ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2006 р. | № 2-6/6226.1-2006 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Кравчука Г.А., |
суддів: | Мачульського Г.М., Шаргала В.І., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Сімферопольської районної спілки споживчих товариств |
на постанову | Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.06.2006 р. |
у справі | № 2-6/6226.1-2006 |
господарського суду | Автономної Республіки Крим |
за позовом | 1) Сімферопольської районної спілки споживчих товариств, 2) Гвардійського споживчого товариства |
до | Відкритого акціонерного товариства “Крименерго” |
про | визнання необґрунтованим та недійсним нарахування і рахунку, стягнення 13 450,56 грн. |
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача 1: | Корень Є.М., дов. № 384/01 від 16.10.2006 р.; |
позивача 2: | — не з’явились; |
відповідача: | — не з’явились; |
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2005 р. Сімферопольська районна пілка споживчих товариств (далі –Спілка) та Гвардійське споживче товариство (далі –Споживче товариства) звернулись до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Крименерго” (далі –Товариство) про визнання необґрунтованим та недійсним нарахування плати за перевищення договірних величин споживання електроенергії у сумі 13 450,56 грн. та стягнення зазначеної суми.
Позовні вимоги Спілка та Споживче товариство обґрунтовували тим, що Товариством, в порушення умов договору про поставку електричної енергії № 124 від 08.08.2003 р., укладеним між Госпрозрахунковим об’єднанням підприємств громадського харчування Спілки (далі –Об’єднання) та Товариством, прострочення на три дні платежу за спожиту з 07.12.2004 р. по 07.01.2005 р. електроенергію у розмірі 14 089 кВт/год витлумачено як перевищення договірних величин споживання (у зв’язку з коригуванням граничної величини споживання електроенергії до рівня фактично оплаченої, тобто до 0 кВт/год) і неправомірно виставлено рахунок № 124/45 від 24.01.2005 р. у розмірі п’ятикратного тарифу на суму 13 450,56 грн., який, з метою недопущення відключення електроенергії на підприємствах, було оплачено Споживчим товариством.
У судовому засіданні 10.05.2005 р. Спілка та Споживче товариство заявою (т. 1, а. с. 28) уточнили позовні вимоги та просили господарський суд Автономної Республіки Крим визнати необґрунтованим та недійсним нарахування Товариством плати за перевищення договірних величин споживання електроенергії у сумі 13 450,56 грн. та рахунок № 124/45 від 24.01.2005 р. на цю суму, та стягнути зазначену суму з Товариства на користь Споживчого товариства.
Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.05.2006 р. (суддя Шкурко В.М.) позовні вимоги Спілки та Споживчого товариства задоволено частково: дії Товариства по нарахуванню за результатами розрахункового періоду з 07.112.2004 р. по 07.01.2005 р. структурному підрозділу Спілки –Об’єднанню підвищеної плати за спожиту у цей період електроенергію у сумі 13 450,06 грн. визнано протиправними, стягнуто з Товариства на користь Споживчого товариства отримані без достатньої правової підстави 13 450,56 грн., а в частині визнання недійсним рахунку Товариства № 124/45 від 24.01.2005 р. провадження у справі припинено на підставі п. 1 частини першої ст. 80 ГПК України, оскільки вказаний рахунок не носить обов’язкового характеру, тому що не містить ознак правочину або акту ненормативного характеру, у зв’язку з чим його недійсність не може бути предметом розгляду.
Рішення мотивовано тим, що частиною п’ятою ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” встановлено відповідальність за перевищення споживання електроенергії понад договірну величину, визначену у договорі, або понад скориговану величину, визначену на наступний місяць, а не за перевищення зменшеної величини споживання за місяць, у якому споживач повністю не розрахувався, а тому нарахування Товариства, на підставі яких складено рахунок № 124/45 від 24.01.2005 р., сплачений Споживчим товариством, є протиправними, а кошти, одержані Товариством за цим рахунком, є такими, що одержані без достатньої правової підстави, через що підлягають поверненню Споживчому товариству на підставі ст. 1212 ЦК України.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.06.2006 р. (колегія суддів: Борисова Ю.В., Сотул В.В., Горошко Н.П.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.05.2006 р. в частині визнання протиправними дій Товариства з нарахування за результатами розрахункового періоду з 07.12.2004 р. по 07.01.2005 р. Об’єднанню підвищеної плати за спожиту за цей період електроенергію в сумі 13 450,56 та в частині стягнення з Товариства на користь Споживчого товариства отриманих без достатньої правової підстави 13 450,56 грн. скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні вказаних позовних вимог відмовлено. В частині припинення провадження у справі стосовно вимог про визнання недійсним рахунку Товариства № 124/45 від 24.01.2005 р. рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.05.2006 р. залишено без змін.
