Справа №ун.2608\7387\11

№пр.2\2608\1752\12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2012 р. Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючої судді: І.В.П»ЯТНИЧУК,

при секретарі: К.Ю.Іванові,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Малого приватного підприємства «ВСВ»

про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача МПП «ВСВ»про відшкодування моральної (немайнової) шкоди в розмірі 100 000 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилаючись на те, що 19.02.2011 р. громадянин України ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом «МАЗ-543203» з напівпричепом рухаючись в напрямку м.Курськ порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого виникла дорожньо-транспортна пригода в результаті якої загинув її -позивача, син ОСОБА_3 1978 р.н. Відповідно до вироку Медвенського районного суду Курської області від 30.06.2011 р. ОСОБА_2 визнано винним у вчинені злочину передбаченого ч.3 ст.264 УК РФ. В результаті даного злочину, як вказує позивач, їй завдано значної моральної шкоди, вона є людиною похилого віку, змінився спосіб її життя, погіршився стан її здоров»я, вона втратила людину яка надавала їй як моральну так і матеріальну допомогу, тому просить стягнути на її користь моральну шкоду в розмірі 100000 грн. Враховуючи те, що на момент дорожньо-транспортної пригоди власником транспортного засобу «МАЗ-543203»з напівпричепом був відповідач з яким водій ОСОБА_4 перебував в трудових стосунків просила дану шкоду стягнути саме з МПП «ВСВ»та на підставі ст.ст. 23, 1167, 1187, 1172 ЦК України, просила заявлені позовні вимоги задовольнити.

Позивачка та її представник в судове засідання не з»явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, направили до суду заяву з проханням розглянути справу в їх відсутності, що суд з урахуванням думки представника відповідача вважає за можливе.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував в повному обсязі та просив в задоволенні вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність, вказував суду на те, що на користь позивача вже стягнуто моральну шкоди відповідно до вироку Медвенського районного суду Курської області від 30.06.2011 р. з ОСОБА_2

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає необхідним в задоволенні заявлених позовних вимог відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

А у відповідності до частини 3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з вироку Медвенського районного суду Курської області від 30.06.2011 р. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.264 УК РФ оскільки останній керуючи транспортним засобом допустив порушення правил дорожнього руху що призвело з необережності до смерті людини, та призначено покарання у вигляді двох років позбавлення волі, також з ОСОБА_2 стягнуто моральну шкоду на користь ОСОБА_1 в розмірі 100 000 рублів. ( а.с. 4-8), вказаний вирок набув законної сили 12.07.2011 р.

Дійсно, відповідно до виписки з розпорядження №12 від 03.07.2009 р. ОСОБА_2 зарахований на роботу до МПП «ВСВ» на посаду водія міжнародних перевозок, на автомобіль НОМЕР_1 з напівпричепом. ( а.с. 9).

Відповідно до довідки МСЕК №4946100 від 17.02.2011 р. ОСОБА_1 встановлена друга група інвалідності з загального захворювання, інвалідність встановлена на строк до 01.03.2012 р. ( а.с. 10).

Відповідно до довідки МСЕК №0553975 від 02.02.2011 р. ОСОБА_5 встановлена третя група інвалідності з загального захворювання, інвалідність встановлена на строк до 01.03.2012 р. ( а.с. 12).

Ст.23 ЦК України, вказує, що моральна шкода може полягати, зокрема :у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв»язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім»ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31 березня 1995 року № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу, або ділової репутації, моральних переживаннях у зв»язку з ушкодження здоров»я, у порушення права власності ( в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв»язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв»язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Дійсно, відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, кім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.

Ч.2 ст.1167 ЦК України вказує на те, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.....

Згідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31 березня 1995 року № 4, з змінами вказано, що за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов»язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу, якщо спеціальною нормою не передбачене інше.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме вироку Медвенського районного суду Курської області від 30.06.2011 р. водія ОСОБА_2 визнано винним в скоєні злочину передбаченого ч.3 ст.264 УК РФ оскільки останній керуючи транспортним засобом допустив порушення правил дорожнього руху що призвело з необережності до смерті людини -сина позивача ОСОБА_1, та призначено покарання у вигляді двох років позбавлення волі, також з ОСОБА_2 стягнуто моральну шкоду на користь ОСОБА_1 в розмірі 100 000 рублів. ( а.с. 4-8), вказаний вирок набув законної сили 12.07.2011 р.

Відповідно до ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Ст.1187 ЦК України, на яку посилається позивач в позовній заяві регулює правовідносини, щодо відшкодування матеріальної шкоди, тоді як сам позивач звертається до суду з позовом про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги зібрані по справі докази, та те, що позивачу безпосереднім винуватцем в завданні моральної (немайнової) шкоди ОСОБА_6 в добровільному порядку, як вбачається з вироку Медвенського районного суду Курської області від 30.06.2011 р. ( а.с.7) відшкодовано 10000 рубл. та згідно до вироку суду з останнього стягнуто ще 100000 рубл. у відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд приходить до висновку, що підстав для задоволення позовних вимог позивача про відшкодування моральної шкоди з підприємства з яким перебував в трудових стосунках ОСОБА_2 не вбачається.

Керуючись ст.61 Конституції України, ст.ст. 23, 1167 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" з наступними змінами і доповненнями, ст.ст. 10, 11, 57-60, 81, 88, 169, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Малого приватного підприємства «ВСВ» про відшкодування моральної (немайнової) шкоди -ВІДМОВИТИ.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а позивачкою протягом десяти днів з дня одержання копії рішення суду.

С У Д Д Я: