УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0270/4046/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Поліщук Ірини Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Олексієнко Юлії Володимирівни

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Димбіцької О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1

до: Іллінецької районної державної адміністрації

про: визнання протиправними дій, зобов`язання укласти додаткову угоду

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Іллінецької районної державної адміністрації про визнання протиправними дій, зобов`язання укласти додаткову угоду.

Однією із позовних вимог позивача є визнання протиправними дій Іллінецької районної державної адміністрації щодо вчинення перешкод в користуванні позивачем орендованим майном.

Однак, із змісту позовної заяви вбачається, що у цих правовідносинах фактично має місце спір про право користування землями водного фонду, а також про захист права власності ОСОБА_1 на вирощену ним рибу.

Отже, заявлені у справі позовні вимоги мають приватноправовий характер та не є публічно-правовими.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушення з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Категорії спорів, що складають предмет адміністративної юрисдикції наведені у частині першій статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, але основу правил визначення юрисдикції адміністративного суду складає категорія «публічно-правового спору».

Правовідносини, з яких виникають публічно-правові спори, завжди побудовані на принципі «влади підпорядкування». Ознакою публічно-правового спору є участь у ньому з однієї сторони суб'єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владну управлінську функцію, тобто, формує волевиявлення держави, яке є обов'язковим для зобов'язаної особи. Воля суб'єктів владних повноважень оформлюється в адміністративних актах (рішеннях), які є обов'язковими до виконання суб'єктами, яким вони адресовані (імперативний припис).

Земельні відносини поділяються на публічні та приватні. Відповідно, спори в таких відносинах можуть бути як публічно-правовими, так і приватноправовими (цивільними, господарськими).

Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Згідно з частиною 2 статті 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

На думку суду, правовідносини, які склалися між сторонами, стосуються права власності ОСОБА_1 на вирощену рибу, а також права користуватися спірною земельною ділянкою. Разом із цим, відповідач, перешкоджаючи, на думку позивача, у користування орендованим майном останнього, владних управлінських функцій не здійснював і суб'єктом владних повноважень у цих відносинах не виступав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, до юрисдикції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України). Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Не зважаючи на те, що до суду пред'явлено адміністративний позов про визнання протиправними дій Іллінецької РДА, частину позовних вимог складає спір про право користування земельною ділянкою позивачем та його право власності. Вказані відносини мають приватноправовий характер, у яких орган державної влади виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як суб`єкт цивільно-правових відносин.

Отже, Іллінецька РДА, у даному випадку виступає як суб'єкт цивільних правовідносин і має такий самий правовий статус, що й інші учасники цих відносин.

Захист права користування власністю здійснюється власником (користувачем) способами, визначеними Цивільним кодексом України та іншими законами, зокрема, шляхом витребування свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної підстави заволоділа ним, вимагання усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, шляхом визнання права, якщо це право не визнається або оспорюється іншою особою тощо.

Захист вказаного права здійснюється шляхом пред'явлення позову в порядку, передбаченому ЦПК України або ГПК України з урахуванням суб'єктного складу сторін.

За таких обставин частина заявлених у справі позовних вимог випливає із відносин, що мають приватноправовий характер. Зазначений спір в частині позовних вимог не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає можливість розгляду справи у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спір в частині позовних вимог пов'язаний з вчиненням перешкод в користуванні позивачем орендованим майном, що виключає можливість розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства.

Суд вважає, що за таких обставин відсутній публічно-правовий спір, оскільки вимоги ОСОБА_1 не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а пов'язані з реалізацією його права користування орендованим майном.

Наведені обставини виключають можливість розгляду позовних вимог, в частині визнання протиправними дій відповідача щодо вчинення перешкод в користуванні позивачем орендованим майном, за правилами, передбаченими Кодексом адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 157, 165, 186, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ :

Провадження в адміністративній справі за позовом суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Іллінецької районної державної адміністрації про визнання протиправними дій, зобов`язання укласти додаткову угоду в частині позовних вимог про визнання дій відповідача щодо вчинення перешкод в користуванні позивачем орендованим майном - закрити.

Роз'яснити позивачу, що розгляд даної позовної вимоги віднесено до компетенції господарського суду в порядку ГПК України.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна