УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2012 р.Справа № 1609/2а-4746/12

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 23.05.2012р. по справі № 1609/2а-4746/12

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області

про скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 30.12.2011 року та постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 30.12.2011 року,

ВСТАНОВИЛА:

До Київського районного суду м. Полтави 09 квітня 2012 року звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з позовом, в якому просило суд скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 30.12.2011 року та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 30.12.2011 року.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 23 травня 2012 р. адміністративний позов головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області було залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 23 травня 2012 р. та направити справу для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції були порушенні норми матеріального права.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, а тому колегія суддів вважає за можливим розглянути справу відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ч. 2 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, при винесенні оскаржуваної ухвали виходив з того, що адміністративний позов ГУПФУ в Полтавській області було подано до суду після закінчення строків, встановлених законом для звернення до адміністративного суду.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так відповідно до ст. 179 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до Київського районного суду м. Полтави з позовом до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області 22.05.2012 р., а оскаржувані постанови були винесенні відповідачем 30.12.2011 року.

Позивач в позовній заяві просив Київський районний суд м. Полтави поновити строк звернення до суду та в позовній заяві було зазначено, що ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 16.03.2012 р. було залишено без розгляду зазначену позовну заяву на підставі п. 4 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. Позовна заява може бути залишена без розгляду на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.

Як вбачається із оскаржуваної ухвали Київського районного суду м. Полтави від 23.05.2012 р. підстав для визнання поважними причин пропуску процесуального строку не було встановлено судом.

Колегія судів зазначає, що до суду першої інстанції позивачем не було надано доказів відповідно до яких можливо було визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Разом з цим колегія судів зазначає, що позивачем у апеляційній скарзі не було зазначено в чому саме полягало порушення Київським районним судом м. Полтави норм матеріального права.

На підставі вищезазначеного, колегія судів вважає, що доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 23.05.2012р. по справі № 1609/2а-4746/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С.

Судді Зеленський В.В. П’янова Я.В.