ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

Справа № 2-а-1693/11

Головуючий у 1-й інстанції: Незнамова І.М.

Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.

УХВАЛА

іменем України

"23" січня 2012 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Майора Г.І.

Одемчука Є.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області на постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від "15" липня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 15.07.2011 року зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 підвищення до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, - у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, починаючи з 07.01.2011 року по 18.06.2011 року включно.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як потерпілому від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії - у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 07.01.2011 року по 18.06.2011 року включно.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного Фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить постанову скасувати та відмовити у задоволенні позову. Зокрема, апелянт зазначає, що фінансування витрат за вказаним законом проводиться за рахунок коштів державного бюджету, в межах наданих розрахунків та виділених коштів з державного бюджету.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області, має статус громадянина, який постраждав від Чорнобильської катастрофи 4 категорії, проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю. Позивач отримує виплати згідно зі ст. ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але у меншому розмірі, ніж визначено Законом.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

За змістом ст. 51 зазначеного закону передбачено, що особам, віднесеним до 4 категорії, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.

У відповідності до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягає саме ст.ст. 39,51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836 та № 530 від 28.05.2008 року, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Доводи апелянта щодо правомірності його дій у зв'язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Також, є безпідставними доводи апеляційної скарги з приводу того, що при розрахунку вказаного виду додаткової пенсії не застосовуються положення ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У зв'язку з викладеним, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від "15" липня 2011 р. - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.Ю.Бучик

судді: Г.І. Майор Є.В.Одемчук

Роздруковано та надіслано простою кор.:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1,34400

3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області м-н Вараш, 25,м.Кузнецовськ,Рівненська область,34400