ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

03 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0270/4053/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Поліщук Ірини Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Олексієнко Юлії Володимирівни

представника позивача: Ткаченко Н.М.

представника відповідача: Кондратюк О.В.,Македонського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім"

до: Вінницької митниці

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень

ВСТАНОВИВ :

22 серпня 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «Вінницяпобутхім» з позовом до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами невиїзної документальної перевірки по своєчасності, достовірності, повноті нарахування та сплати податків і зборів ПрАТ «Вінницяпобутхім» під час здійснення митного оформлення товарів задекларованих у вантажних митних деклараціях за період з 20.03.2012 р. по 20.04.2012 р. складено акт №0008/2/401000000/0030684913 від 30.05.2012 р., згідно висновків якого, за результатами перевірки визначене податкове зобов`язання ПрАТ «Вінницяпобутхім», що складає 44850,77 грн. ( в тому числі: мито -37375,65 грн., податок на додану вартість - 7475,12 грн.), внаслідок порушення останнім вимог пункту 12 Правил визначення країни походження товарів, затверджених рішенням Ради глав урядів СНД від 30.11.2000 р., у зв`язку з наданням неправдивих відомостей щодо критерію походження.

На підставі даного акту перевірки, Вінницькою митницею прийнято податкові повідомлення форми «Р» від 21.06.2012 року, а саме: № 52, яким ПрАТ «Вінницяпобутхім» визначено суму податкового зобов`язання за платежем «мито на товари, що ввозяться на територію України» у загальному розмірі 56063,40 грн., у тому числі: за основним платежем у розмірі 37375,65 грн., за штрафними санкціями в розмірі 18687,83 грн.; № 53, яким ПрАТ «Вінницяпобутхім» визначено суму податкового зобов`язання по податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України, у загальному розмірі 11212,69 грн., у тому числі: за основним платежем у розмірі 7475,12 грн., за штрафними санкціями в розмірі 3737,57 грн.; № 54, яким ПрАТ «Вінницяпобутхім» визначено суму податкового зобов`язання за штрафними санкціями за платежем «мито на товари, що ввозяться на територію України» у розмірі 37375,65 грн..; № 55, яким ПрАТ «Вінницяпобутхім» визначено суму податкового зобов`язання за штрафними санкціями по податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України, у розмірі 7475,12 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями позивач звернувся зі скаргою № 3/1192 від 03.07.2012 року до Державної митної служби України.

Рішенням Державної митної служби України від 08.08.2012 р. № 11.1/1.2.15.1/9048 про результати розгляду скарги, залишено податкові повідомлення Вінницької митниці форми «Р» від 21.06.2012 року №№ 52, 53, 54, 55 без змін, а скаргу ПрАТ «Вінницяпобутхім» - без задоволення.

Позивач не погоджується з висновками митного органу, викладеними в акті перевірки, а відповідно, і з прийнятими податковими повідомленнями, вважає їх протиправними та просить скасувати.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та пояснення, надані у судовому засіданні, просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, з підстав, викладених у своїх письмових запереченнях та в доповненні до заперечення, в яких зазначили, що Вінницька митниця, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення діяла згідно із нормами чинного законодавства на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом, з 28.05.2012 року по 30.05.2012 року посадовими особами Вінницької митниці проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності, достовірності, повноті нарахування та сплати податків і зборів ПрАТ «Вінницяпобутхім» перевірку.

За результатами перевірки складено акт від 30.05.2012 року № 0008/2/401000000/0030684913, згідно висновків якого, за результатами перевірки визначене податкове зобов`язання ПрАТ «Вінницяпобутхім», що складає 44850,77 грн. ( в тому числі: мито -37375,65 грн., податок на додану вартість - 7475,12 грн.), внаслідок порушення останнім вимог пункту 12 Правил визначення країни походження товарів, затверджених рішенням Ради глав урядів СНД від 30.11.2000 р., у зв`язку з наданням неправдивих відомостей щодо критерію походження.

