КОПІЯ
Справа № 11 - 694/ 2008 року Головуючий в 1-й інстанції Слободян В.С.
Категорія: виправдувальний вирок Доповідач Задворний О.Л.
У Х В А Л А
І М' Я М У К Р А Ї Н И
24 червня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого Шершуна В.В.
суддів: Матущака М.С., Задворного О.Л.
з участю прокурорів: Ратушняка Ю.І., Бантюка І.М.
захисників: ОСОБА_3, ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями: помічника прокурора м. Хмельницького на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 21 квітня 2008 року та прокурора м. Хмельницького на окрему ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 21 квітня 2008 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, який працює на ПФ „Норд”, раніше не судимого, -
виправдано за ст. 115 ч.1 КК України за недоведеності його участі у вчиненні
цього злочину.
Міру запобіжного заходу скасовано і ОСОБА_1 звільнено з - під варти у залі суду.
Долю речових доказів вирішено у відповідності до ст. 81 КПК України.
Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він в період часу з 17 до 19 години 3 лютого 2005 року, в районі гаражного масиву, який розташований навпроти будинку АДРЕСА_2, в ході сварки з ОСОБА_5 про повернення останнім ОСОБА_6 викраденого мобільного телефону, яка переросла в бійку, на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин наніс ОСОБА_5 декілька ударів руками по різних частинах тіла, після чого з метою вбивства останнього, накинув ззаду йому на шию дріт, якого знайшов неподалік на землі, та почав душити потерпілого. Від стискання органів шиї ОСОБА_5впав на землю обличчям до низу, а ОСОБА_1, стоячи над ним, продовжував затягувати дріт на шиї. Внаслідок цих дій ОСОБА_1настала смерть ОСОБА_5від механічної асфіксії через удавлення.
Після вчинення вбивства, з метою приховання трупа та слідів злочину, ОСОБА_1 наказав свідкам ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відтягнути тіло ОСОБА_5між гаражі та прикидати снігом.
Судом також ухвалено окрему ухвалу на адресу прокурора м. Хмельницького, в якій зазначено, що органами дізнання та слідчим під час попереднього розслідування кримінальної справи допущено порушення норм кримінально - процесуального закону, у зв'язку з чим ряд доказів здобуто незаконним шляхом і вони не могли бути покладені в основу обвинувального вироку.
Також звернуто увагу прокурора на можливе застосування до ОСОБА_1недозволених методів слідства та на можливу причетність до вчинення вбивства ОСОБА_7 та ОСОБА_8.
В своїй апеляції, прокурор, який брав участь у розгляді справи, просить вирок суду скасувати і постановити новий, яким визнати ОСОБА_1 винним за ч.1 ст. 115 КК України і засудити його на 12 років позбавлення волі.
На думку прокурора судом необґрунтовано виправдано ОСОБА_1 за ст. 115 ч.1 КК України, оскільки його вина доведена зібраними по справі доказам.
Зокрема, суд безпідставно послався у вироку на те, що зізнавальні покази та явку з повинною ОСОБА_1 написав під тиском працівників міліції, поскільки ОСОБА_1, як на досудовому слідстві так і в суді при обранні йому міри запобіжного заходу, в присутності адвоката, вину свою визнавав, покази про вчинення ним вбивства ОСОБА_5, про обставини, механізм та знаряддя вбивства давав добровільно, при цьому здійснення на нього будь - якого тиску заперечив.
Доводи ОСОБА_1про застосування до нього незаконних методів під час досудового слідства, в ході перевірки, не знайшли свого підтвердження і обґрунтовано було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи з цього приводу на підставі п.2 ст. 6 КПК України. І вказана постанова ніким не оскаржувалась.
Окрім того, судом не взято до уваги, що зізнавальні покази ОСОБА_1повністю узгоджуються з показами ОСОБА_7, явками з повинною ОСОБА_6 та ОСОБА_8, відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_1 та ОСОБА_8, під час якої ОСОБА_1 добровільно розповів про обставини вчинення вбивства та висновками експерта, згідно яких на тілі ОСОБА_1будь - яких тілесних ушкоджень не виявлено.
На думку апелянта суд не надав належної оцінки: показам ОСОБА_7, ОСОБА_7, ОСОБА_8, свідків: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_2, ОСОБА_13, ОСОБА_14, результатам відтворення обстановки та обставин вбивства, те, що вони є логічними, узгодженими між собою та підтверджуються висновками експертів, речовими доказами по справі.
Апелянт вказує, що суд помилково прийшов до висновку про наявність у підсудного алібі і неправомірним є посилання суду на покази свідків: працівників „Норд” ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20, котрі є суперечливими між собою, а також спростовуються здобутими в ході досудового слідства та суді доказами. При цьому зазначає, що ці покази алібі ОСОБА_1в період з 17.00 до 19.00 не підтверджують і в цей час алібі у ОСОБА_1відсутнє.
В апеляції прокурор м. Хмельницького просить окрему ухвалу скасувати, посилаючись на те, що вона не відповідає фактичним обставинам справи і є необґрунтованою.
Вказує, що оскільки у справі будь - які докази причетності ОСОБА_8 та ОСОБА_7 до вчинення вбивства ОСОБА_5відсутні, органом досудового слідства правомірно стосовно цих осіб було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.
На думку апелянта судом не взято до уваги також те, що за заявою ОСОБА_1прокуратурою міста вже проводилась перевірка і за її результатами в порушенні кримінальної справи по факту застосування працівниками Південно - Західного ВМ незаконних методів слідства відмовлено на підставі ст.6 п.2 КПК України, а також те, що зазначена постанова до цього часу ніким не оскаржена.
Окрім того, не взято до уваги висновок судово - медичного експерта, який в суді пояснив, що під час огляду тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_1не було, а виявлені крововиділення не характерні для тілесних ушкоджень, спричинених електрострумом.
В своїх зауваженнях виправданий ОСОБА_1, його захисники ОСОБА_4 та адвокат ОСОБА_3 вважають вирок правильним і законним, а тому просять залишити його без змін, а апеляцію помічника прокурора - без задоволення.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення: прокурорів Ратушняка Ю.І., Бантюка І.М. в підтримку апеляцій; потерпілу ОСОБА_2, виправданого ОСОБА_1, його захисників: ОСОБА_1 Р.І. і адвоката ОСОБА_3, які просили вирок суду і окрему ухвалу залишити без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів знаходить, що вони не підлягають задоволенню.
Висновок суду першої інстанції про недоведеність вини ОСОБА_1у скоєнні злочину, передбаченому ст. 115 ч.1 КК України відповідають матеріалам справи і ґрунтується на досліджених у судовому засіданні доказах.
При цьому місцевий суд обґрунтовано врахував вимоги ч.3 ст. 62 Конституції України, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч.2 ст. 327 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена.
В судових засіданнях ОСОБА_1 свою причетність до вбивства не визнав і пояснив, що ОСОБА_5 не вбивав і взагалі з ним був малознайомий, а під час попереднього розслідування оговорив себе під фізичним та психологічним тиском працівників міліції.
ІНФОРМАЦІЯ_2 з 8 до 17 год. 30 хв. він перебував на роботі: до обіду на фірмі „Норд”, а після - разом з ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_16 міняли стільницю в будинку ОСОБА_20 по АДРЕСА_3. З домашнього телефону ОСОБА_20 він телефонував на мобільний телефон ОСОБА_18, проте останній не відповідав. Закінчивши роботу в будинку ОСОБА_20 приблизно о 16 год. 30 хв., вони поїхали на фірму, куди прибули після 17 год., оскільки ще заїзджали на фірми „Сімвіп” та „Насолода” в мікрорайоні „Гречани” м. Хмельницького. Потім разом з ОСОБА_16 пішли додому. Біля 19 год. до нього зайшли ОСОБА_16 та ОСОБА_21з якими він пішов в магазин, де грали в більярд, а потім разом з іншими - ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24гуляли до 22 год.
