ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
08 листопада 2006 р. |
№ 3/32-06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого |
Кравчука Г.А., |
|
суддів: |
Мачульського Г.М., Шаргала В.І., |
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу |
Товариства з обмеженою відповідальністю “Стілл” |
|
на постанову |
Запорізького апеляційного господарського суду від 20.07.2006 р. |
|
у справі |
№ 3/32-06 |
|
господарського суду |
Херсонської області |
|
за позовом |
суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 |
|
до |
Товариства з обмеженою відповідальністю “Стілл” |
|
про |
стягнення суми |
|
|
|
в судовому засіданні взяли участь представники:
|
позивача: |
ОСОБА_2, дов. НОМЕР_1; |
|
відповідача: |
Лопушко О.П., дов. № б/н від 02.03.2006 р.; |
В С Т А Н О В И В:
У січні 2006 р. суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 (далі -Підприємець) звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою, у якій просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Стілл” (далі -Товариство) 60 000,00 грн.
Позовні вимоги Підприємець обґрунтовував тим, що він, на підставі рахунку-фактури НОМЕР_2, перерахував Товариству в оплату товару (площадки критого току) 60 000,00 грн., проте Товариство, в порушення норм ЦК України та ГК України, вказаний товар йому передавати відмовляється, що є підставою для відмови від договору та повернення відповідних коштів.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 14.03.2006 р. (суддя Янковська І.Є.) позовні вимоги Підприємця задоволено. Рішення мотивовано тим, що між Підприємцем та Товариством відсутній оформлений належним чином договір купівлі-продажу площадки критого току та відсутні докази її фактичної передачі, а тому перераховані Підприємцем Товариству грошові кошти у розмірі 60 000,00 грн. підлягають поверненню.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 20.07.2006 р. (колегія суддів: Коробка Н.Д., Шевченко Т.М., Яценко О.М.) рішення господарського суду Херсонської області від 14.03.2006 р. залишено без змін. Постанова мотивована тим, що між Підприємцем та Товариством укладено договір купівлі-продажу, проте останнє не виконало по ньому обов'язку щодо передачі товару (площадки критого току), у зв'язку з чим Підприємець на підставі ст. 655 ЦК України правомірно відмовився від виконання вказаного договору, а тому одержані Товариством грошові кошти у розмірі 60 000,00 грн. підлягають поверненню Підприємцю згідно зі ст. 1212 ЦК України.
Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 20.07.2006 р. у якій просить вказану постанову скасувати та передати справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Вимоги, викладені у касаційній скарзі, Товариство обґрунтовує тим, що господарські суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір, не врахували ст. ст. 43, 77, 99 ГПК України, надали неправильну оцінку доказам по справі.
Підприємець скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Товариства, в якому просить залишити її без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 20.07.2006 р. -без змін. Вимоги, викладені у відзиві, Підприємець обґрунтовує тим, що касаційна скарга Товариства є необґрунтованою, твердження, які у ній містяться, не підтверджені доказами, а постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 20.07.2006 р. прийнята при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін матеріали справи та доводи Товариства і Підприємця, викладені, відповідно, у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті ними рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Товариство виставило Підприємцю рахунок-фактуру НОМЕР_2 за площадку критого току на суму 60 000,00 грн., які Підприємець перерахував Товариству платіжним дорученням НОМЕР_3.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що дії Товариства з виставлення Підприємцю рахунку-фактури НОМЕР_2 з зазначенням найменування товару (площадка критого току), одинці виміру, кількості і вартості та дії Підприємця з оплати вказаного рахунку-фактури свідчать про те, що Товариство та Підприємець досягли згоди з усіх істотних умов договору купівлі-продажу та уклали його, оскільки пропозиція Товариства (рахунок-фактура НОМЕР_2) була прийнята Підприємцем (сплачена платіжним дорученням НОМЕР_3.).
Тобто, висновок апеляційного господарського суду про те, що між Товариством та Підприємцем було укладено договір купівлі-продажу площадки критого току, є обґрунтованим.
Наведене спростовує доводи Товариства, які містяться у касаційній скарзі, про те, що відповідний договір купівлі-продажу площадки критого току було укладено між Підприємцем та суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_3 за посередницьких послуг громадянина ОСОБА_4.
Ст. 655 ЦК України встановлює, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, -відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Частина друга ст. 530 ЦК України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено та з матеріалів справи вбачається, що Підприємець звернувся до Товариства претензією, яка була отримана останнім 12.12.2005 р., у якій вимагав вирішити питання щодо передачі йому товару згідно рахунку-фактури НОМЕР_2 (площадки критого току).
Беручи до уваги викладе та виходячи зі ст. ст. 530 та 663 ЦК України, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що Товариство мало передати Підприємцю товар (площадку критого току) протягом семи днів, починаючи з 12.12.2005 р.
Проте, Товариство, в порушення вказаних норм ЦК України, вказаний товар Підприємцю не передало.
Відповідно до частини першої ст. 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Господарськими судами першої та другої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Підприємець вимогою НОМЕР_4 відмовився від договору купівлі-продажу, укладеного з Товариством на підставі рахунку-фактури НОМЕР_2.
У зв'язку з чим колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що правова підстава, згідно якої Товариство набуло 60 000,00 грн., сплачених Підприємцем на підставі рахунку-фактури НОМЕР_2, відпала.
Згідно з частиною першою ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про те, що позовні вимоги Підприємця є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Подана Товариством до Вищого господарського суду України разом з клопотанням про залучення її до матеріалів справи копія вироку Комсомольського районного суду м. Херсону від 07.08.2006 р. у справі № 1-272/2006 г. не може бути взята до уваги господарським судом касаційної інстанції, оскільки частина друга ст. 1117 ГПК України встановлює, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що Товариство, якщо вважає, що обставини, встановлені у вироку Комсомольського районного суду м. Херсону від 07.08.2006 р. у справі № 1-272/2006 г., є нововиявленими, не позбавлено права звернутись з заявою про перегляд рішення господарського суду Херсонської області від 14.03.2006 р. у порядку, встановленому розділом XIII ГПК України.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 20.07.2006 р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Товариства не спростовують висновків господарського суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 та 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Стілл” на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 20.07.2006 р. у справі 3/32-06 господарського суду Херсонської області залишити без задоволення, а вказану постанову -без змін.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя В.І. Шаргало