ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.12 Справа№ 5015/2409/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальність «Агроптахофірма «Львівська», с.Заводське Буського району Львівської області

до відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Львів

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в сумі 130 100,30 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретар Кміть М.Б.

Представники:

Від позивача: Піджарко О.С. -представник за довіреністю №2 від 05.06.2012р.;

Від відповідача: не з'явився.

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Агроптахофірма «Львівська»до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в сумі 130 100,30 грн.

Ухвалою суду від 15.06.2012 р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 04.07.2012 р. З підстав зазначених в ухвалі суду від 04.07.2012р. розгляд справи відкладався до 24.07.2012 р., 24.07.2012р. на 02.08.2012р.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені статтями 20, 22 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не поступало. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами, про що подав письмове клопотання.

В судовому засіданні 02.08.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд позовні вимоги задоволити повністю та стягнути з відповідача заборгованість в сумі 130 100 грн. 30 коп. (в т.ч. 85 845,00 грн. -основного боргу; 33 068,05 грн. -інфляційних втрат; 11 187,25 грн. -3% річних) та судовий збір в розмірі 2602,02 грн.

В судові засідання 04.07.2012р., 24.07.2012р. та 02.0.82012р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, вимог ухвал суду не виконав, відзиву на позов не надав, правом на судовий захист не скористався, тому суд вважає за доцільне розглянути справу без участі представника відповідача та за відсутності відзиву на позов, в порядку ст.75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

У судовому засіданні 02.08.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази судом встановлено таке.

03.04.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроптахофірма «Львівська»(продавець) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 63 (далі за текстом - договір). Термін дії даного договору встановлювався з моменту підписання до 31.12.2009р. (п.1.1 договору).

З п.1.1. даного договору випливає, що продавець (позивач) зобов'язувався передати належний йому товар у власність покупцеві, а покупець (відповідач) зобов'язувався приймати товар та сплатити за нього на умовах договору.

Відповідно до п.п. 4.3., 4.4. договору попередня оплата в розмірі 100 % від ціни договору має бути перерахована продавцю протягом 1 (одного) дня з моменту підписання договору. Покупець здійснює оплату на умовах: грошовими коштами в касу продавця або шляхом перерахування на поточний рахунок продавця.

На виконання умов договору купівлі-продажу № 63 від 03.04.2009 р. позивач (продавець) передав відповідачу (покупцю) товар (птицю (курей) для забою) згідно з видатковими накладними: № 552 від 03.04.2009р. у кількості 6120 шт. на суму 45 900,00 грн., № 573 від 04.04.2009р. у кількості 6120 шт. на суму 45 900,00 грн., № 574 від 05.04.2009р. у кількості 6120 шт. на суму 45 900,00 грн., № 706 від 08.04.2009р. у кількості 6120 шт. на суму

45 900,00 грн., № 840 від 11.04.2009р. у кількості 5970 шт. на суму 44 775,00 грн., № 841 від 11.04.2009р. у кількості 5970 шт. на суму 44 775,00 грн., №969 від 15.04.2009р. у кількості 5880шт. на суму 44 100,00 грн., № 999 від 16.04.2009р. у кількості 5895 шт. на суму

44 212,50 грн., № 1007 від 18.04.2009р. у кількості 4571 шт. на суму 34 282,50 грн., а відповідач отримав даний товар, що вбачається з даних накладних. Загальна вартість товару складає 395 745,00 грн. Відповідно до п.3.2. договору перехід права власності відбувається в момент передачі товару, що оформляється накладною.

Однак, відповідач частково розрахувався з позивачем за придбаний товар, що підтверджується касовими ордерами: №459 від 27.04.2009р. на суму 49 900,00 грн., №637 від 25.05.2009р. на суму 30 000,00 грн., №648 від 02.06.2009р. на суму 50 000,00 грн., №716 від 16.07.2009р. на суму 45 000, 00 грн., №757 від 28.07.2009р. на суму 40 000,00 грн., №833 від 25.08.2009р. на суму 40 000,00 грн., №1131 від 19.11.2009р. на суму 25 000,00 грн., №1300 від 18.12.2009р. на суму 25 000, 00 грн., №806 від 14.12.2011р. на суму 5 000,00 грн. Загальна сума, сплачена відповідачем, становить 309 900, 00 грн.

Відповідач покладені на нього зобов'язання щодо оплати придбаного товару за договором не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 85 845, 00 грн.

З метою врегулювання спору у досудовому порядку, позивач 16.04.2010р. надіслав відповідачу претензію за №32/1 з вимогою в семиденний строк повернути всю суму грошових коштів, яка, однак, була залишена без розгляду відповідачем.

Позивач 17.05.2012р. повторно надіслав (докази надсилання -в матеріалах справи) відповідачу претензію за №39 з вимогою в семиденний строк повернути всю суму грошових коштів, яка також була залишена відповідачем без реагування.

За неналежне виконання умов договору позивач просить стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати у розмірі 33 068, 05 грн. та 3% річних в сумі 11 187, 25 грн., які нараховано відповідно до ст. 625 ЦК України (розрахунки наявні в матеріалах справи).

Доказів погашення заборгованості та штрафних санкцій станом на день розгляду справи відповідачем до суду не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № 63 від 03.04.2009р., що, зокрема, вбачається з накладних, підписаних сторонами та скріпленими печатками, без жодних застережень.

Доказів здійснення відповідачем оплати вартості поставленого йому товару на момент розгляду спору суду не подано, а тому суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 85 845, 00 грн. основного боргу, оскільки такі обґрунтовано заявлені та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому суд доходить висновку про необхідність сплати відповідачем суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

У матеріалах справи є розрахунок понесених втрат від інфляції та розрахунок трьох процентів річних. Однак судом проведено перерахунок з врахуванням Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права».

З огляду на встановлений факт наявності основного боргу, судом задоволено частково позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат, зокрема у сумі 24 999,73 грн., та 3% річних від простроченої суми, зокрема у сумі 11 126,24грн.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи зі змісту наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню із сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.179, 193, 216 Господарського кодексу України, ст.ст.15, 509, 526, 612, 625, 629, 655, ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроптахофірма «Львівська»(80522, с.Заводське, Буський район, Львівська область; ідентифікаційний код 33176513) 85 845,00 грн. -основного боргу; 24 999,73 грн. -інфляційних втрат; 11 126,24грн. -3% річних та 2 439,43 -судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 07.08.2012 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України і може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Суддя Коссак С.М.