ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Козир Т.П. -головуючого, Кота О.В., Владимиренко С.В., перевіривши матеріали касаційної скарги фізичної особи ОСОБА_1 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2006 р. у справі № 2-1/3441-2006 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Рестайл-Плюс” (далі -“Товариство”) до Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації (далі -“БТІ”) про визнання права власності на нерухоме майно,

за участю представників:

позивача -не з'явилися;

відповідача -не з'явилися;

скаржника -ОСОБА_1, ОСОБА_2

встановив:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 січня 2006 року (суддя Ковтун Л.О.) позов Товариства до БТІ задоволено повністю; визнано рішення реєстратора БТІ від 23 грудня 2005 року про відмову в реєстрації права власності за позивачем на нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення 3-го й 4-го поверхів ІНФОРМАЦІЯ_1 недійсним; визнано право власності за Товариством на нерухоме майно -нежитлові вбудовані приміщення 3-го поверху будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 загальною площею 889,6кв.м., основна площа -581,9 кв.м. та 4-го поверху будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 загальною площею 865,5 кв.м., у тому числі площа підсобних приміщень -314,8 кв.м., основна площа -550,7 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язано БТІ зареєструвати право власності за Товариством.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення як таке, що винесене з порушенням норм матеріального та припинити провадження у справі.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставини справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно -нежитлові вбудовані приміщення 3-го та 4-го поверхів ІНФОРМАЦІЯ_1, розташованого АДРЕСА_1.

В своїй касаційній скарзі фізична особа зазначає, що  господарський суд визнав право власності на нежитлові вбудовані приміщення без залучення до участі у справі добросовісного набувача, що придбав майно на публічних торгах, проведених Кримським філіалом спреціалізованого державного підприємства “Укрспецюст” -фізичної особи ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 107 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі мають право подати касаційну скаргу, а прокурор касаційне подання на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду. Касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.

Стаття 388 Цивільного кодексу України передбачає випадки в яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача.

В даному випадку господарський суд не досліджував чи є фізична особа ОСОБА_1 добросовісним набувачем чи власником спірного майна, а саме нежитлових вбудованих приміщень 3-го та 4-го поверхів ІНФОРМАЦІЯ_1, розташованого АДРЕСА_1.

Доводи скаржника про те, що спір щодо визнання права власності на нерухоме майно повинен розглядатися за його участю, заслуговують на увагу.

У зв'язку з зазначеним, в порушення ст. 43 ГПК України, господарським судом не було досліджено всі обставини справи.

З огляду  на  межі  перегляду  справи в касаційній  інстанції, передбачені  ст. 111⁷ ГПК  України,  відповідно до якої  касаційна  інстанція  не  має  права  встановлювати  або вважати  доведеними  обставини, що не були   встановлені  в рішенні  господарського  суду,  а доводи  касаторів  щодо  порушення  їх  прав   стосуються  саме  встановлення  обставин справи,  постановлені  судові   рішення  не можна  визнати  обґрунтованими.           

Враховуючи, що суд прийняв рішення щодо прав і обов'язків особи, яка не була залучена до участі у справі, а також межі перегляду справи в касаційній інстанції передбачені ст. 111⁷ ГПК України відповідно до якої касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду, а доводи скаржника щодо порушення його прав стосуються саме встановлення обставин справи, судове рішення визнати законним не можна, а тому воно підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до  суду  першої  інстанції.

Пунктом 1 статті 24 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судам підвідомчі цивільні справи по спорах, що виникають з цивільних, сімейних, трудових і кооперативних відносин, якщо хоча однією з сторін є громадянин.

Якщо господарським судом буде встановлено, що права фізичної особи ОСОБА_1 порушені, суду необхідно, враховуючи ст. 1 і ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, вирішити питання щодо підвідомчості даного спору господарському суду.

При новому  розгляді  справи суду  необхідно  врахувати   наведене і  вирішити  спір  у  відповідності  з  вимогами  закону  і обставинами  справи.

Керуючись ст.ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹-111¹¹ ГПК України, Вищий господарський суд України

постановив:

Касаційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 січня 2006 року у справі № 2-1/3441-2006 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду  Автономної Республіки Крим в іншому складі суду.

Головуючий суддя                                                             Т. Козир

                                 судді                                                            О. Кот

С. Владимиренко