З показів свідків ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_16 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 був на роботі з 8 год. У другій половині дня ОСОБА_1 разом з іншими поїхали додому до ОСОБА_20 замінювати стільницю. У неї залишились ОСОБА_1 та ОСОБА_16, а ОСОБА_18 з ОСОБА_19їздили на ринок висвердлювати у мийці отвір. На фірму повернулись після 17 год. і приблизно о 17 год. 30 хв. розійшлись. З ОСОБА_1 додому йшов ОСОБА_16. Приблизно з 19 год. ОСОБА_16 разом з ОСОБА_1 та іншими друзями в магазині грали у більярд, а потім гуляли допізна.
Свідок ОСОБА_20 підтвердила, що ІНФОРМАЦІЯ_2, після 13 год., ОСОБА_1 разом з трьома працівниками фірми „Норд” приїхали до неї додому міняти стільницю на кухні. ОСОБА_1 та ще один хлопець залишились у неї, а двоє інших возили мийку на ринок. Повернувшись після 15 год., вони встановили мийку. Закінчивши роботу, вони, в тому числі і ОСОБА_1, після 16 год. поїхали.
За повідомленням ВАТ „Укртелеком” ІНФОРМАЦІЯ_2, о 15 год. 16 хв., був зафіксований телефонний дзвінок з домашнього телефону ОСОБА_20 на мобільний телефон ОСОБА_18, який не відповідав.
Свідок ОСОБА_15 підтвердив, що ІНФОРМАЦІЯ_2, приблизно о 17 год. 30 хв., бачив з фірми „Норд” як ОСОБА_1, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 з фірми „Норд” пішли додому.
З показань свідків ОСОБА_24, ОСОБА_23, ОСОБА_21, ОСОБА_22 вбачається, що у вечірній час ІНФОРМАЦІЯ_2 вони з ОСОБА_1 у магазині „Аура” грали у більярд, а потім допізна гуляли.
Як вбачається з матеріалів справи фактично органом досудового слідства та прокурором не встановлено час скоєння вбивства потерпілого.
Спочатку органом досудового слідства час вбивства ОСОБА_5визначався приблизно о 16 год. 20 хв., виходячи з показів неповнолітнього свідка ОСОБА_7
(т.1, а.с. 103 - 104)
Після додаткового розслідування орган досудового слідства, перепред'явивши ОСОБА_1 обвинувачення, зазначив, що вбивство потерпілого було скоєно після 16 год. ІНФОРМАЦІЯ_2. А вже потім час вбивства ОСОБА_5слідство визначило в межах між 17 та 19 год. ІНФОРМАЦІЯ_2.
Хоча не зрозуміло на підставі яких доказів орган досудового слідства зробив такий висновок, оскільки свідок ОСОБА_8 стверджував, що вбивство ОСОБА_5ОСОБА_1 скоїв приблизно о 16 год. 20 хв. ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до висновку судово - медичної експертизи причиною смерті ОСОБА_5є механічна асфіксія через удавлення, а точно встановити дату та час смерті не є можливим внаслідок впливу на труп низької температури та розвитку пізніх трупних змін (т.3, а.с. 3 - 5).
Свідки ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 під час попереднього розслідування ( т.2, а.с. 69; т.6 а.с. 63; т.1, а.с.21; т.2. а.с. 42, 90, 44, 88; т.6, а.с. 65), а останні двоє і в судових засіданнях, стверджували, що вдень 04.02.2005 року вони бачили потерпілого ОСОБА_5живим, про що зазначені свідки заявляли працівникам міліції ще на початку розслідування.
За таких обставин місцевий суд обґрунтовано визнав, що ОСОБА_1 не міг скоїти вбивство ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 в період з 16 до 19 години, оскільки має неспростоване ні органом досудового слідства, ні прокурором алібі.
Твердження в апеляції помічника прокурора м. Хмельницького про суперечливість і не послідовність показань свідків ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_15, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_25є голослівними.
Підстав не вірити показанням зазначених свідків у колегії суддів не має.
