ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" червня 2012 р. Справа № 2a-1539/12/0970
14 год. 00 хв. м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Микитин Н.М.
при секретарі Щербяк В.С.
за участю:
прокурора -Аверкової Н.О.,
представника позивача -Федьківа В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську до приватного підприємства «Фірма «ДВД»про стягнення податкового боргу,-
ВСТАНОВИВ:
Заступник прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську звернувся в суд з адміністративним позовом до приватного підприємства «Фірма «ДВД» про стягнення податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб в сумі 68090,89 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач допустив заборгованість перед бюджетом по орендній платі за землю за період з червня 2011 року по грудень 2011 року в загальній сумі 68090,89 грн., яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Вказану суму податкового боргу відповідач в добровільному порядку не сплачує.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що податковий борг відповідача з орендної плати за землю, є грошовим зобов'язанням відповідача, яке самостійно ним визначене, просив стягнути заборгованість за червень-грудень 2011 року. При цьому зазначив, що відповідач систематично не сплачує орендну плату за землю та Івано-Франківським окружним адміністративним судом вже виносились рішення по стягненню податкового боргу по орендній платі за попередні періоди.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.20). Поштове відправлення надсилалося за адресою місцезнаходження відповідача - м.Івано-Франківськ, вул.Мазепи,168 (а.с.9). Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за відсутності відповідача або його уповноваженого представника до суду не надходило, своїм правом на подання заперечення проти позову відповідач не скористався.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18.08.2000 року ПП «Фірма «ДВД» зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (а.с.9-10), взяте на облік як платник податків та є платником орендної плати за землю.
Як вбачається з матеріалів справи, Івано-Франківська міська рада уклала з ПП «Фірма «ДВД» договір оренди землі від 23 квітня 2009 року, згідно із яким відповідачу передано в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,8485 га, для обслуговування адміністративно-виробничої будівлі та споруд, строком до 23.04.2012р.
Відповідно до розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена з 01.02.2011 року, відповідачу визначена сума орендної плати в розмірі 458,56 грн.(а.с.14).
Загальна сума заборгованості відповідача по орендній платі за землю за період з червня 2011 року по грудень 2011 року перед бюджетом становить 68090,89 грн.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпункту 9.1.10. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів.
Пунктом 15.1. статті 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно пункту 269.1. статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Згідно пункту 270.1. статті 270 цього Кодексу об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку відповідно до пункту 288.1. статті 288 ПК України є договір оренди такої земельної ділянки. Згідно пункту 288.4. статті 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Згідно пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Статтею 285 даного Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
У відповідності до пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до пункту 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
В судовому засіданні встановлено, що 28.01.2011 року ПП «Фірма «ДВД» подано до Державної податкової інспекції м.Івано-Франківська декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності ) за 2011 рік, де відповідачем розраховано розмір вказаних зобов'язань за червень 2011 року - 9727,27 грн., липень 2011 року - 9727,27 грн., серпень 2011 року - 9727,27 грн., вересень 2011 року - 9727,27 грн., жовтень 2011 року - 9727,27 грн., листопад 2011 року - 9727,27 грн. та грудень 2011 року - 9727,27 грн., що в сумі становить 68090,89 грн. (а.с.12-13).
Пунктом 57.1. статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.
Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно обраховані податкові зобов'язання відповідача визначені ним в податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності ) в сумі 68090,89 грн., є узгодженими з дня подання таких декларацій та являються податковим боргом відповідача.
Відповідно до статті 290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.
Як вбачається з матеріалів справи 15.07.2010 року ПП «Фірма «ДВД» отримано податкову вимогу форми «Ю1» від 02.07.2010р. № 1/1349 винесену Державною податковою інспекцією м.Івано-Франківська, що підтверджується підписом головного бухгалтера відповідача на корінці вказаної вимоги (а.с.11).
Також, Державною податковою інспекцією м.Івано-Франківська області 04.08.2010р. вручено ПП «Фірма «ДВД» другу податкову вимогу форми "Ю2" від 04.08.2010 року за № 2/1606, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на корінці вказаної вимоги (а.с.11 зв.). Вказані податкові вимоги є неоскарженими та невідкликаними.
Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно пункту 59.4. статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За змістом пункту 59.5. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
За таких обставин суд прийшов до переконання, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг у сумі 68090,89 грн.
Податковий борг відповідача підтверджується податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік (а.с.12-13), податковою вимогою форми "Ю1" за № 1/1349 від 02.07.2010 року (а.с.11), другою податковою вимогою форми "Ю2" за № 2/1606 від 04.08.2010 року (а.с. 11зв.), а також зворотнім боком облікової картки платника, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 7-8).
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідачем суду не надано.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити суму податкового боргу.
Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, орган держаної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи, щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з ПП «Фірма «ДВД» податкового боргу в сумі 68090,89 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з рахунків приватного підприємства "Фірма "ДВД" (ідентифікаційний номер - 30983889, місцезнаходження - 76018, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, 168) у банках та за рахунок належної відповідачу готівки в дохід Державного бюджету України 68090 (шістдесят вісім тисяч дев'яносто) гривень 89 копійок податкового боргу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ Микитин Н.М.
Постанова складена в повному обсязі 02.07.2012 року.