувальника ОСОБА_3 було 56 років.
13 липня 2007 року ОСОБА_3 набула статус фізичної особи-підприємця, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В01 № 010896, (а.с.208).
Зі змісту листа Кіровської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області від 23 березня 2011 року № 4826/17-013-6/509 вбачається, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в органах Державної податкової служби як суб'єкт підприємницької діяльності без створення юридичної особи з 13 липня 2007 року, перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності. Згідно наданого звіту суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку, обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) у 1 кварталі 2010 року становив 2 000,00 грн., (а.с.207).
До спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені норми права.
Ст.1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР, (далі - Основи), встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.4 Основ, залежно від страхового випадку існують такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.
Відносини, що виникають за зазначеними в ч.1 цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду, що передбачено ст.12 Основ.
За пенсійним страхуванням, згідно з приписами ст.25 Основ, надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених ч.4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.25 Основ за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Ч.4 ст.26 Основ передбачено наступне: якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Приймаючи до уваги те, що пенсія по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тобто тим суб'єктом, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до ст.25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Правові норми, що містяться у ст.ст.21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV, (далі - Закон № 1105-ХІV), дозволяють дійти висновку про те, що у разі настання страхового випадку обов'язок своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання чи пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Абз.2 п.5 ч.1 ст.24 Закону № 1105-ХІV визначено, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 року № 5-4/4, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
Згаданий Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом № 1105-ХІV, (крім осіб, зазначених в п.2 ст.8 цього Закону).
Таким чином, у спірних правовідносинах належним способом захисту права Позивача є звернення до суду із позовною заявою про стягнення понесених витрат, оскільки норми Порядку передбачають процедуру підписання акту звірки між сторонами у випадку відсутності спору між ними.
Ст.10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII, (далі - Закон № 1788-ХІІ), передбачено, що пенсійне забезпечення громадян України відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до ст.81 Закону № 1788-ХІІ призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по втраті годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Ч.8 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV визначено, що пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону № 1105-ХІV.
Ст.21 Закону № 1105-ХІV визначений перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у разі настання страхового випадку.
Відповідно ст.28 Закону № 1105-ХІV страховими виплатами є грошові суми, які згідно із ст.21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Зазначені грошові суми складаються із страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому; страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника; страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
Згідно з положеннями ст.33 Закону № 1105-ХІV у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з п.п. «д» п.1 ч.1 ст.21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.
Такими непрацездатними особами є: 1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; 2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють; 3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності; 4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти; 5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.
Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Судом встановлено, що особи, яким Позивач здійснив виплату пенсій по втраті годувальника, на день смерті годувальника не досягли 55-річного віку.
Позивачем не доведено, що на день смерті годувальника ці особи були непрацездатними та перебували на утриманні потерпілого або мали право на одержання від нього утримання.
Стосовно ОСОБА_3 суд відзначає наступне.
На день смерті годувальника вказана особа досягла 56-річного віку, проте здійснювала підприємницьку діяльність і отримувала від неї доход. Водночас для визнання її утриманцем необхідні докази того, що вона не працювала і частина доходу її померлого чоловіка була для неї основним і постійним джерелом існування.
Чинним законодавством визначений вичерпний перелік осіб, які мають право на страхові виплати у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а саме таке право мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого, або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача витрат на виплату пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, задоволенню не підлягають.
З приводу вимог УПФУ щодо стягнення з Відділення Фонду відшкодування витрат на виплату щомісячної адресної допомоги, суд відзначає наступне.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV, (далі - Закон № 1058-ІV), непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством. У разі якщо сукупність виплат, зазначених у частині першій цієї статті, разом з пенсійними виплатами із системи пенсійного забезпечення та іншими доходами не досягають розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для непрацездатних громадян, такі громадяни мають право на отримання державної соціальної допомоги в порядку, розмірах та за рахунок коштів, визначених законом.
П.2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», (далі - Постанова № 265), встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога в сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
За змістом п.4 Постанови № 265 виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Ч.3 ст.30 та ч.8 ст.36 Закону № 1058-ІV встановлено, що пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а також пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, передбачено ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV, (далі - Закон № 1105-ХІV).
Відповідно до цієї статті Фонд зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.
До страхових виплат, передбачених цим Законом, адресна допомога не включається.
П.4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління ПФУ, правління Фонду від 4 березня 2003 року № 5-4/4, (далі - Порядок), передбачено, зокрема, що Фонд зобов'язаний відшкодовувати ПФУ виплачену останнім суму основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Аналіз положень Постанови № 265, якою передбачено надання щомісячної державної адресної допомоги, дає підстави вважати, що така виплата не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Вирішуючи питання, чи здійснюються ці виплати за рахунок коштів Фонду, суд врахує те, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Одним з основних принципів страхування від нещасного випадку є цільове використання коштів, які відповідно до ст.46 Закону № 1105-ХІV не формуються за рахунок Державного бюджету України, не включаються до його складу та використовуються виключно за їх прямим призначенням.
Зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та враховуючи те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд не може нести витрати на виплату державної адресної допомоги та підвищення до пенсії.
Отже на підставі системного тлумачення наведених вище правових норм, та враховуючи висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за наслідками розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України, (постанови від 6 червня 2011 року по справі № 21-57а11, від 20 червня 2011 року по справах № 21-59а11 і № 21-118а11, від 19 грудня 2011 року по справі № 21-397а11, від 20 лютого 2012 року по справі № 21-462а11), суд дійшов висновку про те, що вимоги УПФУ про стягнення з Відділення Фонду витрат на виплату та доставку державної адресної допомоги задоволенню не підлягають.
Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до положень ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2-15, 17-20, 51, 69-72, 94, 98, 159-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України у м. Кіровське Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровське Донецької області про відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності та втраті годувальника, за період з 1 березня по 31 липня 2012 року в сумі 471 366,72 грн. - відмовити повністю.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 10 жовтня 2012 року.
Постанова складена у повному обсязі і підписана 14 жовтня 2012 року.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кравченко Т.О.