Постанова мотивована тим, що проведене Товариством коригування Об’єднанню договірної величини споживання електроенергії за результатами розрахункового періоду з 07.12.2004 р. по 07.01.2005 р. до 0 кВт/год відповідає вимогам Закону України “Про електроенергетику”, Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 р. № 441 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 р. № 475, далі –Порядок), Правилам користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.08.2002 р. № 928, далі –Правила), оскільки за вказаний період спожита електроенергія Об’єднанням сплачена у передбачений договором про поставку електричної енергії № 124 від 08.08.2003 р. строк не була, у зв’язку з чим Товариство правомірно застосувало до Об’єднання штрафну санкцію, передбачену частиною п’ятою ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”.
Спілка звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.06.2006 р., в якій просить вказану постанову скасувати та залишити в силі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.05.2006 р. Вимоги, які містяться у касаційній скарзі, обґрунтовані тим тим, що господарським судом апеляційної інстанції при вирішенні спору було невірно застосовано норми матеріального права: частину п’ята ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”, Порядок, ст. ст. 525 та 526 ЦК України.
Товариство скористалось правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Спілки, у якому просить відмовити у її задоволенні та залишити в силі постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.06.2006 р. Вимоги, викладені у відзиві, Товариство обґрунтовує тим, що постанова, яка оскаржується, прийнята об’єктивно та обґрунтовано, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Споживче товариство не скористалось правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзивів на касаційну скаргу Спілки не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду постанови апеляційного господарського суду, яка оскаржується.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представника Спілки матеріали справи та доводи Спілки і Товариства, викладені, відповідно, у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ними рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 1.2 Правил (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договірна величина споживання електричної енергії –узгоджений в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем обсяг електричної енергії, який може бути спожитий споживачем за відповідний розрахунковий період.
З наведеної норми вбачається, що договірна величина споживання електричної енергії узгоджується між постачальником електричної енергії і споживачем та зазначається у договорі між ними.
Частина четверта ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” (тут і надалі –у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Частини п’ята та шоста ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” зобов’язували споживачів електричної енергії сплачувати постачальникам електричної енергії п’ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період.
Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що п. 11 Порядку (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає коригування граничних (договірних) величин споживання електричної енергії на майбутні періоди, а не на минулі, як помилково стверджує Товариство у своєму відзиві на касаційну скаргу.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України, беручи до уваги зазначені вище норми законодавства України, вважає, що у даному випадку перевищення договірної величини споживання електричної енергії з боку структурного підрозділу Спілки (Об’єднання) відсутнє, оскільки коригування граничних (договірних) величин споживання електричної енергії на минулий період, проведене Товариством, є таким, що не відповідає вимогам законодавства України. Тобто, структурний підрозділ Спілки (Об’єднання), не провівши у встановлений договором про поставку електричної енергії № 124 від 08.08.2003 р. строк оплату за спожиту у період з 07.12.2004 р. по 07.01.2005 р. електричну енергію, не порушував зобов’язання за цим договором у частині перевищення граничних (договірних) величин споживання електричної енергії у відповідний період, а тому відсутні правові підстави для застосування до нього заходів, передбачених ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”.
Враховуючи вказане, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що рахунок № 124/45 від 24.01.2005 р. у розмірі п’ятикратного тарифу на суму 13 450,56 грн., складений Товариством, не відповідає вимогам Закону України “Про електроенергетику”, Порядку та Правилам, а тому кошти, перераховані Товариству на підставі цього рахунку Споживчим товариством, одержані Товариством без достатньої правової підстави.
Відповідно до частини першої ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Наведене вище спростовує висновки апеляційного господарського суду, викладені у постанові, яка оскаржується, та підтверджує обґрунтованість рішення місцевого господарського суду.
У зв’язку з цим постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.06.2006 р. підлягає скасуванню як така, що не відповідає нормам матеріального права, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.05.2006 р. має бути залишено в силі як таке, що ґрунтується на вимогах законодавства України.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Сімферопольської районної спілки споживчих товариств на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.06.2006 р. у справі № 2-6/6226.1-2006 господарського суду Автономної Республіки Крим задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.06.2006 р. у справі № 2-6/6226.1-2006 господарського суду Автономної Республіки Крим скасувати.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.05.2006 р. у справі № 2-6/6226.1-2006 залишити в силі.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя В.І. Шаргало3