ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2012 року 11:40 Справа № 0870/6590/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Мінаєвої К.В.

за участю секретаря судового засідання Тарасенко В.І.

за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Бердянського міжрайонного прокурора в інтересах Управління пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

07 липня 2012 року Бердянський міжрайонний прокурор (далі - прокурор) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом в інтересах Управління пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області (далі-позивач) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить суд стягнути заборгованість у розмірі 2051,42 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач не виконував вимоги чинного законодавства щодо перерахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, внаслідок чого виник борг по внескам за 2009-2010 роки в сумі 2051,42 грн.

Прокурор в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, клопотання про розгляд справи без його участі суду не надходило. Про дату, час та місце проведення судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, 20.07.2012 надіслав на адресу суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі та додатково повідомив, що станом на 20.07.2012 борг відповідачем не сплачено, просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, клопотання про розгляд справи без його участі суду не надходило. Про дату, час та місце проведення судового розгляду справи повідомлений належним чином.

За таких обставин та керуючись приписами ч.4 ст.122, ч.2,4 ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників позивача та відповідача.

У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено наступні обставини.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) є фізичною особою - підприємцем та зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за №20990000000014407 від 07.05.2009, що підтверджується витягом з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 27.06.2012.

Відповідач надавав до УПФУ в м. Бердянську та Бердянському районі звіти про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за вересень 2009 року - грудень 2010 року, в якому самостійно визначив суму страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в загальному розмірі 5632,00 грн., а саме:

- вересень 2009 року - 352,00 грн.;

- жовтень 2009 року - 352,00 грн.;

- листопад 2009 року - 352,00 грн.;

- грудень 2009 року - 352,00 грн.;

- січень 2010 року - 352,00 грн.;

- лютий 2010 року - 352,00 грн.;

- березень 2010 року - 352,00 грн.;

- квітень 2010 року - 352,00 грн.;

- травень 2010 року - 352,00 грн.;

- червень 2010 року - 352,00 грн.;

- липень 2010 року - 352,00 грн.;

- серпень 2010 року - 352,00 грн.;

- вересень 2010 року - 352,00 грн.;

- жовтень 2010 року - 352,00 грн.;

- листопад 2010 року - 352,00 грн.;

- грудень 2010 року - 352,00 грн.

Також, відповідачем у поданих до пенсійного фонду звітах самостійно було визначено суму грошового зобов'язання зі страхових внесків за фізичну особу підприємця за 2009 - 2010 роки у сумі 3580,28 грн., а саме:

- за травень 2009 року визначено суму грошового зобов'язання у сумі 207,50 грн.;

- за червень 2009 року - 207,50 грн.;

- за липень 2009 року - 209,16 грн.;

- за серпень 2009 року - 209,16 грн.;

- за вересень 2009 року - 209,16 грн.;

- за жовтень 2009 року - 215,80 грн.;

- за листопад 2009 року - 63,00 грн.;

- за грудень 2009 року - 63,00 грн.;

- за січень 2010 року - 63,00 грн.;

- за лютий 2010 року - 63,00 грн.;

- за березень 2010 року - 63,00 грн.;

- за квітень 2010 року - 71,40 грн.;

- за травень 2010 року - 71,40 грн.;

- за червень 2010 року - 71,40 грн.;

- за липень 2010 року - 294,82 грн.;

- за серпень 2010 року - 294,82 грн.;

- за вересень 2010 року - 294,82 грн.;

- за жовтень 2010 року - 301,12 грн.;

- за листопад 2010 року - 301,12 грн.;

- за грудень 2010 року - 306,12 грн.

Відповідно до витягу з реєстру надходження платежів на банківські рахунки УПФУ в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області відповідачем самостійно було сплачено частину нарахованих зобов'язань зі сплати страхових внесків у сумі 7166,19 грн.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем страхових внесків за вказаний період на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивачем було прийнято рішення №2650 від 12.04.2011 про застосування до відповідача фінансових санкцій у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 7,78 грн. та нарахування пені в розмірі 1,73 грн. Вказане рішення було отримано відповідачем 12.04.2011, в десятиденний строк сума фінансових санкцій сплачена не була. Рішення позивача про застосування до відповідача фінансових санкцій відповідачем не оскаржувалося. Відповідно до розрахунку загальної суми боргу, який міститься в матеріалах справи, відповідачем було самостійно сплачено суму фінансових санкцій у сумі 4,00 грн. та суму пені - 0,18 грн.

Судом встановлено, що станом на 22.05.2012 року відповідач має непогашену заборгованість по фінансових санкціях - 3,78 грн. та пені - 1,55 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що станом на 25.05.2012 року відповідач має загальний борг зі сплати страхових внесків в розмірі 2051,42 грн., з яких 2046, 09 грн. борг по страхових внесках, 5,33 грн. - борг по фінансових санкціях та пені.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальниками є роботодавці, інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Частиною 3 ст.15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків з дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду України.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески. Згідно з ч.2 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за звітний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом у даному разі є календарний місяць. Згідно з ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Частиною 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно з абзацом 8 ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у випадку, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом 10-ти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом із застосованою до нього фінансовою санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі, якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10-ти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутись до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

17 липня 2010 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до підпункт 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Таким чином, з липня 2010 року фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі не менше мінімального страхового внеску та не більше максимального розміру страхових внесків.

Абзацом 8 ч.3 ст.106 Закону передбачено право звернення органу Пенсійного фонду до суду з позовом про стягнення недоїмки. Згідно ч. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" строк давності щодо стягнення недоїмки,, пені та штрафів не застосовується. Абзацом 5, 6 частини 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про; збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

При розгляді справи судом встановлено, що сума страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування самостійно визначена відповідачем у звітах за 2008-2010 роки, у встановлений законодавством строк не спалечена. Рішення про застосування фінансових санкцій відповідачем отримано, доказів оскарження рішення до суду не надано.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2051,42 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст.161-163, 167, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Бердянського міжрайонного прокурора в інтересах Управління пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 2051,42 грн. (дві тисячі п'ятдесят одна гривня 42 копійки) на р/р 25607301001073 в ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», м. Запоріжжя, МФО 313957.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Мінаєва