ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2006 р. | № 26/350-06-7022 |
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,
розглянувши касаційну скаргу приватного підприємства “Ельба-Інвест”, м. Київ,
на ухвалу господарського суду Одеської області від 06.09.2006
зі справи № 26/350-06-7022
за позовом приватного підприємства “Ельба-Інвест” (далі –Підприємство)
до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Комінтернівська птахофабрика” (далі –Товариство), с. Першотравневе Комінтернівського району Одеської області,
про стягнення 72 000 грн.,
за участю представників:
позивача – Гладченко М.М.,
відповідача –не з’явився,
ВСТАНОВИВ:
Підприємство звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства заборгованості в сумі 72 000 грн.
Ухвалою названого суду від 06.09.2006 (суддя Никифорчук М.І.) провадження у справі припинено на підставі пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Прийняте рішення суд мотивував відсутністю предмета спору внаслідок погашення заборгованості відповідачем.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить ухвалу місцевого господарського суду змінити та прийняти рішення про стягнення на його користь державного мита, сплаченого при поданні позову, і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Своє прохання скаржник мотивує посиланням на частину третю статті 80 ГПК України, згідно з якою в ухвалі про припинення провадження у справі має бути вирішено питання про розподіл між сторонами господарських витрат.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим господарським судом встановлено, що на час судового розгляду відповідачем погашено заборгованість у сумі 72 000 грн., яка є предметом даного позову, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями від 01.08.2006 № 834 на суму 45 097 грн. та від 04.08.2006 № 850 на суму 27 113 грн., а всього на суму 72 210 грн.
Рішення про припинення провадження у справі внаслідок відсутності предмета спору ґрунтується на встановлених місцевим судом фактичних обставинах, відповідає приписам процесуального законодавства і сторонами не оспорюється.
Причиною подання касаційної скарги стало залишення місцевим судом без вирішення питання про розподіл господарських витрат.
Невирішення в ухвалі про припинення провадження у справі питання про розподіл між сторонами господарських витрат (державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу), дійсно, не відповідає приписам частини третьої статті 80 ГПК України з цього приводу.
Проте зазначений недолік не призвів до прийняття місцевим судом неправильного рішення зі справи і не стосується його суті та, до того ж, може бути виправлений самим судом першої інстанції відповідно до пункту 2 частини першої статті 88 ГПК України, згідно з яким господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення державного мита з бюджету.
До цього часу можливість винесення місцевим судом додаткової ухвали з порушеного позивачем питання не втрачена.
З огляду на наведене передбачені законом підстави для зміни або скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.
Державне мито за розгляд даної касаційної скарги в сумі 360 грн., сплачене платіжним дорученням від 19.09.2006 № 4741, підлягає поверненню Підприємству на підставі пункту 1 частини першої статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 “Про державне мито”, оскільки згідно з чинним законодавством із скарг на ухвали місцевого господарського суду державне мито не сплачується.
Керуючись статтями 1117, 1119 –11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Ухвалу господарського суду Одеської області від 06.09.2006 зі справи № 26/350-06-7022 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного підприємства “Ельба-Інвест” –без задоволення.
2. Повернути приватному підприємству “Ельба-Інвест” державне мито в сумі 360 грн. Видачу довідки на повернення державного мита доручити господарському суду Одеської області.
Суддя В.Селіваненко
Суддя І.Бенедисюк
Суддя Б.Львов