|
|
Справа № 22ц-1074\2008 р.
Головуючий у 1-й інстанції: Ченцова С.М.
Доповідач: Редька А.Г.
У Х В А Л А
І М “ Я М У К Р А Ї Н И
22 липня 2008 року місто Чернігів
А п е л я ц і й н и й с у д Чернігівської області
у складі:
головуючого - судді Коренькової З.Д.,
суддів - Острянського В.І., Редьки А.Г.,
при секретарі - Куксі М.В.,
за участі: позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 25 квітня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
в с т а н о в и в:
Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 25 квітня 2008 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, що стягуються на рішенням суду на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., з 1\4 частини заробітку(доходу) до 1\6 частини заробітку(доходу).
Суд дійшов висновку, що матеріальне становище позивача не погіршилося і відсутні підстави для зменшення розміру аліментів на утримання дочки.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не може бути задоволена.
Суд першої інстанції у повному обсязі дослідив надані сторонами документи, перевірив доводи та заперечення сторін, правильно встановив обставини справи і висновок суду грунтується на матеріалах справи та законі.
За матеріалами справи встановлено, що відповідно до рішення Менського районного суду Чернігівської області від 23 лютого 2006 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., у розмірі 1\4 частини усіх видів заробітку(доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму дитини відповідного віку.
Відповідно до ст.192 СК України підставами для зменшення розміру аліментів, визначених за рішенням суду, може бути погіршення матеріального становища платника аліментів, зміна його сімейного стану, погіршення здоров'я, інші обставини, що свідчать про неспроможність платника аліментів сплачувати визначений розмір аліментів, але таких обставин по справі не встановлено.
З наданих до суду довідок про грошове утримання платника аліментів встановлено, що його доходи не зменшилися. Сімейний стан також не змінився оскільки сам позивач стверджує, що з ОСОБА_4, від якої має сина, спільно не проживає. Не надано позивачем ніяких документів, що свідчать про погіршення його здоров'я і необхідність нести значні додаткові витрати на лікування. Не встановлено також і інших обставин, що свідчать про неспроможність позивача сплачувати аліменти на утримання дочки у визначеному рішенням суду розмірі.
Посилання позивача, що з нього за іншим рішенням суду також утримуються аліменти на утримання сина на користь ОСОБА_4, які він у визначеному рішенням суду розмірі сплачує добровільно, не може бути підставою для зменшення розміру аліментів на утримання дочки, оскільки відповідно до діючого законодавства батьки зобов'язані утримувати усіх своїх неповнолітніх дітей, крім того рішення суду про стягнення аліментів на утримання сина не звернуто до примусового виконання і ці платежі не відраховуються з доходу позивача. Безпідставними є також посилання позивача про значні витрати по найму житла у місті Щорсі оскільки суду не надано ніяких документів про договір найму(оренди) житла, встановленої між наймодавцем та наймачем плати за житло, а надані квитанції про оплату комунальних послуг свідчать про витрати власника житла ОСОБА_5, але не позивача.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для зменшення розміру аліментів на утримання дочки, рішення суду ухвалено відповідно до вимог матеріального та процесуального закону і доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування або зміни рішення.
Керуючись ст.ст.307,308,314,315,319 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Менського районного суду Чернігівської області від 25 квітня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набуває чинності негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців після проголошення.
Головуючий: Судді: