єд. ун. № 2608/1343/11

пр. № 1/2608/153/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2012 року

Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого -судді Косик Л.Г.,

при секретарі Гонті О.А.,

за участю прокурорів Паламарчук Я.А., Швеця Т.О.,

захисника -адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, громадянки України, освіта середньо-спеціальна, вдови, яка на даний час не працює, проживає: АДРЕСА_1, раніше не судима, -

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.191, ч. 3 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України,

в с т а н о в и в :

Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що вона, працюючи на посаді головного бухгалтера ЖБК «Індикатор-12», на яку була призначена наказом голови правління № 10/1 від 01.01.07, будучи службовою особою наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями. На початку лютого 2008 року ОСОБА_2, звернулася до голови правління ЖБК ОСОБА_3 з проханням надати дозвіл на здійснення оплати з розрахункових рахунків ЖБК «Індикатор-12»за кредитним договором № 400577843 від 03.02.08, який був укладений між ОСОБА_2 та ЗАТ «Альфа-Банк», що ОСОБА_3 дозволила за умови проведення щомісячних відрахувань із заробітної плати позичальниці. ОСОБА_2 в період 2008-2009 років сплатила з рахунків кооперативу за власним кредитним договором на рахунок ЗАТ «Альфа-Банк»грошові кошти на загальну суму 9885,00 грн., а саме: 07.02.08 -900,00 грн.; 04.03.08 -900,00 грн.; 31.03.08 -900,00 грн.; 30.04.08 -900,00 грн.; 29.05.08 -900,00 грн.; 01.07.08 -900,00 грн.; 06.08.08 -900,00 грн.; 02.10.08 -900,00 грн.; 04.12.08 -1500,00 грн.; 12.01.09 -200,00 грн.; 30.01.09 -800,00 грн.; 04.02.09 -85,00 грн.; 17.02.09 -100,00 грн. Вказані платежі ОСОБА_2 здійснила особисто за допомогою системи «Клієнт-банк», оскільки доступ до системи мала вона одна, а ключі до системи зберігалися у неї. ОСОБА_2, з метою привласнення грошових коштів кооперативу, умисно не виконала вимоги щодо повернення коштів у сумі 9885,00 грн., які були сплачені з рахунків кооперативу за її кредитними зобов'язаннями перед ЗАТ «Альфа-Банк», не проводячи відрахувань із своєї заробітної плати та не маючи намір цього робити, оскільки сама проводила нарахування заробітної плати, тим часом звітувала голові правління ОСОБА_3, що такі відрахування проводяться, таким чином привласнивши грошові кошти кооперативу у сумі 9885,00 грн.

Крім цього, ОСОБА_2 на початку лютого 2008 року ОСОБА_2 повторно звернулася до голови правління ЖБК ОСОБА_3 з проханням надати дозвіл на здійснення оплати з розрахункових рахунків ЖБК «Індикатор-12»за телевізійні послуги та послуги доступу до мережі Інтернет ЗАТ «Воля-Кабель», які надавались в квартирі ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, що ОСОБА_3 дозволила за умови проведення щомісячних відрахувань із заробітної плати позичальниці.

ОСОБА_2 в період 2008-2011 років сплатила з рахунків кооперативу за телевізійні послуги та послуги доступу до мережі Інтернет ЗАТ «Воля-Кабель», які надавались в її власній квартирі, на рахунок ЗАТ «Воля-Кабель»грошові кошти на загальну суму 6052,39 грн., а саме: 07.02.08 -85,00 грн.; 06.03.08 -170,00 грн.; 31.03.08 -170,00 грн.; 30.04.08 -170,00 грн.; 29.05.08 -170,00 грн.; 11.07.08 - 107,14 грн.; 06.08.08 -100,00 грн.; 10.09.08 -85,00 грн.; 27.10.08 -170,00 грн.; 01.12.08 -170,00 грн.; 10.12.08 -170,00 грн.; 10.02.09 -85,00 грн.; 11.02.09 -85,00 грн.; 10.03.09 -252,00 грн.; 09.04.09 -170,00 грн.; 18.05.09 -170,00 грн.; 17.06.09 -85,00 грн.; 18.06.09 -212,00 грн., 17.07.09 -184,00 грн.; 06.08.09 -150,00 грн.; 12.08.09 -99,00 грн.; 13.08.09 -50,00 грн.; 22.09.09 -199,00 грн.; 14.10.09 -184,00 грн.; 09.11.09 -210,25 грн.; 11.12.09 -192,00 грн.; 11.01.10 -192,00 грн.; 26.02.10 -211,00 грн.; 11.03.10 -192,00 грн.; 14.04.10 -112,00 грн.; 17.05.10 -192,00 грн.; 18.06.10 -192,00 грн.; 16.07.10 -80,00 грн.; 09.08.10 -304,00 грн.; 13.09.10 -192,00 грн.; 15.10.10 -192,00 грн.; 03.11.10 -192,00 грн.; 15.12.10 -192,00 грн.; 05.01.11 -192,00 грн. Вказані платежі ОСОБА_2 здійснила особисто за допомогою системи «Клієнт-банк», оскільки доступ до системи мала вона одна, а ключі до системи зберігалися у неї.

