ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2006 р. | № 8/20пн |
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецреклама”, м. Донецьк,
на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2006
зі справи № 8/20пн
за позовом прокуратури Донецької області, м. Донецьк,
до громадської організації “Антикорупційний комітет Донецької області” (далі –Громадська організація), м. Донецьк,
товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-дослідний центр безпеки дорожнього руху в Донецькій області” (далі –ТОВ “НДЦ безпеки руху”),
товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецреклама” (далі –ТОВ “Укрспецреклама”)
про захист ділової репутації та спростування недостовірних відомостей, що дискредитують органи прокуратури,
за участю представників:
прокуратури Донецької області –не з’явився,
Генеральної прокуратури України –Солодкої Л.П., Семененка В.І.,
Громадської організації –не з’явився,
ТОВ “НДЦ безпеки руху” –Батюка О.О.,
ТОВ “Укрспецреклама” –Батюка О.О.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Донецької області від 06.07.2006 позовні вимоги прокуратури Донецької області задоволено частково.
ТОВ “Укрспецреклама” подало апеляційну скаргу на зазначене рішення місцевого суду, яку ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2006 (колегія суддів у складі: Діброва Г.І. –головуючий суддя, судді Шевкова Т.А., Геза Т.Д.) повернуто скаржникові без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України). Прийняте рішення апеляційний суд мотивував тим, що до апеляційної скарги не було додано доказів надсилання її копії Громадській організації, яка є стороною у справі.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ “Укрспецреклама” просить ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2006 скасувати внаслідок її прийняття з неправильним застосуванням норм процесуального права та передати справу на розгляд суду апеляційної інстанції.
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, заслухавши присутніх представників відповідачів і Генеральної прокуратури України, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Апеляційним господарським судом встановлено, що:
- до апеляційної скарги не додано доказів направлення її копії одній із сторін у справі, а саме - Громадській організації (відповідачеві);
- скаржником до апеляційної скарги не додано довідки Державного казначейства про зарахування державного мита до державного бюджету.
Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги визначено статтею 94 ГПК України, яка, зокрема, встановлює обов’язок скаржника додати до скарги докази сплати державного мита і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
ТОВ “Укрспецреклама” на підтвердження сплати державного мита додало до апеляційної скарги квитанцію про здійснення операції (платежу) від 14.07.2006 № 17 на суму 42,50 грн.
Згідно з статтею 32 ГПК України така квитанція є доказом. У випадку сумніву в його вірогідності чи дійшовши висновку про недостатність такого доказу, суд міг витребувати додаткові докази, та не повинен був зазначати у своєму рішенні про те, що неподання довідки Державного казначейства про зарахування державного мита до державного бюджету є перешкодою для прийняття апеляційної скарги до провадження.
Проте зазначене помилкове посилання суду апеляційної інстанції не призвело до прийняття ним неправильного судового рішення з урахуванням такого.
Апеляційним господарським судом вірно встановлено і скаржником не спростовано, що до апеляційної скарги було додано фіскальні чеки про направлення її копій лише прокуратурі Донецької області (чек № 8285) і ТОВ “НДЦ безпеки руху” (чек № 8286), але не Громадській організації, яка також є стороною у даній справі.
Доданий до апеляційної скарги фіскальний чек № 8290 (ФН 0562004350) свідчить лише про оплату марок (без зазначення мети їх придбання) та взагалі не містить інформації щодо здійснення будь-якого поштового відправлення, а отже не є розрахунковим документом, виданим саме відправникові поштового відправлення відповідно до пункту 36 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1155, і тому не є доказом надсилання Громадській організації копії апеляційної скарги.
Матеріали апеляційної скарги не містять також й відміток про безпосереднє отримання Громадською організацією її копії.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 97 ГПК України апеляційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги (подання) не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).
Посилання ТОВ “Укрспецреклама” на фактичне направлення ним копії апеляційної скарги Громадській організації (за відсутності відповідної інформації на час прийняття оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції) не спростовує викладеного, а тому й не може бути підставою для задоволення касаційної скарги.
З огляду на наведене касаційна інстанція не має належних підстав для визнання неправомірним висновку апеляційного господарського суду щодо необхідності повернення апеляційної скарги без розгляду внаслідок неподання скаржником доказів надсилання її копії Громадській організації.
До того ж згідно з частиною четвертою статті 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати апеляційну скаргу в загальному порядку.
Керуючись статтями 1115, 1119 –11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2006 зі справи № 8/20пн залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецреклама” –без задоволення.
Суддя В.Селіваненко
Суддя І.Бенедисюк
Суддя Б.Львов