21 червня 2012 р. на підставі акту перевірки Вінницькою митницею прийнято податкові повідомлення форми «Р»:

№ 52, яким ПрАТ «Вінницяпобутхім» визначено суму податкового зобов`язання за платежем «мито на товари, що ввозяться на територію України» у загальному розмірі 56063,40 грн., у тому числі: за основним платежем у розмірі 37375,65 грн., за штрафними санкціями в розмірі 18687,83 грн.;

№ 53, яким ПрАТ «Вінницяпобутхім» визначено суму податкового зобов`язання по податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України, у загальному розмірі 11212,69 грн., у тому числі: за основним платежем у розмірі 7475,12 грн., за штрафними санкціями в розмірі 3737,57 грн.;

№ 54, яким ПрАТ «Вінницяпобутхім» визначено суму податкового зобов`язання за штрафними санкціями за платежем «мито на товари, що ввозяться на територію України» у розмірі 37375,65 грн.;

№ 55, яким ПрАТ «Вінницяпобутхім» визначено суму податкового зобов`язання за штрафними санкціями по податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України, у розмірі 7475,12 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями, позивач звернувся з скаргою № 3/1192 від 03.07.2012 року до Державної митної служби України.

Згідно рішення Державної митної служби України від 08.08.2012 р. № 11.1/1.2.15.1/9048 про результати розгляду скарги, податкові повідомлення Вінницької митниці форми «Р» від 21.06.2012 року №№ 52, 53, 54, 55 залишено без змін, а скаргу ПрАТ «Вінницяпобутхім» - без задоволення.

Визначаючись щодо заявленого позову суд виходив з наступного.

Так, у акті перевірки перевіряючими зазначено, що у ВМД № 401000013/2011/009681 від 15.08.2011р. Підприємством задекларовано товар «Вироби з пластмаси для пакування товарів (миючих засобів), вмістом не більш як 2 л, не для медичних цілей, ГОСТ Р 51760-2001; Флакони з ручкою, циліндричної форми, дно у вигляді еліпсу, не градульовані, горловина з різьбою, без кришки. Використання - для упаковки рідких миючих засобів. Країна виробництва: Російська Федерація (RU). Торгівельна марка: «Невська NС косметика». Виробник: Філіал ВАТ «Невська косметика»», код товару 3923301000 згідно УКТЗЕД (ставка мита 6,5 %), митна вартість - 183208,73 грн. Сума нарахованих податків склала 48550,32 грн., в т.ч. мито - 11908,57 грн. (умовне нарахування - застосування преференції 065 - товари, що ввозяться в Україну згідно з міжурядовими угодами України з СНД); ПДВ - 36641,75 грн.

Для застосування пільги в оподаткуванні (ввізне мито) під час митного оформлення товару зазначеного у ВМД № 401000013/2011/009681 від 15.08.2011р. підприємством надано зовнішньоекономічний контракт № 171 від 10.05.2011 р. та сертифікат про походження форми СТ-1 від 25.07.2011 р. № RU UA 1017000339.

В сертифікаті форми СТ-1 від 25.07.2011 р. № RU UA 1017000339, поданого до вищезазначеної ВМД, в графі 9 «Критерії походження» зазначено «Д 3923» - товар, підданий достатній обробці/переробці, із зазначенням перших чотирьох цифр коду товарної позиції по УКТЗЕД кінцевої продукції.

У відповідності з пунктом 16 Правил визначення країни походження товарів, затверджених рішенням Ради глав урядів СНД від 30.11.2000 р. (далі - Правил), статті 283 Митного кодексу України, для підтвердження виконання критерію достатньої переробки, зазначеного у графі 9 сертифікату про походження форми СТ-1 від 25.07.2011 р. № RUUA 1017000339, Вінницькою митницею було направлено запит до торгово-промислової палати Східного Сибіру Російської Федерації (уповноважений орган, що видав сертифікат форми СТ-1), з проханням надати додаткові або уточнюючі відомості.

Торгово-промислова палата Східного Сибіру Російської Федерації листом від 23.09.2011 р. № 017-06/13-76 направила на адресу Вінницької митниці копію акта експертизи від 22.07.2011 р. № 017-04-01019, у якому зазначено критерії походження «П» - товар «Флакони з ручкою пластмасові жовтого кольору» повністю вироблений у Російській Федерації.

Перевіркою встановлено невідповідність критерію походження зазначеного у графі 9 сертифіката СТ-1 від 25.07.2011 р. № RUUA 1017000339, чим, на думку відповідача, порушено вимоги пункту 12 Правил. Відповідно до підпункту г пункту 6 Порядку проведення митними органами перевірки преференційних сертифікатів при ввезені товарів на митну територію України на умовах угод про вільну торгівлю, затвердженого наказом Державної митної служби України від 13.10.2003 № 683, сертифікат визнається недійсним у випадках заповнення його з порушенням вимог, установлених угодою.

З урахуванням вищевикладеного сертифікат про походження форми СТ-1 від 25.07.2011 р. № RUUA 1017000339 відповідачем визнано недійсними для цілей надання товару режиму вільної торгівлі.

Податкове зобов'язання Підприємства, визначене за результатами перевірки, внаслідок порушення вимог пункту 12 Правил, складає 14290,28 грн. (в т.ч. ввізного мита - 11903,57 грн., ПДВ - 2381,71 грн.).

Крім того, у акті перевірки перевіряючими зазначено, що у ВМД № 401000013/2011/010027 від 23.08.2011 р. Підприємством задекларовано товари:

- «Вироби з пластмаси для пакування товарів (миючих засобів), вмістом не більше як 2 л, не для медичних цілей, ГОСТ Р 51760-2001: Флакони жовті з ручкою, циліндричної форми, дно у вигляді еліпсу, не градульовані, горловина з різьбою, без кришки. Використання - для упаковки рідких синтетичних миючих засобів. Країна виробництва: Російська Федерація (RU). Торгівельна марка: «Невська NC косметика». Виробник: Філіал ВАТ «Невська Косметика», код товару 3923301000 до УКТЗЕД (ставка мита 6,5 %)»;

- «Вироби з пластмаси ковпачки для закупорювання флаконів з синтетичними миючими засобами, не для медичних цілей, ГОСТ Р 51214-98: ковпачок «фліп-топ», являє собою виріб з відкидним верхом, кришкою засувкою, для закупорювання флаконів. Країна виробництва: Російська Федерація (RU). Торгівельна марка: «Невська NC косметика». Виробник: Філіал ВАТ «Невська Косметика»;

- «Вироби з пластмаси ковпачки для закупорювання флаконів з синтетичними миючими засобами, не для медичних цілей, ГОСТ Р 51214-98: ковпачок «мірник» жовтого кольору, для закупорювання флаконів, являє собою виріб циліндричної форми з різьбою довжиною 70 мм. Країна виробництва: Російська Федерація (RU). Торгівельна марка: «Невська NC косметика». Виробник: Філіал ВАТ «Невська Косметика».

Загальна митна вартість - 391801,17 грн. Сума нарахованих податків склала 103827,32 грн. в т.ч. мито - 25467,08 грн. (умовне нарахування - застосування преференції 065 - Товари, що ввозяться в Україну згідно з міжурядовими угодами України з країнами СНД); ПДВ - 78360,24 грн.

Для застосування пільги в оподаткуванні (ввізне мито) під час митного оформлення товарів зазначених у ВМД № 401000013/2011/010027 від 23.08.2011 р. Підприємством надано зовнішньоекономічний контракт № 171 від 10.05.2011 р. та сертифікат про походження форми СТ-1 № RUUA 1017111349 від 27.07.2011 р.

В сертифікаті форми СТ-1 № RUUA 1017111349 від 27.07.2011 р. поданої до вищезазначеної ВМД в графі 9 «Критерії походження» зазначено «Д 3923» - товар, підданий достатній обробці/переробці, із зазначенням перших чотирьох цифр коду товарної позиції по УКТЗЕД кінцевої продукції.

У відповідності з пунктом 16 Правил, для підтвердження виконання критерію достатньої переробки, зазначеного у графі 9 сертифікату про походження форми СТ-1 поданого до митного оформлення № RUUA 1017111349 від 27.07.2011 р. (№ 401000013/2011/010027 від 23.08.2011 р.) Вінницькою митницею було направлено :запит до торгово-промислової палати Східного Сибіру Російської Федерації (уповноважений орган, що видав сертифікат форми СТ-1), з проханням надати додаткові або уточнюючі відомості.

Торгово-промислова палата Східного Сибіру Російської Федерації листом рід 31.10.2011 р. № 017-06/13-91 направила на адресу Вінницької митниці копію акта експертизи № 017-04-01040 від 27.07.2011 р., у якому зазначено критерій походження «П» - товар «Флакони з ручкою пластмасові жовтого кольору» повністю вироблений у Російській Федерації.

Перевіркою встановлено невідповідність критерію походження зазначеного у графі 9 сертифіката СТ-1 № RUUA 1017111349 від 27.07.2011 р., чим порушено вимоги пункту 12 Правил. Відповідно до підпункту г пункту 6 Порядку проведення митними органами перевірки преференційних сертифікатів при ввезені товарів на митну територію України на умовах угод про вільну торгівлю, затвердженого наказом Державної митної служби України від 13.10.2003 № 683, сертифікат визнається недійсним у випадках заповнення його з порушенням вимог, установлених угодою.

З урахуванням вищевикладеного сертифікат про походження форми СТ-1 № RUUA 1017111349 від 27.07.2011 р. відповідачем визнано недійсними для цілей надання товару режиму вільної торгівлі.

Податкове зобов'язання Підприємства, визначене за результатами перевірки, внаслідок порушення вимог пункту 12 Правил, складає 30560,49 грн. (в т.ч. ввізного мита - 25467,08 грн., ПДВ - 5093,41 грн.).

Так, з таких висновків перевіряючих слідує, що враховуючи те, що у сертифікатах форми СТ-1 № RU UA 1017000339 від 25.07.2011 р. та № RUUA 1017111349 від 27.07.2011 р. в графі 9 помилково зазначено невідповідні критерії походження, а саме: "Д 3923" - товар, підданий достатній обробці/переробці, із зазначенням перших чотирьох цифр коду товарної позиції по УКТЗЕД кінцевої продукції, замість "П" - товар повністю вироблений у Російській Федерації, позивач при ввезені даних товарів на митну територію країни повинен був сплати мито за їх ввезення та податок на додану вартість.

Однак, суд критично оцінює такі твердження відповідача, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Російської Федерації від 24.06.1993 р., яка набула чинності 21.02.1994 р. (далі - Угода), Договірні Сторони не застосовуватимуть мито, податки та збори, що мають еквівалентний вплив на експорт та/або імпорт товарів, що походять з митної території однієї з Договірних Сторін і призначені для митної території іншої Договірної Сторони.

При цьому, частиною 2 даної статті встановлено, що для цілей цієї Угоди та на період її дії під товарами, що походять з території Договірної Сторони, маються на увазі товари:

а) повністю вироблені на території Договірних Сторін та/або

б) піддані переробці на території Договірних Сторін з використанням сировини, матеріалів і комплектуючих виробів з третіх країн, що змінили в зв'язку з цим приналежність по класифікації товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД), заснованій на Гармонізованій Системі описування та кодування товарів і Комбінованій тарифно-статистичній номенклатурі Європейського економічного співробітництва, виходячи з чотирьох перших знаків та/або

в) вироблені з використанням зазначених в п. "б" сировини, матеріалів та комплектуючих виробів за умови, що їх сукупна вартість не перевищує фіксованої долі експортної ціни товарів, що реалізуються.

Зробивши висновок про те, що в сертифікатах форми СТ-1 № RU UA 1017000339 від 25.07.2011 р. та № RUUA 1017111349 від 27.07.2011 р. в графі 9 помилково зазначено невідповідні критерії походження товару, що позбавляє позивача права на отримання пільг при ввезені товару на митну територію України, відповідачем не враховано положення ч. 2 ст. 1 Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Російської Федерації від 24.06.1993 р., відповідно до якої, не застосовується мито, податки та збори, за ввезення товарів, в незалежності від того чи повністю вони вироблені на території Договірних Сторін та/або піддані переробці на території Договірних Сторін з використанням сировини, матеріалів і комплектуючих виробів з третіх країн, що змінили в зв'язку з цим приналежність по класифікації товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД).

Відповідно до п. 13 Правил визначення країни походження товарів, затверджених рішенням Ради глав урядів СНД від 30.11.2000 р., сертифікат про походження повинен однозначно свідчити про те, що цей товар походить з відповідної країни. Про це свідчать спірні сертифікати № RUUA 1017000339 та № RUUA 1017111349, а акт експертизи, отриманий від торгово-промислової палати Східного Сибіру Російського Федерації, не спростовує цього факту, а навпаки підтверджує, що товар походить з відповідної країни.

Крім того, згідно п. 7 Порядку проведення митними органами перевірки преференційних сертифікатів при ввезенні товарів на митну територію України на умовах угод про вільну торгівлю, рішення митного органу щодо достовірності сертифіката може бути переглянуте ним або митним органом вищого рівня тільки у разі, якщо рішення прийняте на основі недостовірної інформації. В даному випадку інформація, яка свідчить про наявність пільги під час митного оформлення не спростована актами експертизи торгово-промислової палати Східного Сибіру Російського Федерації, навпаки підтверджена.

Також, необхідно зазначити, що з незрозумілих суду причин податкові повідомлення були прийняті відповідачем лише 21.06.2012 р., в той час, як сертифікати форми СТ-1 № RU UA 1017000339 від 25.07.2011 р. та № RUUA 1017111349 від 27.07.2011 р. з помилкою в графі "9": критерії походження, були пред`явленні при ввезені товару на митну територію України, ще у 2011 році. Крім того, акти експертизи, в яких було встановлено що експортовані позивачем товари, за своїм критерієм походження, відносяться до категорії "П" - товари, які повністю виготовлені в Російській Федерації, надійшли від торгово-промислової палати Східного Сибіру Російської Федерації на адресу Вінницької митниці 05.10.2011 р. та 10.11.2011 р. відповідно, що свідчить про те, що податкові повідомлення винесені лише через 7 місяців з моменту виявлення порушення.

Крім того, суд критично оцінює твердження відповідача щодо недійсності зазначених сертифікатів на підставі невідповідності їх нормам пункту 6 Порядку проведення митними органами перевірки преференційних сертифікатів при ввезені товарів на митну територію України на умовах угод про вільну торгівлю, затвердженого наказом Державної митної служби України від 13.10.2003 № 683 (далі - Порядок).

Так, згідно пункту 6 Порядку, сертифікат визнається недійсним зокрема у випадках унесення неправдивих відомостей чи окремих змін, що перекручують зміст інформації про факти, які засвідчуються сертифікатом, а також заповнення його з порушенням вимог, установлених угодою.

В даному випадку, в сертифікатах форми СТ-1 № RU UA 1017000339 від 25.07.2011 р. та № RUUA 1017111349 від 27.07.2011 р. в графі 9 помилково зазначено невідповідні критерії походження товару, однак, така помилка не перекручує інформації про факти, оскільки не свідчить про відсутність у позивача права на пільгу при ввезені товарів на митну територію України.

Крім того, з досліджених у судовому засіданні сертифікатів форми СТ-1 № RU UA 1017000339 від 25.07.2011 р. та № RUUA 1017111349 від 27.07.2011 р. слідує, що вони заповненні у відповідності з п. 12 Правил визначення країни походження товарів, затверджених рішенням Ради глав урядів СНД від 30.11.2000 р. і містять всю, передбачену даним пунктом Правил, необхідну інформацію.

Додатково необхідно зазначити, що сертифікати форми СТ-1 видавались торгово-промисловою палатою Східного Сибіру Російської Федерації, а тому у позивача були відсутні законодавчо визначені право або обов`язок перевірки зазначених у ньому відомостей.

З урахуванням усього вищевикладеного, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення форми «Р» від 21.06.2012 року №№ 52, 53, 54, 55 є протиправними та підлягають скасуванню.

При ухваленні рішення в даній адміністративній справі суд також керувався наступним.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В той же час згідно ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З обставин адміністративної справи, встановлених судом, вбачається, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних рішень, відтак позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням, суд виходив із того, що відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені судом обставини, оскаржувані рішення не відповідають вище переліченим вимогам.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки платіжним дорученням № 004788 від 22.08.2012 року (а.с. 2) підтверджено розмір судового збору сплаченого позивачем, що складає 1121,35 грн., а адміністративний позов задоволено повністю, суд прийшов до висновку про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми сплаченого судового збору, шляхом її безспірного списання органом Державної казначейської служби із рахунку Вінницької митниці Державної митної служби.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення форми "Р" від 21.06.2012 року №№ 52, 53, 54, 55.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Вінницяпобутхім» (м. Вінниця вул. Некрасова, 4, код ЄДРПОУ 30684913) судовий збір в розмірі 1121 грн. 35 коп. (одна тисяча сто двадцять одна гривня 35 коп.) шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби із рахунку Вінницької митниці Державної митної служби України.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна