ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2006 р. | № 5/124-633/9-5 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. –головуючого,
Владимиренко С.В.
Кота О.В.
розглянувши касаційну скаргу закритого акціонерного товариства “Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта” на ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.06.2006 року у справі №5/124-633/9-5 за зустрічним позовом закритого акціонерного товариства “Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта” (далі - Товариство) до приватного підприємства “Виробничо-промислового підприємства “Агротехбізнес” (далі - Підприємство) про стягнення 732490,94грн.,
за участю представників:
позивача: Дзюби Г.В.;
відповідача: Погорілого Д.В.;
встановив:
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13 червня 2006 року відмовлено Товариству в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги. Ухвала вмотивована посиланням на те, що відсутні поважні причини пропуску строку на подання апеляційної скарги.
Товариство звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить ухвалу апеляційного господарського суду скасувати, оскільки ним порушені норми процесуального права та передати справу для розгляду по суті.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали на предмет їх юридичної оцінки господарськими судами, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Статтею 55 Конституції України передбачено захист прав і свобод людини і громадянина судом.
Зокрема, частиною 4 цієї статті встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Стаття 129 Конституції України встановлює, що однією з основних засад судочинства - забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга (подання) подається протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
З апеляційною скаргою та клопотанням про відновлення пропущеного строку на ухвалу господарського суду Полтавської області від 17 квітня 2006 року, дата відправки на якій відсутня, Товариство звернулось 10 травня 2006 року, тобто в межах тримісячного строку. Разом з тим, до апеляційної скарги додано ксерокопію конверту, з датою отримання 4 травня 2006 року. Апеляційним судом поставлено під сумнів що саме цим конвертом направлялась ухвала господарського суду Полтавської області, оскільки на ньому не зазначено номер справи та назву документу, що направлявся Товариству.
Якщо у апеляційного господарського суду виникли сумніви щодо поданих скаржником доказів, суд в порядку ст. 38 ГПК України, повинен був витребувати додаткові докази, проте вказаного зроблено не було.
Згідно статті 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Виносячи ухвалу про відмову у відновленні пропущеного процесуального строку Київський міжобласний апеляційний господарський суд виходив з того, що за змістом ст. 53 ГПК України поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними та пов’язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Господарський процесуальний кодекс України не пов’язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Оскаржена ухвала Київського міжобласного апеляційного господарського суду цим вимогам не відповідає.
Слід зазначити, що встановлені законом строки вчинення процесуальних дій мають своїм завданням забезпечення ефективного захисту порушених прав особи.
Виносячи ухвалу та відмовляючи скаржнику у відновленні пропущеного процесуального строку апеляційний господарський суд в порушення наведених статей позбавив скаржника належним чином захистити своє порушене право, оскільки не врахував відсутність на ухвалі господарського суду Полтавської області доказів направлення оскаржуваної ухвали сторонам та строків поштового перебігу.
Отже, апеляційний господарський суд, всупереч ст. 19 Конституції України, обмежив суб'єкта оскарження у здійсненні прав, передбачених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України і фактично ухилився від здійснення визначених законом повноважень.
Враховуючи наведене, оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції не можна визнати законною і обґрунтованою, її слід скасувати, а справу передати на розгляд до апеляційного суду для розгляду апеляційної скарги по суті.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства “Транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії “Укртатнафта” задовольнити.
Ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13 червня 2006 року у справі №5/124-633/9-5 скасувати, справу передати Київському міжобласному апеляційному господарському суду для розгляду по суті.
Головуючий, суддя Т. Козир
судді С. Владимиренко
О. Кот