Відповідно до ч.2 ст. 74 КПК України показання обвинуваченого, в тому числі й такі, в яких він визнає себе винним, підлягають перевірці. Визнання обвинуваченим своєї вини може бути покладено в основу обвинувачення лише при підтвердженні цього визнання сукупністю доказів, що є в справі.
Оскільки на початковій стадії досудового слідства ОСОБА_1 давав непослідовні та протиречиві показання про обставини вбивства ним ОСОБА_5, які ж до того не були підтверджені сукупністю інших доказів у справі, суд першої інстанції правомірно не зміг покласти їх в основу обвинувального вироку.
Так, при допиті в якості свідка 07.02.2005 року (т.1, а.с. 45 - 46) ОСОБА_1 стверджував, що ІНФОРМАЦІЯ_2 він після роботи, випивши пляшку горілки, біля кінотеатру „Восток” в мікрорайоні „Гречани” зустрів ОСОБА_8 і послав його за ОСОБА_5, з яким хотів переговорити.
Під час розмови між ним та ОСОБА_5 виникла сварка і він схопив останнього за шию та почав душити стоячи. Потім поклав потерпілого на землю, дістав з кишені шнурок від спортивних штанів, накинув на шию ОСОБА_5 та задушив останнього. При цьому були присутні ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які допомогли йому закидати труп потерпілого снігом. Шнурок він поклав в кишеню і наступного дня, разом зі спортивними штанами, спалив.
В явці з повинною від 08.02.2005 року ОСОБА_1 зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 після роботи прийшов додому, де переодягнувся і поїхав у місто. Там купив 2 пляшки горілки, з яких випив 1,5 пляшки. Ідучи додому, зустрів ОСОБА_8, який за його вказівкою привів ОСОБА_5до гаражів, де він спочатку рукою, а потім мотузкою задушив потерпілого.
Під час допиту в якості підозрюваного 17.02.2005 року (т.2, а.с. 16-19) ОСОБА_1 вже стверджував, що випив 0,5 горілки у парку, а ОСОБА_5задушив дротом в ізоляції жовтуватого кольору, якого знайшов на місці пригоди.
Під час відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_1 не зміг показати ні місце де було скоєно вбивство ОСОБА_5, ні місце заховання трупа. Невпевнено він показував і механізм убивства ( т.2, а.с. 24-26).
Згодом ОСОБА_1 відмовився від зазначених показань, заявивши, що працівники міліції застосували до нього фізичний і психологічний тиск.
Твердження в апеляції про те, що ОСОБА_1 визнав себе винним саме в убивстві ОСОБА_5ІНФОРМАЦІЯ_2 в місцевому суді 17.02.2005 року при взятті його під варту не відповідає дійсності, оскільки як вбачається з протоколу судового засідання ОСОБА_1 лише заявив, що визнає себе винним і розкаюється.
Але у скоєні якого злочину він визнає себе винним і при яких обставинах та коли він його вчинив у протоколі не зазначено. ( т.6,а.с. 13).
З показань неповнолітнього свідка ОСОБА_8 О.В. вбачається, що вперше ОСОБА_1 він побачив лише у відділку міліції. Очевидцем вбивства останнім ОСОБА_5він не був. ІНФОРМАЦІЯ_2 в період часу з 16 до 19 год. біля гаражів не перебував.
Обґрунтовано судом не взято до уваги показання свідка ОСОБА_7 про те, що в його та ОСОБА_8 присутності ОСОБА_1 задушив ОСОБА_5, оскільки в деталях вони не послідовні, змінювались по мірі об'єктивного встановлення тих чи інших обставин і дані особою заінтересованою, оскільки як вбачається з матеріалів справи саме ОСОБА_8 06.02.2005 року підкинув під двері квартири сім'ї ОСОБА_5 ампутовані у трупа потерпілого нігтьову та середню частину пальця і написану ОСОБА_8 записку з погрозами розправитись з ОСОБА_5, якщо його рідні звернуться в правоохоронні органи.
Крім цього, як встановлено в судовому засіданні спочатку ОСОБА_8 не заявляв, що саме ОСОБА_1 вбив ОСОБА_5, пояснивши, що ОСОБА_1 він не знає та бачить уперше.
