Справа № 22-767/2008 р головуючий у 1 інстанції - Бердій М.А.
доповідач - Григоренко М.П.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 липня 2008 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого судді - Буцяка З.І.,
суддів : Григоренка М.П., Демянчук С.В.,
при секретареві Колесовій Л.В., за участю позивача, представника позивач ОСОБА_2., представника відповідача Андріанова М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області на рішення Рівненського міського суду від 07 квітня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1до управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, про визнання позачергового права на отримання службового житлового приміщення,
ВСТАНОВИЛА :
Рішенням Рівненського міського суду від 07 квітня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1. лише право на отримання службового жилого приміщення в житловому будинку № АДРЕСА_1.
Вважаючи дане рішення таким, що винесене із порушенням норм матеріального права, представник відповідача в апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до пункту 2 „Положення про надання службових жилих приміщень і користування ними особами рядового і начальницького складу ОВС України та військовослужбовцями внутрішніх військ МВС України”, затвердженого наказом Міністра внутрішніх справ України від 10 вересня 2004 року № 1039 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 05 жовтня 2004 року за №1255\9854, визначено вичерпний перелік посадових осіб, яким може бути надано службове жиле приміщення і в цьому переліку посада позивача відсутня.
Крім того, у пункті 4 вищевказаного Положення визначено спеціальний порядок надання службового жилого приміщення для інших працівників органів внутрішніх справ, проте суд першої інстанції вимоги цього пункту не врахував та своїм рішенням фактично встановив новий порядок надання такого житла.
Також, в судовому засіданні не було досліджено питання, чи взагалі позивач подавав документи на отримання службового житла в порядку, який визначений п.2.3 зазначеного Положення.
В зв'язку із викладеним, відповідач просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1., суд першої інстанції поклав в основу свого рішення висновок про те, що у останнього є право на отримання службового жилого приміщення в житловому будинку за № АДРЕСА_1, відповідно до пункту 4 „Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України та військовослужбовцями внутрішніх військ МВС України”, який затверджений наказом МВС України від 10.09.2004 року N 1039 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 жовтня 2004 року за N 1255/9854, оскільки той є атестованим оперативним працівником УБОЗ УМВС України в Рівненської області і з 1994 року він та його сім'я перебувають на квартирному обліку.
Проте, на розсуд колегії суддів, рішення Рівненського міського суду від 07 квітня 2008 року підлягає скасуванню, на підставі пункту 4 частини 1 статті 309 ЦПК України, у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з ухваленням у справі нового рішення.
Так, згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, та в межах заявлених ними вимог.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1. заявляв вимогу про визнання за ним позачергового права на отримання службового житлового приміщення в житловому будинку за № АДРЕСА_1, тому суд першої інстанції безпідставно з власної ініціативи змінив предмет спору та вирішив питання про право позивача на отримання житлового приміщення за вищевказаною адресою взагалі.
Частиною 1 статті 118 ЖК України встановлено, що службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього.
Відповідно до статтей 119,121 ЖК України перелік категорій робітників, яким може бути надано службові жилі приміщення і порядок його надання встановлюється законодавством.
Згідно пункту 2.2 „Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України та військовослужбовцями внутрішніх військ МВС України”, який затверджений наказом МВС України від 10.09.2004 року N 1039 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 жовтня 2004 року за N 1255/9854, службові жилі приміщення надаються незалежно від перебування працівників на квартирному обліку, без дотримання черговості та пільг, установлених для забезпечення громадян житлом, і якщо жилі приміщення, в яких проживають відповідні працівники, знаходяться на такій відстані від місця роботи, що виключає можливість виконання ними своїх функціональних обов'язків, надання службових жилих приміщень допускається у випадках, коли ці працівники забезпечені житлом.
У разі невистачання службових жилих приміщень для забезпечення всіх працівників відповідних категорій зазначені приміщення надаються виходячи з пріоритетних інтересів забезпечення нормальної діяльності відповідного органу внутрішніх справ України.
Пунктом 4 додатку до пункту 2 наказу МВС України 10.09.2004 N 1039 закріплено, що крім визначених у пунктах 1, 2, 3 Переліку категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення, службове житло може бути надано іншим працівникам органів і підрозділів внутрішніх справ на підставі спільного рішення керівництва головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті (далі - ГУМВС, УМВС) та житлово-побутових комісій ГУМВС, УМВС, погодженого керівництвом МВС України та затвердженого відповідним рішенням органів місцевого самоврядування, а також рішенням Міністра або особи, яка його заміщає.
З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1. не підлягают до задоволення, оскільки згідно вимог чинного законодавства службові приміщення надаються незалежно від перебування працівників на квартирному обліку, без дотримання черговості та пільг, установлених для забезпечення громадян житлом і тільки певному переліку працівників органів і підрозділів внутрішніх справ, до числа яких позивач не входить.
Посилання позивача на пункт 4 до пункту 2 наказу МВС України 10.09.2004 N 1039 не заслуговують на увагу, оскільки в даній правовій нормі йдеться мова про те, що інші працівники органів внутрішніх справ можуть бути забезпечені службовими жилими приміщеннями лише на підставі спільного рішення керівництва головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті (далі - ГУМВС, УМВС) та житлово-побутових комісій ГУМВС, УМВС, погодженого керівництвом МВС України та затвердженого відповідним рішенням органів місцевого самоврядування, а також рішенням Міністра або особи, яка його заміщає.
А оскільки ніякі рішення про забезпечення позивача службовим жилим приміщенням у встановленому порядку відповідними інстанціями не приймалось, тому відсуті і підстави для забезпечення останнього службовим жилим приміщенням.
Крім того, є безпідставною сама по собі і вимога позивача про забезпечення його службовим жилим приміщенням у конкретному житловому будинку.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області задовольнити частково.
Рішення Рівненського міського суду від 07 квітня 2008 року скасувати та ухвалити нове рішення, про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити рішення апеляційного суду до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили, з подачею касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Буцяк З.І.
Судді Григоренко М.П.
Демянчук С.В.