ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2012 року 11:15 Справа № 0870/7936/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Мінаєвої К.В.

за участю секретаря судового засідання Плєшкова Д.В.

за участю представників

позивача - Стародумової А.С.

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Державної податкової служби

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом звернулася Державна податкова інспекція у Хортицькому районі м. Запоріжжя Державної податкової служби (далі - позивач) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість в сумі 1900,49 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що податкові зобов'язання з податку на додану вартість визначені на підставі податкових повідомлень-рішень від 25.01.2010 року №0028751710/1, від 01.09.2011 року №0010561710, які отримані відповідачем, оскаржені не були, сума податкового зобов'язання у встановлений законом строк не сплачена, у зв'язку з чим набула статусу податкового боргу. Представник в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує. Свою незгоду з позовними вимогами щодо стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 1020, 00 грн. обґрунтовує пропуском податковим органом строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України. Щодо неправомірності звернення до суду з позовом про стягнення 1366, 00 грн. штрафних санкцій вказує на ненадіслання відповідачу податкової вимоги про сплату податкового боргу у сумі 1366 грн., що обумовлює відсутність права на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу в цій частині. Представник в судовому засіданні підтримав доводи заперечень.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 1900,49 грн. виник з таких підстав. 10 грудня 2009 року співробітниками ДПІ у Хортицькому м. Запоріжжя проведено документальну позапланову невиїзну перевірку своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість, якою встановлено порушення пп. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме неподання податкових декларацій з травня 2009 по жовтень 2009 року, за результатами перевірки складено акт №2619/1710 від 10.12.2011 р. На підставі вказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.01.2010 року №0028751710/1, яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість у розмірі 1020,00 грн. Податкове повідомлення - рішення надіслано на адресу відповідача поштою та отримано ним 27.01.2010, про що свідчить поштове повідомлення про вручення, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1.3 ст. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Абзацом 2 п.5.3.1 ч.5.3. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

З матеріалів справи встановлено, що податкове повідомлення - рішення від 25.01.2010 року №0028751710/1 отримано відповідачем 27.01.2010, тому в розумінні приписів Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", сума визначена у податковому повідомленні-рішенні вважається узгодженою 27.01.2009 р. При цьому, згідно пп. 5.4.1, п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" сума узгодженого платником податків податкового зобов'язання не сплачена у встановлений строк визнається сумою податкового боргу платника податків. Виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.

Згідно п.6.1., пп.6.2.1, пп. 6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.

За матеріалами справи, перша та друга податкові вимоги №1/169 від 13.02.2010 р., №2/294 від 22.03.2010 р. були сформовані та виставлені фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 з дотриманням пп. 6.2.3. п.6.2. ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Доказів оскарження податкового повідомлення - рішення від 25.01.2010 року №0028751710/1 до матеріалів справи не надано, податковий борг на час розгляду справи не сплачено. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1900,49 грн.

Щодо доводів відповідача про пропущення позивачем строку звернення до суду з вимогою про стягнення податкового боргу, що виник у 2010 році суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції станом на 15.05.2010 року) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" був встановлений інший строк для звернення до адміністративного суду. Відповідно до пп. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що строк на звернення з позовом про стягнення податкового боргу за податковим повідомленням-рішенням від 25.01.2010 року №0028751710/1 позивачем не пропущено.

Щодо посилання відповідача на інформаційний лист Вищого адміністративного суду України від 05.07.2011 № 945/11/13-11, суд зазначає, що вказаний лист роз'яснює правила визначення строків звернення до суду податкових органів, право на звернення до суду у яких виникло в період із 30 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року включно, а також з 1 січня 2011 року. При розгляді справи встановлено, що право звернення до суду у позивача з вимогою про стягнення боргу за податковим повідомленням-рішенням від 25.01.2010 року №0028751710/1 виникло до 30 липня 2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представником відповідача, вказане податкове повідомлення - рішення відповідачем не оскаржено ані в апеляційному, ані в судовому порядку, тому сума заборгованості позивача перед бюджетом є узгодженою та підлягає сплаті. Платником суми узгодженого зобов'язання з податку на додану вартість не сплачено. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог про стягнення податкового боргу за податковим повідомленням - рішенням від 01.09.2011 року №0010561710 суд зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, 16 серпня 2011 року ДПІ у Хортицькому м. Запоріжжя проведено документальну позапланову невиїзну перевірку своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість, якою встановлено порушення п.120.1 ст.120 ПК України, а саме неподання податкових декларацій з 21.12.2009 по 20.06.2011 року, за результатами перевірки складено акт №902/1710 від 16.08.2011 р. На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.09.2011 року №0010561710, яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість у розмірі 1366,00 грн. Вказане податкове повідомлення - рішення надіслано на адресу відповідача поштою та отримано ним 03.09.2011, про що свідчить поштове повідомлення про вручення, яке міститься в матеріалах справи. Доказів оскарження вказаного податкового повідомлення - рішення відповідачем не надано.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Кодексу в разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до абзацу другого зазначеного пункту в разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, що настають за днем такого узгодження.

При цьому згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу не сплачена платником податків у встановлений цим Кодексом строк сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, стають податковим боргом.

Враховуючи несплату грошового зобов'язання протягом встановленого законом строку та відсутність доказів оскарження податкового повідомлення - рішення, суд дійшов висновку про наявність податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1366,00 грн.

Щодо посилань представника відповідача на те, що право на звернення з позовом про стягнення податкового боргу з фізичної особи-платника податків виникає через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги, суд зазначає про їх неприйняття з огляду на наступне.

Пунктами 59.1 та 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідачу направлено першу податкову вимогу форми «Ф» №1/169 від 13.02.2010 р. Вказана податкова вимога була надіслана на адресу відповідача поштою та отримана ним 20.02.2010, про що свідчить поштове повідомлення про вручення, яке міститься в матеріалах справи. Та друга податкова вимога форми «Ф2» №2/294 від 22.03.2010 р., надіслана на адресу відповідача поштою та отримана ним 25.03.2010, про що свідчить поштове повідомлення про вручення, яке міститься в матеріалах справи.

Разом з тим, суд зауважує, у підпункті 59.5 статті 59 Податкового Кодексу визначено, що у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ні Кодекс, ні наказ Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1037 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків" не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

Отже, якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг - із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого. При цьому позивач не повинен подавати до суду доказів на підтвердження надсилання повторних податкових вимог у разі, якщо податковий борг збільшився після надсилання податкової вимоги.

Підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Кодексу визначено, що податкова вимога вважається відкликаною у разі, якщо сума податкового боргу була погашена самостійно платником податків або органом стягнення. Тому разом із погашенням суми податкового боргу раніше надіслана платникові податків податкова вимога є відкликаною, а тому не може бути підставою для вжиття заходів із примусового стягнення податкового боргу.

У зв'язку з цим у разі, якщо платником податків податковий борг був погашений, а через деякий час виник знову, органу державної податкової служби слід направити (вручити) йому нову податкову вимогу виходячи з виникнення нового грошового зобов'язання.

Як встановлено з наданої до матеріалів справи копії облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 після надіслання податкових вимог податковий борг не був погашений самостійно платником податків або органом стягнення, та раніше надіслані платникові податків податкові вимоги не є відкликаними на час звернення до суду з позовом.

За матеріалами справи податкові вимоги були направлені боржнику на підставі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Оскільки податкові вимоги не були відкликані в порядку, встановленому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та статті 60 Податкового кодексу України, Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Державної податкової служби не мала підстав для направлення нової податкової вимоги.

З матеріалів справи встановлено, що залишок пені з податку на додану вартість, яка була нарахована органами ДПС відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України, складає 14,49 грн. Відповідачем було частково сплачено суму боргу в розмірі 500,00 грн., а відтак, податковий борг з податку на додану вартість на час звернення з позовом складає 1900,49 грн. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про підтвердження податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1900,49 грн.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Органи державної податкової служби, відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про наявність податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 1900,49 грн. та наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2. 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення коштів за податковим боргом задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг з податку на додану вартість у сумі 1900,49 грн. (одна тисяча дев'ятсот гривень 49 коп.) на р/р 31117029700008, одержувач УДКСУ у Хортицькому районі, код платежу 14010100, код ЄДРПОУ 38025414, банк одержувача ГУДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Мінаєва