ОСОБА_2, з метою привласнення грошових коштів кооперативу, умисно не виконала вимоги щодо повернення коштів у сумі 6052,39 грн., які були сплачені з рахунків кооперативу за телевізійні послуги та послуги доступу до мережі Інтернет ЗАТ «Воля-Кабель», які надавались в її власній квартирі, не проводячи відрахувань із своєї заробітної плати та не маючи намір цього робити, оскільки сама проводила нарахування заробітної плати, тим часом звітувала голові правління ОСОБА_3, що такі відрахування проводяться, таким чином привласнивши грошові кошти кооперативу у сумі 6052,39 грн.

Крім цього, на початку квітня 2009 року ОСОБА_2, працюючи на посаді головного бухгалтера ЖБК «Індикатор-12», на яку була призначена наказом голови правління № 10/1 від 01.01.07, будучи службовою особою наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, звернулася до голови правління ЖБК ОСОБА_3 з проханням надати дозвіл на здійснення оплати з розрахункових рахунків ЖБК «Індикатор-12»за послуги навчання німецької мови її доньки ОСОБА_4 у посольстві ФРН, що ОСОБА_3 дозволила за умови проведення щомісячних відрахувань із заробітної плати позичальниці.

ОСОБА_2 в період квітня -вересня 2009 року сплатила з рахунків кооперативу за послуги навчання німецької мови її доньки ОСОБА_4 у посольстві ФРН грошові кошти на загальну суму 3710,00 грн. згідно рахунку № 126225 від 13.04.09 та згідно рахунку № 127682 від 02.09.09, а саме: 16.04.09 -1840,00 грн.; 07.09.09 -1870,00 грн. Вказані платежі ОСОБА_2 здійснила особисто за допомогою системи «Клієнт-банк», оскільки доступ до системи мала вона одна, а ключі до системи зберігалися у неї.

ОСОБА_2, з метою привласнення грошових коштів кооперативу, умисно не виконала вимоги щодо повернення коштів у сумі 3710,00 грн., які були сплачені з рахунків кооперативу за послуги навчання німецької мови її доньки ОСОБА_4 у посольстві ФРН, не проводячи відрахувань із своєї заробітної плати та не маючи намір цього робити, оскільки сама проводила нарахування заробітної плати, тим часом звітувала голові правління ОСОБА_3, що такі відрахування проводяться, таким чином привласнивши грошові кошти кооперативу у сумі 3710,00 грн.

Крім цього, на початку липня 2010 року ОСОБА_2, працюючи на посаді головного бухгалтера ЖБК «Індикатор-12», на яку була призначена наказом голови правління № 10/1 від 01.01.07, будучи службовою особою наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, звернулася до голови правління ЖБК ОСОБА_3 з проханням надати дозвіл на здійснення оплати з розрахункових рахунків ЖБК «Індикатор-12»за договорами страхування власного автомобіля ОСОБА_2 марки «ДЕУ-Матіз», д.н.з. НОМЕР_1, що ОСОБА_3 дозволила за умови проведення щомісячних відрахувань із заробітної плати позичальниці.

ОСОБА_2 14.07.10 сплатила з рахунків кооперативу за договорами страхування власного автомобіля грошові кошти на загальну суму 2858,78 грн. за договорами страхування № 1513/249/000618 від 14.07.10 та № 3115/249/001113 від 14.07.10, які ОСОБА_2 уклала з ПАТ СК «Універсальна», а саме: 14.07.10 -2133,00 грн.; 14.07.10 -409,78 грн.; 14.07.10 -316,00 грн. Вказані платежі ОСОБА_2 здійснила особисто за допомогою системи «Клієнт-банк», оскільки доступ до системи мала вона одна, а ключі до системи зберігалися у неї.

ОСОБА_2, з метою привласнення грошових коштів кооперативу, умисно не виконала вимоги щодо повернення коштів у сумі 2858,78 грн., які були сплачені з рахунків кооперативу за договорами страхування власного автомобіля ОСОБА_2 марки «ДЕУ-Матіз», д.н.з. НОМЕР_1, не проводячи відрахувань із своєї заробітної плати та не маючи намір цього робити, оскільки сама проводила нарахування заробітної плати, тим часом звітувала голові правління ОСОБА_3, що такі відрахування проводяться, таким чином привласнивши грошові кошти кооперативу у сумі 2858,78 грн.

Крім цього, ОСОБА_2 вчинила службове підроблення за наступних обставин:

В період листопада 2009 - жовтня 2010 років ОСОБА_2, працюючи на посаді головного бухгалтера ЖБК «Індикатор-12», на яку була призначена наказом голови правління № 10/1 від 01.01.07, будучи службовою особою наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, з метою надання до органів соціального страхування, як доказ того, що вона оплатила частину вартості путівок в касу ЖБК, вчинила службове підроблення квитанцій до прибуткового касового ордеру № 7 від 02.11.09 та № 44 від 14.10.10 про прийняття від ОСОБА_2 коштів в розмірі 751,80 грн. та 1512,00 грн. з підставами «Договір: плата за путівку», на яких поставила свій підпис в графі «головний бухгалтер»та відбиток печатки кооперативу, достовірно знаючи, що прибуткові касові ордери з вказаними вище реквізитами не виготовлялись, а кошти в касу не вносились, тобто склала та внесла до офіційного документу завідомо неправдиві відомості.

Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.191, ч. 3 ст. 191 визнала частково та ч. 1 ст. 366 КК України визнала повністю, щиро розкаялася у вчиненому та показала суду, що дійсно в період з лютого 2008 року по січень 2011 року, працюючи на посаді головного бухгалтера ЖБК «Індикатор-12», неодноразово зверталась до голови правління ОСОБА_3 з відповідними письмовими заявами про надання позики та отримавши дозволи здійснювала платежі з рахунку кооперативу на оплату її власних витрат на загальну суму 22 506, 17 грн. Ці відрахування чи не повернення грошових коштів вона ніяким чином не приховувала. Крім того, 21.02.2011р. разом з заявою про звільнення ОСОБА_2 самостійно, до початку аудиторської перевірки в квітні 20011р. та її закінчення в червні 2011р., написала заяви про наявність взятих нею кредитів та зобов'язання про їх повернення протягом року. В подальшому вона повернула запозичені гроші в повному обсязі. З приводу квитанції до прибуткового касового ордеру № 7 від 02.11.09. та № 44 від 14.10.10 року про прийняття від ОСОБА_2 коштів в розмірі 751,80 грн. та 1512,00 грн. з підставами «Договір: плата за путівку», ОСОБА_2 пояснила, що дані квитанції виготовила вона особисто, поставила свій підпис в графі «головний бухгалтер»та поставила відбиток печатки кооперативу. При цьому прибуткові касові ордери з вказаними вище реквізитами не виготовлялись, а кошти в касу не вносились. Дані квитанції до прибуткових касових ордерів вона виготовила з метою надання до органів соціального страхування як доказ того, що вона оплатила частину вартості путівок в касу ЖБК. Проте дані квитанції вона нікуди не подавала і вони залишились в документах кооперативу.

Крім часткового визнання вини ОСОБА_2 її вина підтверджується доказами у справі в сукупності

Свідое ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що з червня 2006 року вона працювала на посаді голови правління ЖБК «Індикатор-12»та була звільнена з даної посади в лютому 2011 року. В її функціональні обов'язки входило загальне керівництво штатом кооперативу, контроль за дотриманням функціонування санітарних та інженерних систем, укладання договорів тощо. З приводу висновку аудиторського звіту за результатами аудиту фінансово-господарської діяльності вона пояснила, що подробиці ведення бухгалтерського обліку та здійснення розрахункових операцій їй протягом її роботи на даній посаді відомі не були. Про стан фінансово-господарської діяльності кооперативу їй було відомо лише зі слів головного бухгалтера кооперативу ОСОБА_2 Управління рахунками кооперативу здійснювала ОСОБА_2 за допомогою системи «Клієнт-банк», електронні ключі до якої зберігались у неї. До неї декілька разів в 2008-2010 роках зверталась бухгалтер кооперативу ОСОБА_2, яка просила дозволити здійснити платежі з рахунків кооперативу на оплату її власних витрат, вона їй це дозволяла за умови, якщо та відшкодує такі витрати протягом року із своєї заробітної плати, проводячи щомісячні рівнозначні відрахування. Вона була переконана, що та такі оплати відшкодовує зі своєї заробітної плати, оскільки ОСОБА_2 постійно доповідала, що з бухгалтерією все в порядку і що та відраховує виплачені кошти із своєї заробітної плати. Також вона знала, що ОСОБА_2 дуже принципово ставиться до боргів, оскільки коли вона брала зворотню допомогу в кооперативі, ОСОБА_2 постійно нагадувала їй про заборгованість та наполягала на якнайшвидшому поверненні коштів. Надання правлінням кооперативу поворотної фінансової допомоги співробітникам було передбачено Протоколами загальних зборів жителів будинку №28а від 03.08.2006р. та засідання правління ЖБК «Індикатор-12»від 31.01.2008 року. Особисто ОСОБА_2 її не звітувала, що вона дійсно відраховує грошові кошти зі своєї заробітної плати.

З досліджених та оглянутих у судовому засіданні доказів встановлено наступне:

З квитанцій про сплату грошових коштів вбачається, що ОСОБА_2 відшкодувала завдану її злочинними діями шкоду на протязі 2011 року (т. 2, а.с. 35-41).

Згідно звіту за результатами аудиторської перевірки ЖБК «Індикатор-12»від 14.06. 2011 року з додатками встановлено порушення ОСОБА_2 при веденні фінансово-бухгалтерської експертизи та безпідставні перерахування грошових коштів із банківських рахунків кооперативу (т. 1, а.с. 10-122).

З наказу голови правління ЖБК «Індикатор-12»№ 10/1 від 01.01.2007 року вбачається, що ОСОБА_2 було призначено на посаду головного бухгалтера кооперативу (т. 1, а.с. 148).

Згідно квитанцій до прибуткового касового ордеру № 7 від 02.11.2009 року та № 44 від 14.10.2010 року від ОСОБА_2 прийнято кошти в розмірі 751,80 грн. та 1512,00 грн. з підставами «Договір: плата за путівку», а в електронній касовій книзі записи про прийняття від ОСОБА_2 коштів в касу кооперативу відсутні (т. 1, а.с. 184-185).

З договору добровільного страхування від нещасних випадків та захворювання № 1513/249/000618 від 14.07.10 та договору добровільного страхування наземного транспорту від 14.07.2010 року, які були укладені між ОСОБА_2 та ПАТ СК «Універсальна»вбачається, що ОСОБА_2 перераховувала грошові кошти з банківських рахунків кооперативу (т. 1, а.с. 205-208, 209-216).

З виписок про рух грошових коштів на банківських рахунках ЖБК «Індикатор-12», вбачається перерахування ОСОБА_2 з рахунків кооперативу грошових коштів на власні потреби (т. 1, а.с. 217-259).

З заяв ОСОБА_2 дійсно вбачається, що вона просила виділити їй грошову зворотну позику (т. 1, а.с. 260-265).

За таких обставин дії ОСОБА_2 слід перекваліфікувати із ч. 2, 3 ст. 191 КК України на ч. 1 ст. 364-1 КК України, оскільки те, що ОСОБА_2 не проводячи відрахування із своєї заробітної плати та не маючи намір цього робити, оскільки сама проводила нараховування заробітної плати, тим часом звітувала голові правління ОСОБА_3, що такі відрахування проводяться, таким чином привласнила грошові кошти кооперативу, є не чим іншим як припущення, які нічим не обґрунтовані. Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду №9 від 01.11.96р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»; «... згідно зі ст. 62 Конституції обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.».Таким чином в діях підсудної ОСОБА_2 відсутні зазначені вище обов'язкові ознаки складу злочину, оскільки умисне протиправне (незаконне) і безоплатне вилученням чужого майна з наміром в подальшому обернути його на свою користь, що передбачено ст. 191 КК України. У даному випадку в діях ОСОБА_2 вбачається складу злочину - зловживання службовим становищем, як використання останньою свого службового становища (посаду головного бухгалтера, який особисто контролює та виконує грошові перекази кооперативу) для несвоєчасного погашення позики та можуть бути кваліфіковані лише за ч. 1 ст. 364-1 КК України, які виразились в зловживанні повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб використовуючи всупереч інтересам юридичної особи приватного права службовою особою такої юридичної особи повноважень, що завдало істотної шкоди. Враховуючи, що ЖБК «Індикатор-12»не є державним чи комунальним підприємством, а відноситься до юридичної особи приватного права, та розмір шкоди у сумі 22506,17 грн., що не перевищує розмір у двісті п'ятдесят разів неоподаткований мінімум доходів громадян, а також положення ст. 58 Конституції України про зворотню дію закону в часі, коли він пом'якшує або скасовує відповідальність особи, дії підсудної ОСОБА_2 повинні бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 364-1 КК України, які виразились в зловживанні повноваженнями тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб використовуючи всупереч інтересів юридичної особи приватного права службовою особою такої юридичної особи повноважень, що завдало істотної шкоди.

Дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 366 КК України як складання та внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, кваліфіковані вірно.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудної згідно ст. 66 КК України суд визнає її щире каяття у вчиненому та повне відшкодування завданої злочином шкоди.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудної судом не встановлено.

При призначенні ОСОБА_2 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться відповідно до вимог ст. 12 КК України до злочинів невеликої тяжкості (ч. 1 ст. 364-1 та ч. 1 ст. 366 КК України), обставини вчинення злочинів, наслідки від вчиненого злочинів, дані про особу підсудної, яка раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалася, за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, у лікаря психіатра на обліку не перебуває, має постійне місце проживання та реєстрації, за місцем проживання характеризується позитивно, офіційно на даний час не працює, вдова, має на утриманні дочку інваліда з дитинства.

За таких обставин, виходячи з вищенаведеного та обставин за яких були вчинені злочини, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 слід призначити покарання в межах санкції частин статей за якою кваліфіковано її дії, а саме ч. 1 ст. 366 КК України та ч. 1 ст. 364-1 КК України у виді штрафу з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функції на певний строк з врахуванням вимог ст. 70 КК України.

Крім цього, в судовому засіданні ОСОБА_2 подала заяву в якій просить про застосування до неї Закону України «Про амністію у 2011 році»від 08 липня 2011 року у зв'язку з тим, що на день набрання чинності цим Законом вона мала дитину інваліда з дитинства.

Згідно ст.4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Статтею 5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотню дію в часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.

Таким чином, судом застосовується закон про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення підсудною діянь.

Ст.86 КК України передбачено, що Законом про амністію особи, які вчинили злочин, можуть бути повністю або частково звільнені від кримінальної відповідальності чи від покарання.

Оскільки суд прийшов до висновку ОСОБА_2 вчинила злочини передбачені ч. 1 ст. 364-1 КК України та ч. 1 ст.366 КК України, підсудна просила застосувати амністію, тому до неї слід застосувати Закон України «Про амністію у 2011 році»від 08.07.2011 року.

Згідно ст.1 п. «в»Закону України «Про амністію у 2011 році»від 08.07.2011 року підсудна ОСОБА_2 підлягає звільненню від покарання, за вчинення умисних злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364-1 КК України та ч. 1 ст.366 КК України, які згідно ст.12 КК України відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості, оскільки має дитину-інваліда ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, що стверджується свідоцтвом про народження VI-БК № 349111, виданим відділом реєстрації актів цивільного Подільського району міста Києва від 4 листопада 1988 року та посвідченням серії АГ № 080504 від 13.12.2004 року.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України,

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст. 366, ч. 1 ст. 364-1 КК України та призначити їй покарання:

- за ч. 1 ст. 366 КК України у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функції строком на один рік;

- за ч. 1 ст. 364-1 КК України у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень з позбавленням права обіймати певні посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функції строком на два роки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функції строком на 2 роки.

На підставі ст.1 п. «в»Закону України «Про амністію у 2011 році»від 08.07.2011 року звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного судом покарання.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без змін -підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя: Л.Г. Косик