Потім, при допиті в якості свідка, ОСОБА_8 заявив, що був очевидцем вбивства ОСОБА_5, яке ІНФОРМАЦІЯ_2, після 15 год., скоїв хлопець, якого він побачив у відділенні міліції, тобто ОСОБА_1.
І саме ОСОБА_8 при відтворенні обставини і обставин події показав місце де заховано труп ОСОБА_5. Там же були виявлені особисті речі потерпілого і дріт в ізоляції. ( т.1, а.с. 89 - 130, 131-170)
Тільки після виявлення цього дроту ОСОБА_1 змінив свої показання і почав стверджувати, що задушив ОСОБА_5не мотузкою, а куском дроту в ізоляції.
Пізніше ОСОБА_1 пояснив, що такі покази він змушений був дати під впливом працівників міліції, які показали йому цей дріт.
Під час судового розгляду справи вияснилось, що після затримання у ОСОБА_1була вилучена куртка, яку в кабінеті працівника Південно-західного відділу міліції ОСОБА_10 роздивлявся ОСОБА_8, що підтверджується показаннями останнього та свідка ОСОБА_28 Однак ця дія процесуально оформлена не була.
Врахувавши цю обставину та те, що виїмка у ОСОБА_1куртки та штанів в порушення вимог ст.ст. 178, 181, 183, 184, 186 КПК України проведена працівниками слідчого ізолятора не за вмотивованого постановою слідчого, а на підставі листа і оформлена актом (т. 3, а.с.118,119), у відсутності понятих, при цьому вилучені речі не опечатувались, суд обґрунтовано не взяв до уваги висновок криміналистічної експертизи ( с.3, а.с. 127-129), згідно якого на куртці та штанах ОСОБА_1виявлено волокна спільної родової належності з волокнами, які входять до складу трикотажу рукавиць потерпілого ОСОБА_5.
Як на попередньому слідстві, так і в суді потерпіла ОСОБА_2 стверджувала, що ОСОБА_1 причин вбивати її сина не мав. У цьому вона підозрює неповнолітніх ОСОБА_8 і ОСОБА_8, оскільки останніх син підозрював у викрадені у нього ігрової приставки і, йдучи вранці ІНФОРМАЦІЯ_2 у школу, говорив, що скаже їм про це.
Твердження в апеляції про те, що факт вбивства ОСОБА_1 ОСОБА_5підтверджується явкою з повиною свідка ОСОБА_7 безпідставне, оскільки в ній останній подібного не повідомляв, а стверджував, що 04.02.2005 року ОСОБА_8 та ОСОБА_7 завели його з ножицями на місце, де, закиданий снігом, знаходився труп ОСОБА_5. Там за вказівкою останніх, боячись їх, він відтяв ножицями пальця у трупа потерпілого (т.1, а.с. 52).
Давши наведеним доказам належну оцінку з точки зору їх достатності, допустимості, достовірності та відносності, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1у вбивстві потерпілого ОСОБА_5та прийняв обґрунтоване та законне рішення про його виправдання.
Оскільки під час попереднього розслідування органами дізнання та досудового слідства були допущенні грубі порушення вимог кримінально-процесуального закону при затриманні і впізнанні ОСОБА_1, вилучення його речей, допиті малолітнього свідка ОСОБА_8 і належним чином не перевірені: доводи ОСОБА_1про застосування до нього незаконних методів слідства та версія про причетність до убивства ОСОБА_5інших осіб, суд обґрунтовано звернув на це увагу прокурора м. Хмельницького шляхом винесення окремої ухвали.
Враховуючи викладене та не знаходячи підстав для скасування вироку і окремої ухвали, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів ,-
ухвалила:
апеляції: помічника прокурора та прокурора м. Хмельницького залишити без задоволення.
Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 21 квітня 2008 року стосовно виправдання ОСОБА_1 за ст. 115 ч.1 КК України та окрему ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 21 квітня 2008 року залишити без змін.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Копія вірна:
Суддя апеляційного суду
Хмельницького суду О.Л.Задворний