11.09.2012
Справа №212/10133/2012
1п-212/5585/12
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 вересня 2012 року Ленінський районний суд м. Вінниця
в складі:
головуючого судді: Ковбаси Ю.П.,
при секретарі: Коровай А.А.,
за участю прокурора: Грималюка В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Ковель, Волинської області, працюючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
До Ленінського районного суду м. Вінниці надійшла кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України разом із поданням старшого СУ УМВС України у Вінницькій області Череваня Д.А. про закриття даної кримінальної справи внаслідок акта амністії.
Досудовим слідством ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він обіймаючи посаду керівника гуртків «Юний конструктор» та «Ремонт побутової техніки», власного центру технічної творчості учнівської молоді, що по вул. Ш-Алейхема, 9. м. Вінниці, переслідуючи корисливий мотив, маючи шахрайське заволодіння грошовими коштами, умисно незаконно заволодів грошовими коштами виділеними йому як заробітна плата за проведену гурткову роботу. ОСОБА_1 усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно на протязі часу з вересня 2006 року по вересень 2009 року подавав керівництву Вінницького обласного центру технічної творчості учнівської молоді завідомо неправдиву інформацію, про нібито сформовані ним гуртки «Юний конструктор»та «Ремонт побутової техніки»:
- умисно у вересні 2006 року ОСОБА_1 подав інформацію про нібито сформовані ним 2 гуртки «Юний конструктор»в яких мало навчатись по 12 гуртківців в кожному;
- у вересні 2007 року ОСОБА_1, подав інформацію про нібито сформовані 2 гуртки «Ремонт побутової техніки», в яких мало навчатись по 15 гуртківців в кожному;
- у вересні 2008 року ОСОБА_1 подав інформацію про нібито сформовані ним 2 гуртки «Ремонт побутової техніки», в яких мало навчатись по 15 гуртківців в кожному;
- у вересні 2009 року ОСОБА_1 подав інформацію про нібито сформовані ним 2 гуртків «Ремонт побутової техніки», в яких мало навчатись по 15 гуртківців в кожному.
При відсутності фактичного формування гуртків та не проводячи заняття ОСОБА_1 для нарахування та отримання заробітної плати за нібито проведену гурткову роботу, вносив завідомо неправдиву інформацію в журнали планування та обліку роботи про виконану гурткову роботу та відвідування занять гуртківцями. Вказану завідомо неправдиву інформацію ОСОБА_1 зловживаючи довірою заступника директора із навчально-виховної роботи, Вінницького обласного центру технічної творчості учнівської молоді ОСОБА_3, умисно надавав їй для обліку педагогічного навантаження та нарахування заробітної плати. На підставі вище зазначених журналів планування та обліку роботи, ОСОБА_3, при заповненні табеля робочого часу, в період часу з вересня 2006 по серпень 2010 року, неналежно виконуючи свої службові обов'язки, вказувала про відпрацювання ОСОБА_1 8-годинного тижневого педагогічного навантаження. На підставі поданої інформації ОСОБА_1 встановлено щотижневе педагогічне навантаження -8 годин.
Складені ОСОБА_3 табелі затверджував своїм підписом директор Вінницького обласного центру технічної творчості учнівської молоді ОСОБА_4 і відповідно ОСОБА_1 нараховувалась заробітна плата.
Таким чином, за гурткову роботу, яка фактично не була проведена ОСОБА_1 було незаконно нараховано і виплачено заробітну плату як керівнику гуртка за період :
- за вересень-грудень 2006 року на суму 1045,16 гривень;
- за 2007 рік на суму 3693,98 гривень;
- за 2008 рік на суму 4093,76 гривень;
- за 2009 рік на суму 5046,14 гривень;
- за 2010 рік - 2571,24 гривень, а всього: на загальну суму 16450,28 гривень.
Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ч. 1 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
21.02.2011 року ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України.
В поданні слідчий ставить питання про закриття даної кримінальної справи внаслідок акта амністії, мотивуючи це тим, що ОСОБА_1 підпадає під п. „в" ст.1 Закону України „Про амністію" від 08.07.2011. 14.06.2012 ОСОБА_1 під час ознайомлення з матеріалами кримінальної справи заявив клопотання щоб до нього застосували Закон України «Про амністію»та звільнили його від кримінальної відповідальності, у зв'язку з тим, що він на момент прийняття Закону відповідно до пункту «В»ст. 1 має дітей, яким не виповнилося 18 років.
В судовому засіданні прокурор просив суд задовольнити подання та застосувати до підсудного акт амністії.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 просив суд звільнити його від відбування покарання застосувавши п. „в" ст.1 Закону України „Про амністію" від 08.07.2011 р. Згідно п. „в" ст.1 Закону України „Про амністію" звільненню від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України осіб, які на момент вчинення злочину не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, що є підставою для звільнення від покарання.
Суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінальної справи, дійшов до висновку про доцільність застосування до ОСОБА_1 акту амністії зважаючи на наступне.
Статтею 1 п. „в" Закону України «Про амністію»від 08.07.2011 року передбачено, звільнення від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу осіб, які на момент вчинення не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.
Згідно ст. 6 Закону України «Про амністію» від 08.07.2011 року підлягають звільненню від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, особи, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Законом.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_1 має неповнолітніх дітей, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.2 а.с. 356), ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 (т.2 а.с. 357) тому суд приходить до висновку про звільнення ОСОБА_1 від покарання та закриття кримінальної справи по обвинуваченню останнього у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Враховуючи наведене, керуючись п. 4 ст. 6, ст. 248 КПК України, ст.1 п. " в ", ст. ст. 8, 10 Закону України "Про амністію" від 08.07.2011 року, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності відповідно до п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 08.07.2011.
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 190 КК України на підставі ст. 6 п.4 КПК України -провадженням закрити.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді підписки про невиїзд - скасувати.
Постанова може бути оскаржена протягом семи діб з моменту її проголошення до Апеляційного суду Вінницької області.
Суддя: