Справа № 10092 Головуючий у 1 інстанції Владимирська І.М.

Категорія 30 Доповідач Ювченко Л.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2012 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючої: Ювченко Л.П.

Суддів: Зайцевої С.А., Бугрим Л.М.

При секретарі : Лавицькому Д.Д.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» ВП «Шахта ім.О.О.Скочинського» на рішення Петровського районного суду м.Донецька Донецької області від 23 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» ВП «Шахта ім.О.О.Скочинського» про стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Апеляційною скаргою оскаржується рішення Петровського районного суду м.Донецька від 23 серпня 2012 р., яким частково задоволено позов ОСОБА_1стягнено на його користь з відповідача у відшкодування моральної шкоди 7 500грн. (сім тисяч п»ятсот грн.) та витрати на правову допомогу 1000грн.

З матеріалів справи вбачається, що у травні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі вказаним позовом, мотивуючи його тим, що з липня 2007 року до вересня 2009р. він працював на ВП «Шахта ім.. О.О.Скочинського» підземним гірничим очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею. 08 червня 2009 року при виконанні трудових обов»язків він отримав виробничу травму, гостре отруєння рудничним газом, в забої виник неочікуваний викид вугілля та газу і він чудом врятувався скористувавшись саморятівником і по конвеєрному штреку 2 західної лави ППЦЦП вийшов на свіжий струмінь повітря, а далі виїхав на поверхню шахти.Про отриману виробничу травму було складено Акт Н-1 від 30 червня 2009року.

Внаслідок отруєння газом у нього виникла вегето-судинна дистонія. За висновком МСЕК від 30 червня 2009р. йому було встановлено 3 групу інвалідності з втратою професійної працездатності 25%.

Робота в шахті під землею пов»язана з тяжкою фізичною працею в несприятливих метеорологічних умовах з постійним контактом з пилом, токсичними газами, з постійними фізичними навантаженнями і перевантаженнями, пов»язана з шумом і вібраціями. Втрата здоров"я спричинила йому моральні страждання, він довгий час лікувався, здоров»я не відновлене, в результаті обмежена нормальна життєдіяльність, втрачені звичні життєві зв»язки, це вимагає значних додаткових зусиль для організації свого життя. це привело до порушень в життєвих, особистих, побутових змінах і виробничих відносинах. Тому просив стягнути моральну шкоду в сумі 25 000грн.

Представник відповідача проти позову заперечував.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у зв"язку з роботою на підприємствах вугільної промисловості, позивачу спричинено моральну шкоду.

Суд дійшов обґрунтованого висновку, що шкоду позивачу, законні права якого порушені, повинен відшкодовувати роботодавець відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України.

Згідно ч.2 ст. 153 КЗп П України забезпечення нешкідливих безпечних умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Суд виходив з того, що моральна шкода відшкодовується працівникові роботодавцем за наявності факту порушення законних прав працівника, у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв»язків, або виникнення необхідності для працівника прикладати додаткові зусилля для організації свого життя, за наявності причинного зв»язку між попередніми умовами.

Суд обґрунтовано встановив спричинення позивачу моральної шкоди у зв"язку з професійним захворюванням. Рішення суду відповідає рекомендації п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» зі змінами і доповненнями, відповідно до яких необхідно врахувати що розмір відшкодування моральної шкоди слід визначити залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат ( їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров»я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації,час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану Суд виходив з принципів справедливості та розумності .

З врахуванням всіх обставин справи, суд першої інстанції обгрунтовано визначив розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача і стягнув в порядку відшкодування моральної шкоди 7 500 грн. та судові витрати на правову допомогу 1000грн.

Рішення суду постановлено відповідно до вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування не встановлені.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та апеляційної скарги Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» ВП «Шахта ім.О.О.Скочинського» не спростовують висновків суду.У їх задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 307 , 308 , 314, 315 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» ВП «Шахта ім..О.О.Скочинського» відхилити.

Рішення Петровського районного суду м.Донецька суду від 23 серпня 2012року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржене протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

СУДДІ: