ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2006 р. | № 30-15/102-06-3070 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Кравчука Г.А., |
суддів: | Мачульського Г.М., Шаргала В.І., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Державного підприємства “Морський торгівельний порт “Южний” |
на постанову | Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2006 р. |
у справі | № 30-15/102-06-3070 |
господарського суду | Одеської області |
за позовом | Державного підприємства “Морський торгівельний порт “Южний” |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю “Соляріс” |
про | стягнення 44 211,53 грн. |
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: | Подорян Д.В., дов. № КНУ-324 від 18.01.2006 р.; |
відповідача: | Тарнакоп В.І., дов. № б/н від 06.11.2006 р.; Зоряський В.М., директор; |
В С Т А Н О В И В:
У травні 2006 р. Державне підприємство “Морський торгівельний порт “Южний” (далі –Порт) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою, у якій просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Соляріс” (далі –Товариство) заборгованість та пеню у загальній сумі 44 211,53 грн.
Позовні вимоги Порт обґрунтовував тим, що він, як особа, на яку Товариством покладено обов’язок з одержання вантажу, належним чином виконав зобов’язання перед перевізником (Одеською залізницею), сплативши виставлені нею рахунки за надані послуги з розвантажування, проте Товариство, в порушення норм ЦК України та ГК України, не погасило йому відповідні витрати.
Рішенням господарського суду Одеської області від 09.06.2006 р. (суддя Рога Н.В.) у задоволенні позовних вимог Порта відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2006 р. (колегія суддів: Тофан В.М., Журавльов О.О., Михайлов М.В.) рішення господарського суду Одеської області від 09.06.2006 р. залишено без змін.
Вказані судові акти мотивовані тим, що Товариство не покладало на Порт зобов’язань з виконання додаткових послуг (робіт), за які останній бажає стягнути плату, вказані послуги (роботи) було виконано Портом без заявок Товариства, а необхідність виконання частини з цих робіт (послуг) виникла з вини Порту.
Порт звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2006 р. у якій просить вказану постанову та рішення господарського суду Одеської області від 09.06.2006 р. скасувати та передати справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Вимоги, викладені у касаційній скарзі, Порт обґрунтовує тим, що господарські суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір, дійшли до помилкових висновків, не правильно застосували ст. ст. 202, 207 та 1000 ЦК України, ст. 181 ГК України та не врахували вимог ст. ст. 193, 194, 307, 310 ГК України, ст. ст. 512, 514, 528 ЦК України.
Товариство не скористалось правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу Порта не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду постанови апеляційного господарського суду, яка оскаржується.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін матеріали справи та доводи Порту, викладені, у касаційній скарзі, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті ними рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Порту підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
В обґрунтування позовних вимог Порт посилається, зокрема, на те, що Товариство листом № 44 від 24.10.2005 р. уповноважило його виступити одержувачем вантажу –5000 тон соди каустичної, що, на думу Порту, свідчить про те, що між ним та Товариством, окрім договору про надання послуг № К21У-30 від 13.06.2005 р., укладено також договір доручення.
Однак, господарські суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір, в порушення ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, будь-якої оцінки вказаному листу Товариства не надали та не з’ясували правової природи відносин, які виникли між Портом та Товариством при одержанні першим вантажу останнього.
Відповідно, не може вважатись обґрунтованим покладений в основу прийнятих по даній справі судових рішень висновок господарських судів першої та апеляційної інстанції про те, що Порт, одержуючи від Одеської залізниці вантаж Товариства (5000 тон соди каустичної) і виконуючи при цьому дії щодо розвантаження цистерн з вказаним вантажем, надавав Товариству без його згоди додаткові послуги згідно договору про надання послуг № К21У-30 від 13.06.2005 р.
Згідно з роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовід носин.
Відповідно до частини першої ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Оскільки передбачені процесуальним законом (ст. 1117 ГПК України) межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішува ти питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних дока зів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2006 р. та рішення господарського суду Одеської області від 09.06.2006 р. підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням ст. 43 ГПК України, а справа –передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 та 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державного підприємства “Морський торгівельний порт “Южний” задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2006 р. та рішення господарського суду Одеської області від 09.06.2006 р. у справі № 30-15/102-06-3070 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя В.І. Шаргало