ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

08 листопада 2006 р.

№ 3/363

Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

головуючого                                    Невдашенко Л.П.

суддів:                                               Михайлюка М.В.

                                                Дунаєвської Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг

на постанову

від 24.07.2006 Луганського апеляційного господарського суду

у справі господарського суду

№ 3/363 Луганської області

за  позовом

Відкритого акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг

до	Відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат”,           м. Алчевськ

про	стягнення 768 818,86 грн.

за участю представників сторін:

від позивача      -  Новіков М.О.

від відповідача  -  Рудковська І.В.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите  акціонерне товариство “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” звернулося до господарського суду зі скаргою на дії Державної виконавчої служби м. Алчевська, якою винесено 14.12.2004 постанову про закінчення провадження за наказом господарського суду Луганської області у справі № 3/363 від 20.11.2001.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 31.05.2006, залишеною без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 24.07.2006 у задоволенні скарги відмовлено.

Ухвала місцевого суду та постанова апеляційного суду вмотивовані положеннями статті 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження”, статтею 598 Цивільного Кодексу України.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України                   ВАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” просить скасувати ухвалу суду від 31.05.2006 та постанову від 24.07.2006,  визнати неправомірними дії ВДВС Алчевського міського управління юстиції в частині закінчення виконавчого провадження по виконанню наказу № 3/363 господарського суду Луганської області, посилаючись на те, що між стягувачем –ВАТ “Інгулецький ГЗК” і боржником ВАТ “Алчевський металургійний комбінат”  не укладалася мирова угода про закінчення виконавчого провадження по виконанню наказу суду за № 3/363.

Мирова угода у справі про банкрутство не є мировою угодою між стягувачем і боржником в розумінні Закону України “Про виконавче провадження”.

Пункт 2 статті  37 Закону України “Про виконавче провадження” містить вичерпний перелік випадків, коли виконавче провадження підлягає закінченню і не передбачає такий випадок як погашені вимоги кредиторів.

Скаржник вважає, що у зв’язку з укладенням мирової угоди в процедурі банкрутства, провадження у цій справі припинено, а тому органи виконавчої служби мають поновити виконавче провадження.

Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що за рішенням господарського суду Луганської області від 20.11.2001 на користь                      ВАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” з акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” стягнуто 757203,25  грн. заборгованості по розрахункам за договором на постанову залізорудного концентрату.

На виконання рішення  суду видано відповідний наказ.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 23.01.2004 порушено справу про банкрутство ВАТ “Алчевський металургійний комбінат”.

В газеті “Голос України” за № 43 від 05.03.2004 опубліковано оголошення про порушення процедури банкрутства щодо Алчевського металургійного заводу.

Відповідно до ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кредитори за вимогами, які виникли до порушення справи про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов’язані  подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Як встановлено матеріалами справи, ВАТ  “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” не подав відповідної заяви до суду про визнання його кредиторських вимог до боржника, що грунтуються на рішенні суду від 20.11.2001, а тому до реєстру кредиторів його вимоги не були включені.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 01.07.2004 затверджено реєстр кредиторів у справі про банкрутство ВАТ “Алчевський металургійний комбінат”.

Оскільки грошові вимоги ВАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” виникли до порушення справи про банкрутство ВАТ “Алчевський металургійний комбінат”, то відповідно до ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ВАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” є конкурсним кредитором.

Вимоги конкурсних кредиторів, відповідно до вказаної норми Закону, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі –не розглядаються і вважаються погашеними, про що зазначено і в ухвалу суду від 01.07.2004 (а.с. 72).

Доводи скаржника про те, що після укладення мирової угоди у процедурі банкрутства, провадження у цій справі закінчено і тому виконавча служба має поновити виконавче провадження є помилковими, а тому не можуть бути підставою для задоволення скарги.

Під мировою угодою, відповідно до ст. 35 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.

Метою мирової угоди є створення механізму фінансового оздоровлення підприємства боржника.

Заявлення і задоволення вимог кредиторів, які не вступили у процедуру банкрутства, після укладення мирової угоди, не буде відповідати цілям укладеної мирової угоди.

Ухвалюючи постанову про закінчення виконавчого провадження за наказом господарського суду Луганської області за № 3/363 від 20.11.2001 Виконавча служба обгрунтовано керувалася не лише Законом України “Про виконавче провадження”, а і Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає юридичну оцінку, дану місцевим  та  апеляційним  судами обставинам справи такою, що грунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 24.07.2006 залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Головуючий                                                                                Л. Невдашенко

Судді:                                                                                           М. Михайлюк

                                                                                                      Н. Дунаєвська